З сумом доводиться визнати — ім’я кримськотатарського вченого-тюрколога, фахівця у сфері тюркських мов і літератури, поета, громадського діяча Бекіра Вааповича Чобан-заде (Bekir Vaap oğlu Çoban-zade) не на слуху у широкого кола читачів. Однак серед учених, справжніх цінителів літератури та історії він вважається однією з тих знакових особистостей, діяльність яких впливала не тільки на науку, культуру і мистецтво в роки їхнього життя, а й значною мірою визначила їх розвиток у майбутньому.
Тому буде великою помилкою пропустити захід, який відбудеться у приміщенні «Кримського дому» в Києві 23 грудня. Тут пройде літературний вечір «Бекір Чобан-заде. Карасубазар-Баку», присвячений життю і творчості одного з найяскравіших представників кримськотатарського народу.
Чобан-заде прожив 44 роки… Неймовірно, але його життя вмістило величезну кількість подій, в яких він був не просто стороннім спостерігачем, а й активним учасником. Здавалося б, які перспективи могли бути у народженого в 1893-му в кримськотатарській сім’ї хлопчика? Його батьком був простий пастух… Про яку наукову або політичну кар’єру можна було всерйоз говорити або навіть мріяти? Однак, вступивши у віці 10 років до Карасубазарської школи, хлопчик показав настільки відмінні знання, що місцева мусульманська спільнота відправила його для продовження навчання в Стамбул на словесне відділення Галатасарайського ліцею. Паралельно з цим він закінчив і вищі курси арабської та французької при Стамбульському університеті та отримав право викладати ці мови в середній школі і в ліцеях. Під час навчання в Стамбулі Бекір опублікував свої перші вірші, які були підписані псевдонімом Чобан-заде (в перекладі «син пастуха»).
У січні 1916 року він вступив на історико-філологічний факультет Будапештського університету, де увійшов у світ науки, почав вивчати знамениту писемну пам’ятку кипчацької мови — «Кодекс Куманікус». Ще до закінчення навчання він завершив свою наукову роботу і 1920 року захистив докторську дисертацію, потім викладав у Будапештському і Лозаннському (Швейцарія) університетах і в 26 років став професором обох університетів. В кінці 20-х років ХХ століття молодий професор повернувся на батьківщину. В цей час в Криму відбувалися бурхливі політичні події.
У 1921 році була проголошена Кримська АРСР і Чобан-заде був обраний членом Центрального виконавчого комітету Кримської АР, в 1922 році став професором Кримського університету, а пізніше — і його ректором. У 1924 році на запрошення керівництва Азербайджану Бекір Чобан-заде приїхав до Баку і як професор Бакинського університету активно брав участь у створенні нового тюркського алфавіту, ратував за перехід від арабської писемності до латинської. Був керівником Всесоюзного центрального комітету нового тюркського алфавіту. У період з 1924 до 1929 року був завідувачем кафедри і деканом сходознавчого факультету Азербайджанського державного університету.
У 1928 році проти Бекіра Чобан-заде розгорнулася наклепницька кампанія в кримській і бакинській пресі. Вченого звинувачували в пантюркізмі, «буржуазному націоналізмі». Незважаючи на цькування в пресі, Бекір Чобан-заде зберіг високий авторитет у наукових колах. У 1930–1935 роках він завідував кафедрою узбецької мови в Ферганському педінституті, викладав у Ташкентському університеті, Бухарському педінституті, був обраний дійсним членом Азербайджанської філії АН СРСР, а в 1935 році обраний членом Паризького лінгвістичного товариства.
Однак ні авторитет серед колег, ні всесвітнє визнання заслуг в науці і культурі Бекіра Чобан-заде не врятували. Радянські репресивні органи заарештували його 28 січня 1937 року, звинувативши в усіх мислимих і немислимих націоналістичних організаціях, в діяльності «Міллі Фірка» — і 13 жовтня 1937 року він був страчений.
Організаторами літературного вечора «Бекір Чобан-заде. Карасубазар-Баку» виступила Q-hub — некомерційна проектно-освітня платформа національного об’єднання різних сфер життя з метою розвитку і підвищення національної самосвідомості, культурного, професійного, особистісного зростання резидентів, а саме внутрішньо переміщених осіб, кримських татар і жителів Криму, інших громадян України.
Якщо ви хочете познайомитися з творчістю Бекіра Чобан-заде, дізнатися його біографію, насолодитися його творами, зануритися у теплу і затишну атмосферу «Кримського дому» — вас чекають 23 грудня о 16:00 за адресою Михайла Омеляновича-Павленка, 9.
