У Бахчисараї відкривається кримськотатарський будинок-музей

У Бахчисараї відкривається кримськотатарський будинок-музей
(Фейсбук, Рустем Дервіш ©) Будинок, де знімали легендарну «Хайтарму»
У Бахчисараї відкривається кримськотатарський будинок-музей
(Фейсбук, Рустем Дервіш ©) Будинок, де знімали легендарну «Хайтарму»
У Бахчисараї відкривається кримськотатарський будинок-музей
(Фейсбук, Рустем Дервіш ©) Нижній дворик будинку-музею
У Бахчисараї відкривається кримськотатарський будинок-музей
(Фейсбук, Рустем Дервіш ©) Будинок, де знімали легендарну «Хайтарму»
У Бахчисараї відкривається кримськотатарський будинок-музей
(Фейсбук, Рустем Дервіш ©) Будинок, де знімали легендарну «Хайтарму»
У Бахчисараї відкривається кримськотатарський будинок-музей
З вікна будинку-музею Рустема Дервіша відкривається вид на Ханський Палац
У Бахчисараї відкривається кримськотатарський будинок-музей
(Рустем Дервіш ©) Будинок-музей декорований автентичними виробами побуту
У Бахчисараї відкривається кримськотатарський будинок-музей
(Рустем Дервіш ©) Будинок-музей декорований автентичними виробами побуту
У Бахчисараї відкривається кримськотатарський будинок-музей
(Фейсбук, Смаїл Тантана ©) Молодята Руслан і Ніяра на фотосесії в будинку-музеї Рустема Дервіша
У Бахчисараї відкривається кримськотатарський будинок-музей
(Фейсбук, Смаїл Тантана ©) Молодята Руслан і Ніяра на фотосесії в будинку-музеї Рустема Дервіша
У Бахчисараї відкривається кримськотатарський будинок-музей
(Фейсбук, Смаїл Тантана ©) Молодята Руслан і Ніяра на фотосесії в будинку-музеї Рустема Дервіша
У Бахчисараї відкривається кримськотатарський будинок-музей
(Фейсбук, Рустем Дервіш ©) У будинку-музеї вже зараз проводять весільні фотосесії в національному стилі
У Бахчисараї відкривається кримськотатарський будинок-музей
Заслужений художник України Мамут Чурлу та учасники виставки «Кримський стиль»
У Бахчисараї відкривається кримськотатарський будинок-музей
У Бахчисараї відкривається кримськотатарський будинок-музей
У Бахчисараї відкривається кримськотатарський будинок-музей
У Бахчисараї відкривається кримськотатарський будинок-музей
У Бахчисараї відкривається кримськотатарський будинок-музей
У Бахчисараї відкривається кримськотатарський будинок-музей
У Бахчисараї відкривається кримськотатарський будинок-музей
У Бахчисараї відкривається кримськотатарський будинок-музей
У Бахчисараї відкривається кримськотатарський будинок-музей
У Бахчисараї відкривається кримськотатарський будинок-музей
У Бахчисараї відкривається кримськотатарський будинок-музей
У Бахчисараї відкривається кримськотатарський будинок-музей
У Бахчисараї відкривається кримськотатарський будинок-музей
02.10.2015
Оцініть статтю: 
(323 оцінки)
editor
Зображення користувача editor.

У Бахчисараї, якщо піднятися на одну вулицю вгору від Ханського Палацу, можна без машини часу опинитися в ХIX столітті. Тут по Островського, 14 знаходиться будинок-музей, потрапивши в який будь-хто з охочих зможе побачити, як кримські татари жили колись.

Відеосюжет про засновника будинку-музею Рустема Дервіша і про те, чому саме цю будівлю він обрав для реалізації своєї давньої мрії, розмістив в YouTube на своєму каналі Кримський репортер (ATR).

Автори сюжету в закадровому тексті говорять про творця будинку-музею − Рустема-агу, називаючи його «харизматичним», і наводять слова про те, що він «захворів» ідеєю створення музею ще в студентські роки, а втілювати її в життя почав лише десять років тому, коли з’явилися вільні гроші і час. Для початку купив старий будинок, в якому раніше розташовувалася відома в Бахчисараї кав’ярня:

− Ми тут часто бували: захоплювалися людьми, які тут все відновлювали − Наріман-ага з дружиною, пили каву (5 гривень з кураб’є) і з цим смаком потім ходили старими вулицями, — ділиться спогадами з журналістами «Кримського репортера» Рустем Дервіш. − А потім, коли я в черговий раз приїхав, мені сказали (знаючи, що я шукаю старий татарський будинок), що приміщення продається — і все, через десять хвилин цей будинок був мій… Ну, може, одинадцять (сміється — ред).

Засновник музею розповідає: типовий будинок кримського татарина складався з трьох житлових кімнат − залу, кухні та спальні. Найголовніша з них − вітальня, її господарі прикрашали найкрасивішими речами.

— Потрапляючи в цю кімнату, людина бачила довгі полиці (їх у різних селах по-різному називають), і на ці полички виставляли все, що було в будинку красивого, щоб показати багатство цієї сім’ї і щоб там було приємно сидіти, − показує реконструкцію інтер’єру приміщення Рустем Дервіш.

Багато посуду для цієї кімнати Рустем-ага замовляв у відомого кримського кераміста Ельдара Гусейнова.

— З Ельдаром ми поговорили, і він мені багато чого відновив, повторив старі форми, малюнок, кольори… Я і робітників теж просив: якщо знайдуть щось в землі — не викидати ні шматочка. Знайшлися уламки (старої кераміки − ред.), де точно такі ж кольори, малюнки та форми!

Рустем Дервіш розповів, що багато експонатів для музею придбав на «блошиному ринку» в Сімферополі, і показав один з них − старовинний мангал, який він збирав по фрагментах:

− Ось що таке мангал? Усі думають, що це довга така штука, де шашлики смажать. Насправді мангал − це маленький опалювальний прилад багатьох народів… Я його купив окремо, його потрібно відновити… Мені пощастило, що одна людина зателефонувала: «Приїжджай, тут якась кришка від каструлі!», − а на наступний день: «Приїжджай, тут якась чашка!». А коли я його разом зібрав, то побачив, що отвори збігаються, − вийшов мангал.
Одна з унікальних знахідок Рустема Дервіша і гордість його колекції − кам’яний дегермен − жорна, що складаються з двох широких кам’яних дисків.

− Дегермен кам’яний в кожному будинку був. У Бахчисараї, швидше за все, вже пекли хліб в пекарнях, і люди брали хліб там, але в селі обов’язково був такий ось ручний кам’яний дегермен (півтонни важить!). Це спеціальний камінь, у нього щільність дуже висока, − розповів власник музею і пояснив, яким чином кримські татари отримували за допомогою жорен борошно. Він також зізнався, що і сам пробував молоти зерно:

− У нас з першого разу вийшов великий помол. Тоді збираєш і знову сюди. Якщо їси і смачний хліб, значить, дружина не лінива, кілька разів перемелювала!

Друга кімната − кухня, головний елемент будинку, навколо якого кипіло життя − це суфра, невеликий низенький круглий столик на коротких ніжках.

− Єдиний предмет меблів, який в будинку був, не рахуючи долафлар. Він ніколи просто не стояв, його знімали зі стіни (тут повинен був бути мотузочок або отвір (я його потім повішу туди, де він повинен бути) тільки за необхідності. Ставився, на ньому катали тісто, готували їжу і вішали на місце.

А в третю кімнату, як правило, заходили тільки домочадці, ніхто з гостей сюди не потрапляв. Її головний атрибут − скриня.

− Обов’язково в кожному будинку був − це замість шафи, де зберігалися всі речі (ну і коштовності, напевно), − демонструє експонати свого музею Рустем Дервіш, розповівши і ще про одну річ, яку він придбав на «блошиному ринку» − старовинну накладку під замок для скрині.

Крім будинку, певним чином у бахчисарайців планувався і будувався двір.

− Двір у двох рівнях, − розповідає засновник музею. − Це диктує ландшафт. Будинок зводився вздовж вулиці, на цьому ж рівні створювався нижній двір і далі — верхній. Мандрівники відзначають, що нижній двір завжди був чисто виметений, там чешме, люди працювали. А ось верхній дворик − це, як правило, невеликий садок, тут відпочивали, пили каву, насолоджувалися життям.

Незважаючи на те, що робота над створенням музею ще не закінчена, Рустем Дервіш вже проводить тут екскурсії для всіх охочих, тут також відбуваються фотосесії в національному стилі.

Відзначається, що будинок, де сьогодні створюється музей, був учасником зйомок фільмів з різницею майже в десять років. Перший раз кінематографісти працювали тут під час зйомок кінокартини «Татарський триптих», а вдруге − знімаючи легендарний фільм про депортацію кримськотатарського народу «Хайтарма».

Рустем Дервіш розповідає, що, крім музею, планує відкрити тут кав’ярню, з вікон якої буде відкриватися розкішний вид на обитель хана.

Засновник музею зазначає, що величезну допомогу у втіленні цього проекту йому надав куратор «Кримського стилю» Мамут Чурлу − він і направляв, і давав цінні поради.

Кореспонденту «Ісламу в Україні» Рустем Дервіш розповів, що наступним етапом своєї ідеї він бачить створення не просто музейної, а діючої ремісничої майстерні з виготовлення традиційного для Криму посуду з міді, а також невеликої кузні при ній.

ВІДЕО (Кримський репортер, ATR ©): Кримськотатарський будинок-музей Рустема Дервіша
Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.