Активізовано розслідування кримінального провадження за фактом насильницького переселення кримськотатарського народу

Прокуратурою АР Крим активізовано розслідування кримінального провадження за фактом насильницького переселення у 1944 році кримськотатарського народу та представників інших національних груп з території Кримської АРСР. На сьогодні у тісній співпраці з представниками Меджлісу кримськотатарського народу складено реєстр зі 160 постраждалих осіб.

Як повідомляє прокуратура Автономної Республіки Крим, наразі вживаються заходи щодо залучення слідчих органів Служби безпеки України для проведення окремих слідчих дій з метою використання їх досвіду у розслідуванні справ цієї категорії (справа про Голодомор).

Крім того, в межах вказаного кримінального провадження у 300 наукових бібліотеках України затребувано матеріали (документи, публікації, наукові статті) щодо фактів насильницького переселення 1944 року з метою подальшого призначення науково-демографічної експертизи.

Нагадаємо, депортація кримських татар (Qırımtatar sürgünligi) — примусове виселення кримськотатарського народу з Криму, розпочате НКВС 18 травня 1944 року — причиною цього було офіційне звинувачення усього кримськотатарського народу у зраді — співпраці з німецькими нацистами під час Другої світової війни. Оцінки кількості загиблих в цей період дуже різняться: від 15–25%, за даними різних радянських офіційних органів, до 46%, за оцінками активістів кримськотатарського руху, які збирали відомості про загиблих в 1960-і роки.

Операція з депортації почалася рано вранці 18 травня 1944 року і закінчилася о 16:00 20 травня. Для її проведення було задіяно війська НКВС кількістю понад 32 тис. осіб. Депортованим відводили від декількох хвилин до півгодини на збори, після чого їх на вантажівках транспортували до залізничних станцій. Звідти ешелони з ними відправляли до місць заслання. У телеграмі НКВС на ім’я Сталіна йшлося про те, що було виселено 183 155 осіб (не враховуючи солдатів армії, яких було відправлено на спецпоселення після демобілізації 1945 року). За спогадами очевидців, тих, хто чинив опір або не міг іти, часто розстрілювали на місці. У дорозі засланців годували рідко і часто солоною їжею, після якої хотілося пити. У деяких ешелонах засланці отримали їжу вперше і востаннє на другому тижні шляху. Померлих ховали нашвидкуруч поруч із залізничним полотном або не ховали взагалі.

Кримських татар, що воювали в частинах Червоної Армії, після демобілізації також було піддано депортації. Відомі винятки, коли окремих офіцерів з-серед кримців не було вислано (наприклад, Амет-Хан Султан), проте їм було заборонено жити в Криму. Усього за 1945–46 рр. в місця депортації було заслано 8995 кримських татар-ветеранів війни, зокрема 524 офіцерів і 1392 сержанти. У 1952 році (після голоду 1945 року) тільки в Узбекистані налічувалося, за даними НКВС, 6057 учасників війни, багато з яких мали високі урядові нагороди.

На відміну від деяких інших депортованих народів, що повернулися на батьківщину в кінці 1950-х років, кримських татар було позбавлено цього права формально до 1974 року, фактично ж — до 1989-го. Масове повернення народу до Криму почалося лише наприкінці «перебудови» 1989 року.

У 1989 році депортацію кримських татар Верховною Радою СРСР було визнано незаконною і злочинною. 12 листопада 2015 року Верховна Рада України визнала депортацію з Криму у 1944 році геноцидом кримців і проголосила 18 травня Днем пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

Довідково:

Відповідно до наказу в. о. Генерального прокурора України від 12.06.2014 № 33ш прокуратура АР Крим передислоковано до м. Києва. Прокурор Автономної Республіки Крим — старший радник юстиції Мамедов Гюндуз Айдинович (дані оприлюднено на сайті прокуратури АР Крим).