Андрій Юраш: Релігійні організації не мають бути осторонь розгляду в КСУ справи щодо закону про свободу совісти

Андрій Юраш: Релігійні організації не мають бути осторонь розгляду в КСУ справи щодо закону про свободу совісти
Андрій Юраш: Релігійні організації не мають бути осторонь розгляду в КСУ справи щодо закону про свободу совісти
08.02.2021
Оцініть статтю: 
(131 оцінка)
Власкор
Зображення користувача Власкор.

11 лютого Велика палата Конституційного Суду на пленарному засіданні у формі письмового провадження розпочне розгляд справи за конституційним поданням 49 народних депутатів щодо відповідности Конституції (конституційності) Закону України «Про внесення зміни до статті 12 Закону України „Про свободу совісти та релігійні організації“ щодо назви релігійних організацій (об’єднань), які входять до структури (є частиною) релігійної організації (об’єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України» від 20 грудня 2018 р. №2662-VІІІ.

В уряді вважають, що релігійні організації не мають залишатися осторонь розгляду в Конституційному Суді справи щодо конституційности змін до закону про свободу совісти. Цю думку висловив, зокрема, завідувач відділу з питань релігії, забезпечення права громадян на свободу світогляду й віросповідання Секретаріату Кабінету Міністрів Андрій Юраш на пресконференції в «Укрінформі», організовану Всеукраїнською радою релігійних об’єднань (ВРРО) з нагоди Всесвітнього тижня міжконфесійної гармонії:

— Наступного тижня ми будемо свідками того, як Конституційний Суд почне розглядати подання 49 депутатів ще попереднього парламенту, які хочуть унеможливити норму одного з законів, ухваленого 20 грудня 2018 року. І це фактор, на який не можуть не реагувати абсолютно всі причетні. І тут потрібна фахова оцінка й розуміння того, які може мати наслідки ухвалення того чи іншого рішення КС. І тут пасивність є фактично ознакою злочину, бо від цього рішення залежатиме стан, характер і динаміка розвитку державно-релігійних взаємин, — сказав пан Юраш, додавши, що «пасивну позицію релігійних громад щодо цього питання не можна буде вважати цілком адекватною».

— Якщо хтось хоче відсидітись, у тому числі й релігійні організації, і не зробити з цього певних аналітичних висновків, і не донести це в той чи інший спосіб, то, звісно, це є не той підхід, який ми можемо визнати як найбільш адекватний у цій ситуації. А те, які в нас суди, ми розуміємо й маємо багато підтверджень цього, — зазначив він.

Водночас Андрій Юраш дав зрозуміти, що державні органи влади так само не зможуть лишитися осторонь важливих рішень щодо міжконфесійного життя в Україні:

— Релігійні організації чекають активної позиції і державних органів. Це є абсолютно, надзвичайно важливий меседж! Ми це розуміємо. Є багато викликів — вони є й точкові, й системні. І нереагування є ознакою того, що це або непрофесіоналізм, або небажання, або свідоме повернення до тієї схеми й намагання заперечити існуючі реалії.

При цьому він уважає, що Україна — унікальний майданчик міжконфесійної толерантности, про що свідчать високі міжнародні рейтинги релігійної свободи в нашій державі:

— На світових майданчиках ставлення до України — як до певної унікальної міжрелігійної, міжконфесійної лабораторії гармонії та єдности. Останні 5–6 років індекс релігійної свободи за 10-бальною шкалою зріс з 4,2% до 3,8% (що менший індекс, то більший рівень свободи), і Україна є на рівні Бельгії. Думаю, такий індекс релігійної свободи свідчить про те, що ніхто у світі й до України не має претензій щодо рівня, гармонії, толерантности державно-релігійних взаємин.

Але, за його словами, спроби заперечити й розхитати міжконфесійний мир в Україні є системні та маніпулятивні:

— Протягом останніх років були дуже потужні спроби поставити це під сумнів. Це системна робота, щоб переконати, що в Україні нібито існують порушення щодо певних релігійних спільнот. Очевидно, що це маніпулятивні речі, — заявив представник Кабміну.

Довідка: Всесвітній тиждень міжконфесійної гармонії відзначають на рівні ООН щороку в перший тиждень лютого. Ініціатором його запровадження був король Йорданії Абдулла II, що разом із принцом Газі бен Мухаммедом запропонував ООН відзначати його у всьому світі, щоб допомогти послідовникам різних релігій познайомитися та створити фундамент для мирних і доброзичливих відносин. У своїй резолюції 65/5 Генеральна Асамблея проголосила перший тиждень лютого Всесвітнім тижнем гармонійних міжконфесійних відносин між усіма релігіями, віровизнаннями та конфесіями, закликавши всі держави підтримувати в ці дні поширення ідей міжрелігійної, міжконфесійної гармонії та доброї волі.

 

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.