Фонд Конрада Аденауера разом із Посольством України в ФРН днями в Берліні організували низку заходів за участю заступника голови Меджлісу Ахтема Чийгоза, громадського активіста, співзасновника «КримSOS», програмного директора «Кримського дому» Аліма Алієва та голови правління ГО «Кримський інститут стратегічних досліджень», старшого викладача Національного університету «Києво-Могилянська академія» Арсена Жумаділова.
Про це написав Арсен Жумаділов на своїй сторінці в соцмережі Facebook:
— Два дні мали приємність говорити із широким колом офіційних осіб і громадських активістів. Офіційно і детально скоро на сайті Меджлісу, а нижче кілька персональних вражень.
З доброго:
1. Німці якісно поінформовані про ситуацію у Криму і регіоні. Ахтем-ага мав високі зустрічі в офісі Канцлера та в МЗС ФРН. В обох випадках співбесідники були чудово обізнані з останніми подіями в Криму щодо посилення репресій і зростання кількості політичних в’язнів, нелюдських умов тримання в місцях несвободи, голодування Балуха і Сенцова, інфраструктурного свавілля і незаконних дій окупанта в Азовському морі.
2. Німці дуже чутливі до теми порушень прав людини. Істеблішмент у цілому й Ангела Меркель особисто інвестують багато часу і зусиль у заходи, спрямовані на розширення простору дотримання прав людини в регіоні і світі. Для них у цьому щось більше, ніж просто виконання приписів — це моральний імператив.
3. Кримських татар знають і розуміють, сприймаючи їх як частину дискурсу протистояння України і Росії, де кримські татари на боці добра. Тобто спроби Кремля дискредитувати Меджліс і кримських татар, навішуючи ярлики екстремізму і тероризму, не мають успіху. Принаймні на жодному з майданчиків не пролунали відповідні питання, коментарі, зауваження.
З не дуже доброго:
1. З поінформованістю все добре, гірше із пріоритетами та ще гірше із ухваленнями рішень. Бізнес-інтереси німецьких компаній, які щорічно торгують із РФ на суму близько $20 млрд, іноді ставляться вище міркувань міжнародної і регіональної безпеки. Ахтем-ага у своїх зустрічах і виступах наполягав на неприпустимості зволікання із ухваленням жорстких рішень щодо санкцій проти Росії, а також формуванні міжнародної платформи з деокупації Криму. Сподіваємось, така комунікація з боку людини, яка є живим символом опору, надихне німців на більш рішучі заходи щодо реагування глобального.
2. Інформація про порушення прав людини є, проте вона не актуалізована повною мірою. Алім Алієв у своїх виступах і зустрічах окреслював, що саме і як необхідно вибудовувати в кампаніях з адвокації за права людини в окупованому Криму. Таких знань та їхньої інструменталізації в діях не вистачає.
3. Російська пропаганда в усій красі (огиді) через ЗМІ та численну російську діаспору активно просуває міф про Крим. І якщо німці переважно усвідомлюють, що Путін не мав легального права анексувати Крим, то живе думка, що він натомість мав моральне таке право на грунті історичної справедливості. Довелось роз’яснювати, що росіян у Криму стало відносно більше від кримських татар вперше лише після розгортання червоного терору радянською владою. Це було менше як 100 років тому. Абсолютною ж більшістю вони взагалі стали лише через депортаці кримськотатарського народу. Це було менше як 75 років тому. Про жодне «розуміння Путіна» не може і йтися. Крим має повернутись у рідну гавань — в Україну. І ми маємо бачення, яким буде Крим після деокупації. Це бачення було презентовано мною у вигляді основних аспектів майбутньої автономії в Криму.
Отже, подяка всім хорошим людям, передусім Gabriele A. Baumann (співробітниці Фонду Конрада Аденауера — Ред.). А замість висновку — працюємо далі, — написав Арсен Жумаділов.
