«КримSOS»: за роки російської окупації Криму 44 особи стали жертвами насильницьких зникнень

Інфографіка ©️КримSOS
Інфографіка ©️КримSOS
07.12.2020
Оцініть статтю: 
(16 оцінки)
editor
Зображення користувача editor.

За 6,5 років російської окупації 44 особи стали жертвами насильницьких зникнень у Криму.

Про долю і місцезнаходження 15-ти з них досі нічого не відомо.

Такі дані озвучила громaдська організація «КримSOS» під час презентації другого дослідження, присвяченого п’ятнадцятьом жертвам насильницьких зникнень в окупованому Росією Криму.

Як повідомляє «Детектор-Медіа», дослідження підготовлено на основі інформації родичів і адвокатів зниклих осіб; прямих і непрямих свідків цих злочинів; українських правоохоронних органів, а також даних із відкритих джерел.

До нього увійшли випадки за 2014–2017 рр., включно з жертвами, яких пізніше знайдено мертвими, звільненими, заарештованими, а також тими, чия доля досі невідома.

За даними дослідження, у 11 з 15 згаданих випадків є докази причетності державних органів РФ або підконтрольних їй формувань до насильницьких зникнень.

Йдеться про Валерія Ващука, Івана Бондарця, Василя Черниша, Тимура Шаймарданова, Сейрана Зінедінова, Ісляма Джеппарова, Джевдета Іслямова, Федора Костенка, Мухтара Арісланова, Арсена Алієва, Ервіна Ібрагімова.

Крім того, дослідження вказує на обставини, які свідчать, що ці 11 випадків підпадають під визначення злочину проти людяності, є частиною широкомасштабних або систематичних нападів на проукраїнських активістів і кримських татар або їх родичів.

У чотирьох випадках насильницьких зникнень на цей момент немає прямих доказів участі державних органів РФ або підконтрольних їм груп. Йдеться про Ескендера Ібраїмова, Ескендера Апселямова, Руслана Ганієва, Арлена Терехова.

Звіт активістів покликаний сприяти розслідуванню цих випадків, а також систематизувати й оновити інформацію про 15 осіб, місцезнаходження яких залишається невідомим.

15 жертв насильницьких зникнень — це проукраїнські і кримськотатарські активісти або родичі когось із них.

Де-факто кримська влада чинить тиск на представників цих груп, оскільки вони сприймаються ними як явні чи приховані опоненти окупації Криму.

Росія не є державою-учасницею Міжнародної конвенції про захист усіх осіб від насильницьких зникнень і Римського статуту Міжнародного кримінального суду, проте на неї як на державу-окупанта Криму поширюється заборона на насильницькі зникнення.

Також РФ має зобов’язання дотримуватися прав жителів Криму, що випливають з міжнародного права прав людини, зокрема, права на життя, заборону катувань і нелюдського поводження, права на свободу й особисту недоторканність, права на повагу до приватного життя, права на ефективні засоби захисту.

Координаторка «Медійної ініціативи за права людини» Марія Томак вважає, що окупаційні правоохоронні органи не провели ефективного розслідування жодної з 15 справ насильницьких зникнень.

«Щодо трьох випадків-де-факто влада в Криму навіть не порушила кримінальні справи. Щодо дев’яти порушених справ слідство було призупинено. Окрім того, у п’яти справах зафіксовані факти, що вказують на залякування родичів і свідків насильницьких зникнень з боку-де-факто правоохоронних органів», — зазначає пані Томак.

Автори дослідження вважають, що перед українськими правоохоронними органами стоять численні перешкоди для проведення розслідування випадків насильницьких зникнень в окупованому Криму.

Зокрема йдеться про відсутність урядового контролю над територією Криму; відсутність регулярних контактів свідків і родичів з українською владою; фактичний хаос в українській правоохоронній системі в першій половині 2014 року; втрата цінних доказів у зв’язку з часом; відмова багатьох свідків від своїх показань під тиском, а також проживання близьких і родичів на окупованій території і небажання деяких із них продовжувати розслідування через побоювання.

У презентації дослідження взяли участь родичі жертв порушень прав людини в окупованому Криму, представники органів державної влади України, правозахисники, спеціалісти у сфері міжнародного гуманітарного права, міжнародного права прав людини та міжнародного кримінального права.

Спікери: Абдурешит Джеппаров, координатор Кримської контактної групи з прав людини, батько Ісляма Джеппарова; Євгеній Ярошенко, аналітик «КримSOS»; Кирило Копійка, заступник начальника відділу прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя; Таміла Ташева, заступник Постійного Представника Президента України в АР Крим; Марія Томак, координаторка Медійної ініціативи за права людини; Анастасія Донець, аналітик «КримSOS»; Ірина Самченко, заступниця начальника Головного управління аналізу та планування, начальник відділу зовнішньополітичних ініціатив Політичного директорату МЗС України; Сімон Папуашвілі, програмний директор організації «Міжнародне партнерство за права людини»; Алекс Презанті, експерт з міжнародного права.

Модератор: Ольга Куришко, координаторка юридичного напрямку «КримSOS».

 

©️УКМЦ: Насильницькі зникнення в Криму за період окупації Російською Федерацією. УКМЦ 01.12.2020
Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.