У Києві 9 серпня 2021 року у Маріїнському парку до Міжнародного дня корінних народів світу відбулася дискусія про їхні права за участі представників влади та кримських татар, після чого присутні змогли долучитися до кампаній #PrisonersVoice та #ЧекаємоВдома — підписати листівки політв’язням окупантського режиму, більшість із яких кримські татари. Також відбувся перегляд документального фільму про повернення кримських татар із депортації «Самоповернення в Крим». Авторки фільму — Наталя Гуменюк, Анна Цигима. Серед героїв стрічки — ветерани кримськотатарського руху Ульвіє Аблаєва, Ільвер Аметов, режисер Ахтем Сеїтаблаєв, а також переселенці Ерфан Кудусов, Ескендер Буджуров, Ельміра Катакі, Сеїт-Яг’я Казаков, Лєране Хейбуллаєва.
Під час дискусії її учасники акцентували увагу на важливості офіційного закріплення в українському законодавстві статусу корінних народів.
Як передає Суспільне, заступниця постійного представника президента України в АР Крим Таміла Ташева наголосила:
«Дуже важливо, що корінні народи зараз закріплені офіційно в українському законодавстві. І це є одним з елементів деокупації півострова, оскільки це потужний сигнал для тих наших громадян які проживають і продовжують чинити опір на території Криму, зокрема кримські татари які є найбільшої групою спротиву і кого найбільше утискають з боку окупаційної адміністрації» .
Режисер Ахтем Сеітаблаєв, який також брав участь в дискусії, відзначив, що новий закон про корінні народи — це ще й моральна підтримка для тих, хто залишився на окупованій території.
«Кримські татари відчувають себе громадянами України. Протягом багатьох років вони це демонстрували, так само, як і зараз під час окупації. Цей закон, це зокрема, моральна підтримка людей які залишились на окуповані території. Я знаю зі свого досвіду, я кожного дня спілкуюся з рідними в Криму і будь-яке слово, будь-яка дія яка створена тут на материковій Україні і спрямована на підтримку тих небайдужих проукраїнськи налаштованих громадян — це величезна справа», — розповів він під час дискусії.
Слухачі також відзначили, що питання захисту прав корінних народів — актуальне для кримських татар.
«Я вважаю, що ця тема дуже актуальна для нашого народу, оскільки протягом довго часу наші права утискали, багато людей постраждало через це. І хотілося б щоб ця ситуація вирішилася, щоб ми набули прав державності, щоб наша культура та мова збереглися, щоб не пригнічували наш народ, дали йому повноцінно розвиватися», — зазначила слухачка заходу Лемара Степнова.
Під час дискусії охочі також мали можливість підписати листівки політв'язням
«Люди підходять, підписують листівки. Пишуть дуже душевні, особисті речі. У кожного політв’язня є родина, діти, батьки. І важливо аби українці не тільки писали листи бранцям, а також при можливості писали й сім’ям, підтримували їх родини» — розповіла координаторка «Крим-SOS»” Міла Шевченко.
Про що фільм Суспільного «Самоповернення в Крим» — на зламі „вісімдесятих“ і „дев’яностих“ кримські татари масово поверталися в тоді ще радянський Крим, де стикалися з протидією з боку і місцевої влади, і населення, нацькованого пропагандою. Право купити бодай якесь житло, влаштуватися на роботу, отримати пай землі кримським татарам доводилося виборювати під час численних акцій протесту, виступів, постійного тиску та перемовин з місцевими чиновниками. Тодішня влада називала це самозахопленням. Для кримських татар це було — „самоповернення“.
Режисер Ахтем Сеітаблаєв, один з героїв фільму, який прилетів у Сімферополь влітку 1989-го, згадує, що тоді кожний кримський татарин мав бути істориком і пояснювати сусідам, колегам, знайомим, „що таке автохтонний народ, які ріки й гори в Криму мають кримськотатарські назви, чому ні до якої Монголії ніхто повертатися не повинен…“
Кримські татари вітали незалежність України, сподівалися, що молода держава поведеться з ними справедливо, і їх перестануть вважати людьми „другого ґатунку“. Але радянська інерція триває довго, у Криму на місцях залишаються ті самі чиновники. Кримським татарам і далі доводиться проводити пікети – а влада застосовує силу, як це було у Червоному раї. Десятиліття пішли на те, аби зникла уявна стіна між кримськими татарами та місцевим населенням.
Після анексії Криму Росією історія з депортацією для багатьох кримськотатарських сімей повторюється — вони вимушені знову тікати від переслідувань і знову мріяти про повернення додому...
«І все ж це історія перемоги цілого народу. Всупереч системі й завдяки згуртованості. Бо надзавдання і тоді, і зараз — "повернути наших батьків в Крим, поки ті ще живі», — пояснює героїня фільму Ульвіє Аблаєва, „ініціативниця“ як раніше називали активістів, організаторка першого наметового містечка на Південному березі Криму.
Нагадаємо, 22 липня 2021 року президент Володимир Зеленський підписав закон «Про корінні народи України», який визначає поняття "корінні народи України" та закріплює статус кримських татар, караїмів та кримчаків.
