Меджліс кримськотатарського народу з вдячністю згадує спочилу Людмилу Алексєєву

Меджліс кримськотатарського народу з вдячністю згадує спочилу Людмилу Алексєєву
Меджліс кримськотатарського народу з вдячністю згадує спочилу Людмилу Алексєєву
12.12.2018
Оцініть статтю: 
(16 оцінки)
editor
Зображення користувача editor.

Сімдесят років тому, 10 грудня 1948 року, ООН ухвалила Загальну декларацію прав людини. Вона стала першим універсальним міжнародним актом, що проголошує цивільні та політичні права і свободи особистості — рівність всіх перед законом, право кожного на свободу та особисту недоторканність, свободу совісті та інші. У Декларації заявлено також, що всі люди мають рівні права, які не залежать від їх раси, статі, мови, релігії тощо.

Тож відтоді 10 грудня в усьому світі відзначається як День прав людини.

Цьогоріч ця дата була захмарена сумною подією — смертю відомої правозахисниці, радянської дисидентки Людмили Алексєєвої.

Меджліс кримськотатарського народу відгукнувся словом прощання, вдячності і доброї пам’яті про багаторічну очільницю Московської Гельсінської групи:

«Пам’яті Людмили Михайлівни Алексєєвої, щирого і відданого друга кримськотатарського народу

8 грудня 2018 року в Москві у віці 91 року померла Людмила Михайлівна Алексєєва — радянський дисидент, учасниця правозахисного руху в СРСР і пострадянській Росії, одна із засновників (1976 р.) Московської Гельсінської групи, з 1996 року — голова Московської Гельсінської групи.

Людмила Алексєєва народилася 20 липня 1927 року в Євпаторії, звідки сім’я незабаром переїхала в Москву. У 1950 році Людмила Алексєєва закінчила історичний факультет МДУ, а в 1956 — аспірантуру Московського економіко-статистичного інституту.

У 1960-х роках Людмила Алексєєва вступила в дисидентський рух СРСР, який тільки зароджувався, надавала допомогу політичним в’язням в СРСР, поширювала самвидав, брала участь у створенні легендарної „Хроніки поточних подій“.

У 1976 році, за пропозицією дисидента Юрія Орлова, Людмила Алексєєва стала одним із засновників Московської Гельсінської групи в СРСР. У лютому 1977 року через загрозу арешту була змушена разом з родиною покинути СРСР.

В еміграції Людмила Алексєєва була закордонним представником Московської Гельсінської групи. У 1983 році вийшла її монографія „Історія інакомислення в СРСР. Новітній період“. Над цим фундаментальним історичним дослідженням, одна з глав якого була названа „Кримськотатарський рух за повернення до Криму“, Людмила Алексєєва працювала кілька років.

Людмила Алексєєва повернулася в Москву у 1993 році, де продовжила правозахисну діяльність в умовах становлення незалежної Росії.

В травні 2012 року, разом з великою групою легендарних радянських дисидентів, Людмила Алексєєва приїхала до Криму, де брала участь у Кримському форумі правозахисників, організованому Меджлісом кримськотатарського народу. Тоді ж вона виступила перед десятками тисяч кримських татар, які зібралися 18 травня в Сімферополі на Всекримський жалобний мітинг, присвячений пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

Людмила Михайлівна Алексєєва різко засудила збройну агресію Російської Федерації проти України та окупацію Криму, заявивши у вересні 2014 року:

„… Я не раз заявляла і знову заявляю: переконана, що захоплення Криму зганьбило мою країну. Це ганебний вчинок стосовно братської Україні, яка переживає тяжкі часи. Хороший сусід повинен допомогти сусідові пережити труднощі, а не використовувати їх, щоб поживитися за його рахунок. Так повинні чинити і люди, і держави. У сучасному світі соромно і безглуздо бути загарбником. Потрібно домовлятися, а не воювати.

Не менше, ніж перед Україною, ми винні перед кримськими татарами, корінним народом Криму. У них є всі підстави не хотіти в Росію, яка є правонаступником СРСР, де вони в 1944 році за велінням Сталіна пережили найбільшу трагедію — всенародну висилку з Криму в Східні республіки СРСР.

Я громадянка Росії і не знімаю з себе відповідальності за поведінку моєї країни і стосовно сусідів, і стосовно власних громадян…“.

Людмила Алексєєва дуже цінувала свою дружбу з кримськими татарами — учасниками кримськотатарського національного руху. Її пов’язували особливо теплі стосунки з лідером кримськотатарського народу Мустафою Джемілєвим і легендарною активісткою кримськотатарського національного руху Айше Сейтмуратовою.

У колективній пам’яті кримськотатарського народу ім’я Людмили Алексєєвої збережеться в низці імен видатних представників інших народів, які підтримували кримських татар в найбільш трагічні і тяжкі етапи їх боротьби за повернення до Криму.

Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким, соратникам Людмили Михайлівни Алексєєвої у зв’язку з непоправною втратою, котра спіткала всіх нас.

Світла пам’ять!

Меджліс кримськотатарського народу

10 грудня 2018 року,

м. Київ».

 

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.