Меджліс кримськотатарського народу з вдячністю згадує спочилу Людмилу Алексєєву

Меджліс кримськотатарського народу з вдячністю згадує спочилу Людмилу Алексєєву
Меджліс кримськотатарського народу з вдячністю згадує спочилу Людмилу Алексєєву
12.12.2018
Оцініть статтю: 
(174 оцінки)
editor
Зображення користувача editor.

Сімдесят років тому, 10 грудня 1948 року, ООН ухвалила Загальну декларацію прав людини. Вона стала першим універсальним міжнародним актом, що проголошує цивільні та політичні права і свободи особистості — рівність всіх перед законом, право кожного на свободу та особисту недоторканність, свободу совісті та інші. У Декларації заявлено також, що всі люди мають рівні права, які не залежать від їх раси, статі, мови, релігії тощо.

Тож відтоді 10 грудня в усьому світі відзначається як День прав людини.

Цьогоріч ця дата була захмарена сумною подією — смертю відомої правозахисниці, радянської дисидентки Людмили Алексєєвої.

Меджліс кримськотатарського народу відгукнувся словом прощання, вдячності і доброї пам’яті про багаторічну очільницю Московської Гельсінської групи:

«Пам’яті Людмили Михайлівни Алексєєвої, щирого і відданого друга кримськотатарського народу

8 грудня 2018 року в Москві у віці 91 року померла Людмила Михайлівна Алексєєва — радянський дисидент, учасниця правозахисного руху в СРСР і пострадянській Росії, одна із засновників (1976 р.) Московської Гельсінської групи, з 1996 року — голова Московської Гельсінської групи.

Людмила Алексєєва народилася 20 липня 1927 року в Євпаторії, звідки сім’я незабаром переїхала в Москву. У 1950 році Людмила Алексєєва закінчила історичний факультет МДУ, а в 1956 — аспірантуру Московського економіко-статистичного інституту.

У 1960-х роках Людмила Алексєєва вступила в дисидентський рух СРСР, який тільки зароджувався, надавала допомогу політичним в’язням в СРСР, поширювала самвидав, брала участь у створенні легендарної „Хроніки поточних подій“.

У 1976 році, за пропозицією дисидента Юрія Орлова, Людмила Алексєєва стала одним із засновників Московської Гельсінської групи в СРСР. У лютому 1977 року через загрозу арешту була змушена разом з родиною покинути СРСР.

В еміграції Людмила Алексєєва була закордонним представником Московської Гельсінської групи. У 1983 році вийшла її монографія „Історія інакомислення в СРСР. Новітній період“. Над цим фундаментальним історичним дослідженням, одна з глав якого була названа „Кримськотатарський рух за повернення до Криму“, Людмила Алексєєва працювала кілька років.

Людмила Алексєєва повернулася в Москву у 1993 році, де продовжила правозахисну діяльність в умовах становлення незалежної Росії.

В травні 2012 року, разом з великою групою легендарних радянських дисидентів, Людмила Алексєєва приїхала до Криму, де брала участь у Кримському форумі правозахисників, організованому Меджлісом кримськотатарського народу. Тоді ж вона виступила перед десятками тисяч кримських татар, які зібралися 18 травня в Сімферополі на Всекримський жалобний мітинг, присвячений пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

Людмила Михайлівна Алексєєва різко засудила збройну агресію Російської Федерації проти України та окупацію Криму, заявивши у вересні 2014 року:

„… Я не раз заявляла і знову заявляю: переконана, що захоплення Криму зганьбило мою країну. Це ганебний вчинок стосовно братської Україні, яка переживає тяжкі часи. Хороший сусід повинен допомогти сусідові пережити труднощі, а не використовувати їх, щоб поживитися за його рахунок. Так повинні чинити і люди, і держави. У сучасному світі соромно і безглуздо бути загарбником. Потрібно домовлятися, а не воювати.

Не менше, ніж перед Україною, ми винні перед кримськими татарами, корінним народом Криму. У них є всі підстави не хотіти в Росію, яка є правонаступником СРСР, де вони в 1944 році за велінням Сталіна пережили найбільшу трагедію — всенародну висилку з Криму в Східні республіки СРСР.

Я громадянка Росії і не знімаю з себе відповідальності за поведінку моєї країни і стосовно сусідів, і стосовно власних громадян…“.

Людмила Алексєєва дуже цінувала свою дружбу з кримськими татарами — учасниками кримськотатарського національного руху. Її пов’язували особливо теплі стосунки з лідером кримськотатарського народу Мустафою Джемілєвим і легендарною активісткою кримськотатарського національного руху Айше Сейтмуратовою.

У колективній пам’яті кримськотатарського народу ім’я Людмили Алексєєвої збережеться в низці імен видатних представників інших народів, які підтримували кримських татар в найбільш трагічні і тяжкі етапи їх боротьби за повернення до Криму.

Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким, соратникам Людмили Михайлівни Алексєєвої у зв’язку з непоправною втратою, котра спіткала всіх нас.

Світла пам’ять!

Меджліс кримськотатарського народу

10 грудня 2018 року,

м. Київ».

 

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.