Національний музей історії України висловив підтримку українським мусульманам

Національний музей історії України: Кришка бахурниці має вигляд купола мечеті з мінаретами, вершини яких увінчані зіркою та півмісяцями.
Національний музей історії України: Кришка бахурниці має вигляд купола мечеті з мінаретами, вершини яких увінчані зіркою та півмісяцями.
Національний музей історії України: Кришка бахурниці має вигляд купола мечеті з мінаретами, вершини яких увінчані зіркою та півмісяцями.
Національний музей історії України: Кришка бахурниці має вигляд купола мечеті з мінаретами, вершини яких увінчані зіркою та півмісяцями.
Національний музей історії України: Кришка бахурниці має вигляд купола мечеті з мінаретами, вершини яких увінчані зіркою та півмісяцями.
Національний музей історії України: Кришка бахурниці має вигляд купола мечеті з мінаретами, вершини яких увінчані зіркою та півмісяцями.
20.04.2022
Оцініть статтю: 
(38 оцінки)
admin
Зображення користувача admin.

Читать новость на русском

Національний музей історії України підтримав українських мусульман, що цього року проводять священний Рамадан в умовах війни, давши можливість ознайомитися з шедевром кримськотатарського ювелірного мистецтва зі своєї скарбниці — срібною курильницею XIX ст.

«У Священний місяць Рамадан висловлюємо підтримку українським мусульманам, які нині допомагають обстоювати незалежність нашої держави. З цієї нагоди пропонуємо оглянути предмет, який зберігає Скарбниця Національного музею історії України, що ілюструє багатий світ мусульманської культури українських земель із її глибокими традиціями та символізмом», — сказано в повідомленні Національного музею історії України.

Експонована музеєм бахурниця надійшла до Києва з Бахчисарая 1963 року. Вона виготовлена у формі чаші на високій ніжці. Її кришка має вигляд купола мечеті з мінаретами, а їхні вершини увінчані зіркою та півмісяцями. Чаша оздоблена витонченим візерунком, у ньому переважають зображення троянд і тюльпанів — символів жінки й чоловіка у традиційному кримськотатарському орнаменті.

У мусульманській культурі курильниці (мабхари, бахурниці) мають широке символічне та практичне застосування. Їх використовують для куріння ароматичних речовин, бахурів, до яких належать ладан, камфора, мускус, амбра, різноманітні олії, аромати яких здавна відомі своїми заспокійливими, лікувальними, дезінфекційними властивостями. Запахи оселі та одягу свідчили про чистоту, дисципліну, організованість мусульманина, а отже — про праведність його думок і правильність способу життя. 

У Кримському ханстві та Османській імперії бахурниці довго були частиною палацового етикету. Ними окурювали одяг, посуд і приміщення перед офіційними авдієнціями, частуваннями та святами. Якщо мусульманський володар дарував набір для куріння пахощів, це вважали за велику милість.

Є згадки про курильниці у кримських мечетях і медресе, де, використовуючи потрібні аромати, очищали розум, налаштовуючись на інтелектуальну діяльність, читання Корану, молитви або піст у священний місяць — у цьому разі використовували бахурниці з коштовних матеріалів, зроблені відомими майстрами. Таким виробам надавали форми реальних культових споруд, прикрашаючи їх символами та каліграфічними написами релігійного змісту.

«Рамадан мубарак! Благословенний місяць Рамадан!» — завершують повідомлення про показану реліквію Олексій Савченко, старший науковий співробітник відділу історії України XIV — поч. XX ст. Національного музею історії України, та Тетяна Савченко, старша наукова співробітниця Скарбниці Національного музею історії України.

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.