Навернені мусульмани у Криму — одна з найуразливіших груп

Навернені мусульмани у Криму — одна з найуразливіших груп
Вадим Сірук
Навернені мусульмани у Криму — одна з найуразливіших груп
Іван Селенцов (Валід Абу Юсуф)
Навернені мусульмани у Криму — одна з найуразливіших груп
Юрій (Нурі) Примов
Навернені мусульмани у Криму — одна з найуразливіших груп
Анна Богачова
Навернені мусульмани у Криму — одна з найуразливіших груп
Навернені мусульмани у Криму — одна з найуразливіших груп
Навернені мусульмани у Криму — одна з найуразливіших груп
Навернені мусульмани у Криму — одна з найуразливіших груп
03.08.2021
Оцініть статтю: 
(21 оцінка)
editor
Зображення користувача editor.

Після анексії Криму Російською Федерацією десятки кримських татар стали фігурантами кримінальних справ. Їх судили за тероризм, масові заворушення, застосування насильства до представників влади. Однак не тільки кримські татари не змогли вписатися в нову політичну реальність: слов'яни, що прийняли іслам в українському Криму, стали однією з найбільш уразливих груп на півострові.

Кореспондент «Idel.Реалии» вивчив кілька історій мусульман слов'янського проіхождення: Івана Селенцова (Валід Абу Юсуф), Юрія (Нурі) Примова, Вадима Сірука та його дружини Анни Богачової

Перший випадок переслідування мусульманина-славянина в окупованому Криму стався в день референдуму: 16 березня 2014 року зник Іван Селенцов (Абу Юсуф). Він вийшов з дому в Сімферополі, і на нього відразу налетіли озброєні люди, наділи кайданки і з мішком на голові відвезли в будівлю СБУ. За словами вірного, викрадачі розмовляли з «вираженим російським акцентом» і не заперечували, що працюють у ФСБ. 

Иван Селенцов був помітною фігурою в мусульманській громаді півострова, він безплатно поширював переклади Корану. Приблизно за тиждень перед інцидентом на нього вже «звертали увагу»: Селенцов виїжджав з Криму, а під час повернення на блок-посту «Чонгар» його автомобіль був зупинений невідомими в масках і зі зброєю. Вони припустили, що Іван є «ваххабітом». Представник Правозахисного руху Криму Енвер Кадиров вважає, що саме тоді спецслужби зафіксували телефонний номер мусульманина і почали за ним стежити. Дві доби, 16 і 17 березня, Іван перебував у будівлі СБУ. 17 березня його привезли в Київський райвідділ міліції, де він провів ніч, а вже наступного дня, 18 березня, доставили в суд. Але засідання не відбулося: на місці Івану вручили вже готовий вирок та одразу після цього доправили до спецприймальника на 15 діб — нібито за дрібне хуліганство. Дізнатися про долю зниклого адвокатам і правозахисникам вдалося лише 20 березня. Після звільнення Іван Селенцов покинув Крим і розповів журналістам, що силовики змушували його зізнатися в підготовці теракту «за участю „Правого сектора“ та бойовиків Сирії». 

Юрій (Нурі) Примов. 23 січня 2015 року в будинках кримських мусульман пройшли перші обшуки. У той таки день затримано, а потім заарештовано 4 особи: Руслан Зейтуллаєв, Рустем Ваіт, Ферат Сайфуллаєв і Юрій (Нурі) Примов. Пізніше їх назвуть «севастопольською групою». Юрій Примов, ще один мусульманин російського походження, жив у селі Штормове під Севастополем. Він схвалював приєднання півострова до Росії, голосував на референдумі та добровільно отримав російський паспорт. Разом з Русланом Зейтуллаєвим, Рустемом Ваітовим і Фератом Сайфуллаєвим Примов працював на будівництві в околицях Севастополя. За версією слідства, мусульмани організували і брали участь в діяльності севастопольського осередку забороненої в Росії «Хізб ут-Тахрір». Вини своєї все четверо не визнали. 

У матеріалах справи зазначено, що ні Юрій, ні його товариші не мали зброї, вибухівки та боєприпасів. Вони не планували вчинити терористичні акти й не закликали інших до протиправних дій. Слідство не знайшло доказів, що свідчили б про плани мусульман захопити владу й повалити конституційний лад Російської Федерації. В основі звинувачення були тільки аудіозаписи, згідно з якими мусульмани дискутували на релігійні та політичні теми, а також свідчення «таємного свідка» та висновки релігієзнавчої експертизи. «Кримська солідарність» зазначає, що останню провели фахівці в галузі філології та культурології, що не мають достатніх знань про іслам. 

7 вересня 2016 Північно-Кавказький окружний військовий суд виніс Примову вирок: 5 років позбавлення волі за ч. 2 ст. 205.5 КК РФ («Участь в діяльності терористичної організації»). За пару місяців до оголошення правозахисний центр «Меморіал» визнав «севастопольську четвірку» за політв'язнів

Юрій Примов відбував покарання в колонії № 5 у Республіці Марій Ел. 22 січня 2020 року його і Рустема Ваітова звільнили, й вони стали першими фігурантами кримських справ «Хізб ут-Тахрір», що покинули стіни виправної установи. Протягом 8 років колишні в’язні повинні перебувати в Криму, обом призначено адміністративний нагляд. На Примова та Ваітова накладено істотні обмеження: вони зобов'язані двічі на місяць відзначатися у відділі поліції, перебувати вдома від 22:00 до 6:00 та не мають права без дозволу залишати регіон проживання. Також їм заборонено відвідувати місця масового скупчення громадян.

2017 року від імені кримчан подані скарги в ЄСПЛ. Примов і Ваіт скаржилися на порушення Конвенції про захист прав людини та основних свобод: на нелюдське поводження з боку силовиків (стаття 3), порушення права на свободу (стаття 5), на справедливий суд (стаття 6) та призначення покарання, не заснованого на законності (стаття 7). Колишні в’язні, що живуть у Криму, зазначили, що зазнавали дискримінації за релігійною ознакою. Європейський суд досі не комунікував скаргу мусульман. 

Вадим Сірук та Анна Богачова — подружжя з Криму. Анна зацікавилася ісламом в університеті: у її оточенні було багато мусульманських студентів із різних країн світу. Вадим Сірук виріс в Нижньогірському районі республіки, з дитинства дружив з кримськими татарами й також захопився ісламом. Вони познайомилися вже мусульманами, одружилися в 2012 році. У 2014 році, вже після анексії Криму, у них народилася дочка Аміра. У 2016 році в Сірука й Богачової народилася друга дочка, Ханіфа, яку Вадим жодного разу не тримав на руках, бо на той момент був у місцях позбавлення волі, звідки не вийшов дотепер.

Сірук — поважний представник мусульманської громади Ялти, багато займався добродійністю. Рано вранці 11 лютого 2016 року в його будинку провели обшук співробітники ФСБ. Того ж дня його затримали за підозрою в участі в терористичній організації. Пізніше додано звинувачення у спробі насильницького захоплення влади. Доказова база слідства — записи з прихованої камери, що нібито свідчать про конспіративні збори, де був присутній Сірук і його товариші. Захист стверджує, що це були звичайні кухонні розмови про релігію та політику, що з них не можна робити висновки про причетність мусульман до діяльности забороненої організації. Фігуранти справи свою вину заперечують. 

12 листопада 2019 року Південний окружний військовий суд в Ростові-на-Дону засудив Вадима Сірука до 12 років колонії суворого режиму з обмеженням свободи строком на 1 рік. Після вироку його етапували до виправної колонії № 2 в місті Салават, де він перебуває дотепер.

1 березня 2018 року правозахисний центр «Меморіал» визнав політв’язнями Сірука та інших фігурантів ялтинського справи.

Amnesty International у своїй заяві в ЮНЕСКО 21 квітня 2020 року «Ситуація з правами людини в Криму: оновлення станом на березень 2020 року» назвала Сірука разом іншим політв'язнем, Мустафаєвим, в'язнями совісти та підкреслила, що вважає цю справу сфабрикованою.

У матеріалі «Idel.Реалії» не згадано ще про одного мусульманина слов'янського походження, що прийняв іслам і став об'єктом пильної уваги окупаційної влади. Мова про Олександра Сизикова. 7 липня 2020 року в Олександра провели обшук, в ході якого йому — інваліду 1-ї групи по зору! — підкинуто ісламську літературу. Олександр зовсім утратив зір 2009 року, також він має інші проблеми зі здоров'ям — через це спецслужби окупантів визнали можливим як запобіжний захід (Сизикову закидають ч. 1 ст. 205.5 КК РФ) визначити йому домашній арешт. Вся провина Сизикова в тому, що він відвідував суди та двічі виходив з індивідуальним пікетом на захист свого опікуна, жителя села Долинне Бахчисарайського району Едема Смаїлова, заарештованого у травні 2016 року. Окупанти називають це «організацією діяльности організації, що відповідно до законодавства Російської Федерації визнана терористичною». 

Як нагадує «Idel.Реалії», хвиля переслідувань мусульман у Криму почалася в січні 2015 року. Тоді було порушено перші кримінальні справи через причетність до забороненої в Росії організації «Хізб ут-Тахрір». Представники руху вважають своєю місією об'єднання всіх мусульман, відкидаючи насильницькі методи боротьби. «Хізб ут-Тахрір» легальна в Україні, але в РФ її діяльність визнана терористичною. 

За даними правозахисного центру «Меморіал», сьогодні через причетність до «Хізб ут-Тахрір» переслідують 84 жителів Криму та Севастополя. Здебільшого це кримські татари, а також росіяни, українці, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження. 

Кілька імамів притягнуто до адміністративної відповідальности за ч. 4 ст. 5.26 КоАП РФ («Незаконне місіонерська діяльність»). 

 

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.