У Криму з'явилася ще одна кримінальна справа про «публічне виправдання та пропаганду тероризму з використанням інтернету»: два місяці тому ФСБ затримала кримського татарина, зубного техніка Сервера Барієва, але надвечір відпустила додому, взявши підписку про невиїзд.
У чому звинувачують Барієва російські спецслужби, і як його затримували, розповідає видання «Крим.Реалії» із посиланням на громадське об'єднання «Кримська солідарність» у матеріалі «Прикували ланцюгом, сказали: „Закрий рота й сиди мовчки“. За що ФСБ у Криму переслідує Сервера Барієва».
Сервер Барієв — випускник Кримського державного медичного університету, останні кілька років надавав стоматологічні послуги. Тепер йому належить готуватися до нових змін у житті: на Барієва чекають планові слідчі заходи у ФСБ та судові засідання.
Зубного техніка з Роздольного російські силовики підозрюють у злочині за частиною 2 ст. 205.2 Кримінального кодексу РФ («Публічні заклики до терористичної діяльності, публічне виправдання тероризму або пропаганда тероризму з використанням інтернету»).
Рано-вранці 6 квітня правозахисний громадський рух «Кримська солідарність» опублікував повідомлення про черговий обшук у селищі Роздольне. Цього разу він відбувався у кримського татарина Сервера Барієва. Коло будинку традиційно стояла біла ГАЗель зі співробітниками російського ОМОНу, на тривожну подію збіглися сусіди.
Які саме російські силові відомства приїхали до Барієва, ніхто не знав. У січні 2019 року до нього вже приходили співробітники кримського Центру «Е», але тоді «візит» не скінчився затриманням. Згодом активіст не раз помічав, що за ним стежать.
Обшук тривав до 9 години. Зв'язатися з адвокатами сім'я не змогла: у всіх вилучили телефони. Сусідів і родичів, що стояли надворі, силовики відтіснили. Їм заборонили знімати відео та фотографувати. Після того, як Сервера Барієва забрали, його дружина поїхала до поліції Роздольненського району, щоб лишити заяву про викрадення чоловіка. Потім зверталася до прокуратури, де співробітник, що не назвався, заявив, що «прокуратура не шукає людей і не дає консультацій».
За вісім годин Сервера Барієва вдалося знайти за допомогою Адвокатської палати Криму: для чоловіка запросили державного адвоката. Родичі уклали угоду з іншим захисником — кримським незалежним адвокатом Едемом Семедляєвим. Він попрямував до місцевого управління ФСБ, але його не пропустили. Тільки надвечір адвокат зустрівся з підзахисним. Сервера Барієва відпустили після підписки про невиїзд.
Уже вдома він розповів, що до нього увірвалися співробітники ФСБ та у грубій формі провели затримання. За його словами, російські силовики з автоматами наказали йому йти спиною назад, наділи кайданки, потім чого почався допит. Причиною збройного обшуку в будинку силовики назвали публікацію в російській соцмережі «ВКонтакте» на ісламську тематику, яка, на думку слідства, дорівнює «пропаганді тероризму». Барієв підписав папери, визнавши, що сторінка в соцмережі та публікація справді належать йому. Під час допиту кайданки зняли.
Після обшуку Барієва посадили в білий мікроавтобус, а співробітники спецслужб поводилися брутальніше.
«Хлопнули по грудях, щоб поводився тихо. Сказали: „Закрий рота й сиди мовчки“, наділи на очі шапку, прикували ланцюгом до переднього сидіння. Далі всі їхали мовчки. Спершу я не зрозумів, куди путь тримаємо, бо якимись дорогами вихляли. Пізніше здогадався, що до Сімферополя», — згадує Барієв.
Після приїзду до будівлі Управління ФСБ Росії у Криму один з оперативників у масці показав Барієву протигаз. «Я це розцінив як натяк на можливі тортури. І після цього ще двох амбалів завели. Вони почали говорити зі мною», — розповів кримський татарин.
Барієва повели різними кабінетами, багаторазово давали підписувати роздруки з публікацією в соцмережі. Після цього чоловіка відвели на нижній поверх до іншого слідчого — процедура повторилася. Барієву повідомили про право на адвоката, і той заявив, що має намір співпрацювати з «Кримською солідарністю». Російські силовики висловили нерозуміння їхньої діяльности й відмовляли від будь-якої співпраці з громадським рухом. Як з'ясувалося пізніше, адвоката Едема Семедляєва на той час не пускали до будівлі.
Барієв додав, що державна захисниця не була зацікавлена в допомозі:
«Вона не пояснила мені важливих для мене моментів, залишивши ситуацію на мій вибір. Я не маю юридичної освіти. Робити вибір і розумітися на паперах самостійно було важко».
Згодом затриманому дозволили покинути будівлю ФСБ разом з адвокатом. Коли Сервер Барієв вийшов на вулицю, він зустрівся з адвокатом за згодою та докладно розповів про хроніку дня — від ранку й до виходу з будівлі УФСБ.
«Цю подію я розцінюю як тиск на громадськість та таке „послання“, щоб кожен знав своє місце. Але цього не має бути у здоровому суспільстві», — заявив Барієв.
За версією російського слідства, 28-річний Сервер Барієв з 2016 року «ознайомлювався в соцмережі „ВКонтакте“ з ідеологією ісламської партії „Хізб ут-Тахрір“, забороненої на території РФ», а також «сприйняв для себе ідеологію та практику тероризму правильними й такими, що потребують підтримки та наслідування». В ухвалі про порушення кримінальної справи зазначено, що аж до 6 квітня 2022 року Барієв публікував у соцмережі дописи, що, за висновками фахівців слідства, «містять ознаки виправдання діяльности „Хізб ут-Тахрір“».
Організацію визнано «терористичною» в РФ 2003 року, але вона не заборонена в Україні та в більшості європейських країн. Правозахисники в Росії багато років заперечують правність заборони та вважають помилкою внесення цієї партії до списку терористичних. Після російської анексії Криму 2014 року за зв'язок із «Хізб ут-Тахрір» заарештували щонайменше 90 кримських мусульман. Вони заперечують причетність до терористичної діяльности, а арешти називають «репресіями за політичні та релігійні переконання». 98 % затриманих — кримські татари.
«Беручи до уваги достатні дані, що вказують на наявність у діях Барієва злочину, передбаченого частиною 2 ст. 205.2 КК РФ („Публічні заклики до здійснення терористичної діяльности, публічне виправдання тероризму або пропаганда тероризму з використанням інтернету“) ухвалив: порушити карну справу», — пише старший слідчий ФСБ Росії Олександр Лавров.
Стаття передбачає штраф від 300 тис. до 1 млн рублів або позбавлення волі на строк від 5 до 7 років.
За тиждень після обшуку, 13 квітня, підконтрольне російському «уряду» окупованого Криму інформаційне видання «Крыминформ» опублікувало фрагменти оперативного відео ФСБ Росії з затриманням Сервера Барієва. На відео — озброєні люди у камуфляжі та повному бойовому спорядженні перебралися через паркан домоволодіння Сервера Барієва, пістолети-кулемети «Світязь» їхніх напарників були спрямовані у бік будинку. Чому оперативне фільмування подій опублікували з таким інтервалом у часі, невідомо. ФСБ Росії нічого не коментує, окрім робочої версії про затримання.
Сервер Барієв назвав ці кадри «постановчими» та вважає, що ФСБ дарма залучила стільки озброєних людей для обшуку його будинку.
«У селищі Роздольне я живу від народження — після того, як туди перебралися мої батьки. Мій батько працював у цьому поселенні зубним техніком і був відомою людиною в цій місцевості. Після навчання я теж лишився тут працювати зубним техніком. Люди знають мене як фахівця в цій галузі, а також як побожного мусульманина: я читаю намаз, моя сім'я живе за основами ісламу. На мене намагаються навісити ярлик тероризму, але бачу, що люди – сусіди, друзі, родичі — це ніяк не сприймають. Ніхто в це не вірить усередині кримськотатарського народу», — каже Барієв.
Довідка. Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але відкидають терористичні методи досягнення цього й заявляють, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею 2014 року Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб-ут-Тахрір» 2003 року, додавши до списку «терористичних» об'єднань.
Захисники заарештованих та засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їхнє переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані — здебільшого кримські татари, а ще українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого походження, що визнають іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
