Підтримай заручників Кремля!

Підтримай заручників Кремля!
Їх безпідставно судять за злочини, які вони не скоювали
Підтримай заручників Кремля!
Наразі принаймні 28 українців перебувають за російськими гратами з політичних мотивів
Підтримай заручників Кремля!
Підтримай заручників Кремля!
26.10.2016
Оцініть статтю: 
(351 оцінка)
editor
Зображення користувача editor.

30 жовтня, у День пам’яті жертв політичних репресій у Росії, активісти Let My People Go закликають провести акцію солідарності з «українськими політв’язнями Кремля».

Закликаючи всіх охочих влаштувати марафон написання листів, організатори нагадують, що наразі принаймні 28 українців перебувають за російськими гратами з політичних мотивів.

 Їх безпідставно судять за злочини, які вони не скоювали. Вони об’єднані у список #LetMyPeopleGo,  пишуть активісти.  Це і відомий кінорежисер Олег Сенцов, який встав на захист Криму від російської окупації, й Олександр Кольченко та Олексій Чирній, які Кремлем були записані в його «терористичну бригаду Правого сектору», і Віктор Шур та Валентин Вигівський, у яких Кремль побачив міфічних «шпигунів», і Сергій Литвинов, з якого зробили «карателя» і якого Дмітрій Кісельов звинувачував у вбивсті 30 осіб і гвалтуванні 8 жінок. А Микола Карпюк та Станіслав Клих, як виявилося, «воювали» в Чечні 20 років тому разом із Арсенієм Яценюком (і це не жарт!). Від тортур у в’язниці Станіслав вже втрачає розум

Як підкреслюють активісти, в російських застінках перебуває чимало кримських татар.

 Кримська окупаційна влада наразі штабелями записує кримських татар у «терористи», відносячи їх без жодних підстав в організацію «Хізб ут-Тахрір», яка вважається екстремістською чи не лише в Росії.

Серед заручників  Руслан Зейтуллаєв, Нурі Прімов, Ферат Сайфуллаєв, Рустем Ваітов, Енвер Бекіров, Емір-Усеін Куку, Вадим Сірук, Муслім Алієв, Арсен Джеппаров, Рефат Алімов, Енвер Мамутов, Ремзі Меметов, Зеврі Абсеітов, Рустем Альбітаров. Хайсер Джемілєв став заручником через свого батька  кримськотатарського лідера Мустафи Джемілєва.

Переслідує кримська окупаційна влада і одного з лідерів кримськотатарського Меджлісу  Ахтема Чийгоза та двох учасників антиросійського мітингу Мустафу Дегерменджі та Алі Асанова (на мітингу, що відбувся 26 лютого 2014 до невизнаного референдуму, кримські татари намагалися перешкодити захопленню силовиками органів влади у Сімферополі).

Організатори зазначають, що «вершиною абсурду є переслідування кримською владою двох активістів Євромайдану за дії, буцімто вчинені ними проти Беркуту в Києві під час подій зими 20132014 рр.  справи Олександра Костенко та Андрія Коломийця виглядають звичайнісінькою розправою».

 Як і їх радянських попередників, сучасних українських в’язнів Кремля позбавляють незалежного юриста, засуджують за розповідями «анонімних» свідків і засекречують матеріали слідства, суд не враховує матеріали захисту, які би ясно довели, що людина невинувата. Їх піддають тортурам, і людина погоджується на все, лиш би це спинити. Їм інкримінують злочини, які вони не скоювали, і на десятки років відправляють в сучасний ГУЛАГ,  стверджують активісти.

Більше про українських в’язнів Кремля читайте у розділі «В’язні».

Загалом в Росії, відповідно до російського правозахисного центру «Меморіал», статус політв’язня надано 87 особам. «Меморіал» визнає політичними в’язнями і чимало українців зі списку #LetMyPeopleGo.

Як написати листа заручникам Кремля? Передусім приєднуйтеся до події у соцмережі Facebook і запрошуйте своїх друзів.

Повні інструкції щодо написання листів розміщено на сайті Let My People Go. Якщо коротко, то:

Листи повинні бути написані російською мовою.

Текст листа має бути політично нейтральним.

На конверті важливо вказувати рік народження і повне ПІБ ув’язненого.

Крім того, якщо Ви хочете, щоб ув’язнений Вам відповів, покладіть до листа чистий аркуш паперу і конверт. Навіть якщо Ви не очікуєте відповіді, все одно папір і конверти їм пригодяться  у в’язниці навіть вони в дефіциті.

Також можна писати через РосУзник.

На сайті у матеріалі «Підтримай заручників Кремля!» наводиться таблиця з адресами місць позбавлення волі, де утримують політв’язнів.

Довідка:

30 жовтня 1974 року з ініціативи дисидента Кроніда Любарського та інших в’язнів мордовських і пермських таборів вперше був відзначений «День політв’язня»  загальним голодуванням і запалюванням свічок в пам’ять про невинно убитих. У той же день Сергій Ковальов зібрав у квартирі Андрія Сахарова у Москві прес-конференцію, на якій було оголошено про поточну акцію, продемонстровані документи з таборів і пролунали заяви московських дисидентів, а також показано свіжий випуск «Хроніки поточних подій»  підпільного правозахисного бюлетня, що виходив у 19681983 роках.

Після цього щорічно 30 жовтня проходили голодування політв’язнів, а з 1987 року  демонстрації у Москві, Ленінграді, Львові, Тбілісі та інших містах. 30 жовтня 1989 року близько 3 тис. людей зі свічками створили «живий ланцюг» навколо будівлі КДБ СРСР. Після того, як вони вирушили на Пушкінську площу для проведення мітингу, їх розігнав ОМОН.

В Україні День пам’яті жертв політичних репресій спочатку з’явився у національному календарі країни в кінці 90-х років і мав назву «День пам’яті жертв Голодомору» та відзначався в останню суботу листопада. Пізніше День пам’яті жертв політичних репресій відокремили від Дня пам’яті жертв Голодомору і почали відзначати у травні.

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.