Трансформація суспільства в умовах терористичних загроз — нагальне питання сьогодення

Круглий стіл «Трансформація українського суспільства в умовах терористичних загроз: між ілюзіями минулого та реальністю майбутнього»
Круглий стіл «Трансформація українського суспільства в умовах терористичних загроз: між ілюзіями минулого та реальністю майбутнього»
Круглий стіл «Трансформація українського суспільства в умовах терористичних загроз: між ілюзіями минулого та реальністю майбутнього»
21.12.2015
Оцініть статтю: 
(129 оцінки)
Власкор
Зображення користувача Власкор.

В українській столиці у приміщенні національного інформагентства «Укрінформ» 21 грудня відбувся міжнародний круглий стіл «Трансформація українського суспільства в умовах терористичних загроз: між ілюзіями минулого та реальністю майбутнього». Серед учасників (а це народні депутати, політичні експерти, науковці, представники аналітичних центрів, релігійні діячі) був і муфтій Духовного управління мусульман України «Умма» Саід Ісмагілов.

Захід організовано громадською ініціативою «Бурштиновий шлях» у партнерстві з аналітичним центром «Політика», Центром суспільних досліджень «Український меридіан», Центром військово-політичних досліджень.

Учасники зустрічі шукали відповіді на нагальні питання сьогодення, зокрема — чи можливе спільне розуміння терористичної загрози; чи є тероризм зброєю, яку обрав Кремль; що чекає на світ у майбутньому: глобальний тероризм чи глобальна війна.

У своїй промові Дмитро Левусь, директор центру суспільних досліджень «Український меридіан» та співкоординатор ГІ «Бурштиновий шлях», зауважив:

— Війна на сході України триває, Росією окуповані Крим та частина Донбасу, і це не все. Теракти у Парижі та розширення війни у Сирії продемонстрували головне: світ змінився — і тепер вкрай важливо зрозуміти, що кордони між мирним життям та територією воєнних дій стали ефемерними. Ймовірність великої війни у кількох частинах світу дуже зросла, терористичні загрози посилюються в декілька разів. Ми повинні зрозуміти, що загрожує Україні у контексті глобального протистояння, і їй що робити у цьому гострому та різноманітному протистоянні — на жаль, неоголошена російсько-українська війна стає лише частиною глобального протистояння, рівень терористичної загрози є доволі високим.

Дмитро Левусь вважає, що загроза тероризму з боку Росії не знижуватиметься:

— І річ не тільки в тому, що у разі неможливості досягти своєї мети військовим шляхом в Україні Кремль використовуватиме терористичні важелі впливу. І навіть не тому, що аморальні правителі Росії можуть використовувати тероризм як інструмент для рішення тактичних завдань… Причина небезпеки в іншому: в існування у РФ агресивної ідеології «русского мира», яка дозволяє запускати агресивну ксенофобію та призводити до масового тероризму.

Про це, на думку директора центру суспільних досліджень «Український меридіан» та співкоординатора ГІ «Бурштиновий шлях», свідчить велика роль «російського варіанту православ’я», підтвердженням чому є угрупування «Руської православної армії», показне православ’я Гіркіна-Стрілкова.

— І тому вже зараз ми повинні на міжнародному рівні піднімати питання про небезпеку ідеології «русского мира», про її заборону та засудження як агресивної та людиноненависницької, роз’яснювати це у православному середовищі світу, — зазначив Дмитро Левусь.

Під час обговорень учасники торкалися і теми ісламістської терористичної загрози, яка надходить зокрема і з боку Росії. Модератор заходу звернувся до муфтія ДУМУ «Умма» Саіда Ісмагілова з проханням прокоментувати заяву російського муфтія Талгата Таджуддіна про те, що «халіфатом є Святая Русь», і дати відповідь на запитання, чи існування халіфату у вигляді «Ісламської держави» і «Святой Русу» загрозою, зокрема для України:

— Коментувати в релігійному середовищі некоректно… Але, знаєте, обмовка ніби за Фрейдом вийшла: що наш халіфат — це є певна країна. І згадуються саме ці країни. Може, муфтій щось знає, про що не зміг промовчати. Але я не буду нічого стверджувати. Єдине, що хотів би сказати — тероризм не має релігійної приналежності, і якщо певним силам потрібно, щоб він виник в Ісламі, православ’ї чи в іншій релігії, вони це, як виявилось, можуть зробити дуже легко. Той, хто може створити феномен «руської православної армії», може створити й феномен, дотичний нібито до Ісламу чи будь-якої іншої релігії. Якщо хтось забажає вкласти в це гроші, зброю, закинути або знайти прибічників, то зробить. Прикладом цьому є терористичний анклав на Донбасі.

Як з’ясувалося, складнощів у запобіганні та боротьбі з тероризмом багато, наприклад, притягнути до відповідальності самого терориста чи терористичну організацію іноді просто неможливо. Про це говорив представник Міжнародної асоціації кримінального права Олександр Шамара, зазначивши, що невизначеність понять та термінологічна плутанина в різних документах дозволяють маніпулювати ними під час процесу:

— Поняття «тероризм», «сепаратизм», на жаль, у деяких випадках не корелюються із Законом України про боротьбу з тероризмом і навіть Кримінальним кодексом України. Якщо ми кажемо «сепаратизм», то просто підміняємо поняття, і йдеться вже про злочини проти основ національної безпеки. Такого законодавчого терміна, як «сепаратизм» не існує. Теж саме ми можемо сказати і про тероризм, який розглядається як явище. Кримінальний закон не визначає те чи інше діяння тероризмом. Це, призводить до того, що чіткого розуміння правозастосовними органами застосування тих чи інших понять просто немає.

— Наведу приклад: закон про боротьбу з тероризмом визначає вичерпний перелік того, що є терористичною діяльністю. Серед нього є «поширення ідеології тероризму». Кримінально-правової заборони немає. Адміністративної заборони немає. Інструментарій правозастосовного органу — не існує. А що таке ідеологія тероризму? Також законодавчо не визначено. Тому маніпулюють поняттями і журналісти, і політикум… Необхідно встановити певні рамки, за які законодавчо ніхто не виходитиме. Тоді ми надамо інструментарій правозастосовним органам, зокрема й суду, щоб законодавчо розуміти — що є ідеологія тероризму. — відмітив представник Міжнародної асоціації кримінального права. — Стосовно понятійного апарату загалом — закон існує з 2006 року. Є кількісна ознака того, що ми розуміємо під «терористичною групою», «терористичною організацією». Якщо звернемось до загальної частини Кримінального кодексу — там кількісні ознаки інші. Це також дає можливість маніпуляцій понятійним апаратом у рамках кримінального процесу… «Фінансування тероризму» — що таке тероризм? Законодавчо не визначено, що це злочин, то ж за що притягати до кримінальної відповідальності? А в самій статті йде перелік тих злочинів, які передують фінансуванню тероризму: терористичний акт, втягнення в терористичну діяльність тощо. Якщо звернемось до закону про боротьбу з тероризмом чи закону про боротьбу з легалізацією коштів, отриманих злочинним шляхом, матимемо фактично три різних визначення фінансування тероризму. Три різних закони! Тож яким користуватись? Ми повинні законодавчо створити чіткий фундамент, який не дасть можливості маніпулювати поняттями і чітко їх розуміти правозастосовцю. — наголосив Олександр Шамара.
 

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.