Українські правозахисники сподіваються, що в 2018 році будуть введені нові санкції щодо РФ через те, що Росія продовжує незаконний призов до армії, а також посилює тиск і репресії проти інакодумців, позбавляє волі за політичними та релігійними мотивами.
Про це розповіла виданню Gazeta.ua голова Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.
За її словами, є надія, що будуть застосовані персональні санкції щодо людей, які порушують права людини в Криму. У той же час експерт каже про невтішну тенденцію: збільшується число мусульман, позбавлених волі за політичними мотивами. При цьому Ольга Скрипник звертає увагу на загрозу здоров'ю в'язнів:
— В першу чергу мова йде про справи проти кримських мусульман, що їх звинувачують за релігійною ознакою. Ще йдеться про українців, що висловлюють свою проукраїнську позицію, — і вони можуть постраждати. Може посилитися тенденція до розгону будь-яких мирних демонстрацій, навіть тих людей, що мають проросійську позицію. Ми бачимо, що людей, які виходять з побутовими проблемами або проблемами корупції в Криму, — хоч вони й підтримують Кремль, — все одно їхні демонстрації або акції протесту розганяють. Людей переслідують, — каже Ольга Скрипник. — Ситуація в СІЗО та інших закладах обмеження волі дедалі гірше, в медичному плані. І взагалі, умови утримання, харчування погіршуються.
Щодо настроїв населення окупованого півострова, правозахисниця каже, що, незважаючи на тиск і переслідування, люди готові боротися за свої права.
— Бачимо, що настрої різні. Незважаючи на тиск і переслідування, люди й далі виходять. Останні акції кримських татар показують, що люди готові і далі боротися за свої права. Думаю, ще є сили і терпіння. Бачимо, що люди згуртовані, особливо щодо політичних процесів у судах... Ми думаємо, що ця підтримка тільки зростатиме. Ще більше людей різних національностей будуть приходити на суди, щоб підтримати незаконно ув'язнених. Люди ще більше об'єднуватимуться, щоб протистояти незаконним діям.
Також голова Кримської правозахисної групи розповіла про те, що останнім часом побільшало повідомлень про незаконне заволодіння майном громадян і про те, що 2018 року буде призов до російської армії, а це є міжнародний злочин: Російська Федерація як держава-окупант не має права призивати українських громадян на окупованій території Криму в свою армію.
— Це відбувається на тлі посилення воєнної пропаганди й пропаганди насильства в навчальних закладах: у школах, університетах, серед молоді й дітей, —- акцентувала увагу правозахисниця.
Ольга Скрипник нагадала, що 19 грудня 2017 року була ухвалена важлива резолюція Генеральної асамблеї ООН, що стосується не тільки РФ, визнаної агресором та окупантом. Але там же закріплені зобов'язання і України в плані підтримки соціальних, культурних зв'язків з жителями Криму:
— Сподіваємося, що такі міжнародні заклики вплинуть і на Україну, і вона поліпшить своє законодавство.
Серед сподівань експерт називає матеріальну підтримку політв'язнів:
— Сподіваємося, що Верховна Рада ухвалить закон про матеріальну підтримку політв'язнів і їхніх сімей. Законопроект зареєстровано ще в серпні 2017-го. І що будуть виділені кошти для підтримки політв'язнів у медичному та правовому полях. На четвертому році анексії ми сподіваємося, що з'явиться державна стратегія реінтеграції та деокупації Криму. Вже створено робочу групу, й ми сподіваємося, що концепцію про захист прав людини на окупованих територіях підтримає парламент у наступному (2018-му. — Ред.) році. І що ми зможемо отримати державну стратегію, як захищати людей, що лишилися на окупованих територіях. У грудні ми побачили чітку позицію демократичної спільноти: Євросоюз, Сполучені Штати, Канада підтримали резолюцію ООН з Криму. Тобто їхня позиція щодо незаконної анексії, окупації Криму є незмінна.
Актуальне питання пакету санкцій, незважаючи на те, що Росія намагається їх зняти. Сподіваємося, що наступного року зможемо домогтися нових санкцій через те, що Росія провадить незаконний призов до армії. А ще тому, що збільшується список політв'язнів. Сподіваємося, що буде застосовано персональні санкції щодо людей, які порушують права людини в Криму. Останні заяви Великої Британії також показують, що вони підтримуватимуть Україну в питаннях деокупації та захисту прав людини в Криму.
2018 року міжнародна спільнота буде шукати нові інструменти, щоб міжнародні місії ООН чи Ради Європи могли потрапити до Криму.
