Вчені сподіваються на вихід друком дослідження «Іван Франко та ісламська цивілізація»

Вчені сподіваються на вихід друком дослідження «Іван Франко та ісламська цивілізація»
Впродовж засідання було прочитано три основні доповіді, одна з яких, а саме презентація завідувача книжкових фондів, старшого наукового співробітника музею Соломії Вівчар «Іван Франко і мусульманський світ», торкалася й ісламознавчих досліджень, що їх проводив український митець
Вчені сподіваються на вихід друком дослідження «Іван Франко та ісламська цивілізація»
Впродовж засідання було прочитано три основні доповіді, одна з яких, а саме презентація завідувача книжкових фондів, старшого наукового співробітника музею Соломії Вівчар «Іван Франко і мусульманський світ», торкалася й ісламознавчих досліджень, що їх проводив український митець
Вчені сподіваються на вихід друком дослідження «Іван Франко та ісламська цивілізація»
Як було зазначено під час круглого столу, однією з головних тез релігійної філософії Івана Франка було право громадянина на вільне сповідування будь-якої релігії, що для консервативної Галичини ХІХ століття вважалося небезпечним вільнодумством, практично бунтом
Вчені сподіваються на вихід друком дослідження «Іван Франко та ісламська цивілізація»
Вчені сподіваються на вихід друком дослідження «Іван Франко та ісламська цивілізація»
Вчені сподіваються на вихід друком дослідження «Іван Франко та ісламська цивілізація»
30.10.2017
Оцініть статтю: 
(555 оцінки)
Власкор
Зображення користувача Власкор.

27 жовтня у Львівському музеї Івана Франка відбувся круглий стіл на тему «Іван Франко та академічне вивчення релігії», присвячений науковому осмисленню релігієзнавчого доробку видатного українського письменника, вченого і філософа. Подія пройшла у рамках «IV Конгресу молодих дослідників релігії», який діяв у Львові 26–27 жовтня 2017 року.

Як було зазначено під час круглого столу, однією з головних тез релігійної філософії Івана Франка було право громадянина на вільне сповідування будь-якої релігії, що для консервативної Галичини ХІХ століття вважалося небезпечним вільнодумством, практично бунтом.

Впродовж засідання було прочитано три основні доповіді, одна з яких, а саме презентація завідувача книжкових фондів, старшого наукового співробітника музею Соломії Вівчар «Іван Франко і мусульманський світ», торкалася й ісламознавчих досліджень, що їх проводив український митець.

— Наш геній, крім християнства, досліджував також й інші релігії, зокрема Іслам. Іван Франко є одним з перших українських дослідників Сходу і популяризатором класичної арабської і перської літератури. У своїх сходознавчих дослідженнях він мав щиру підтримку свого близького друга, геніального орієнталіста Агатангела Кримського, який консультував його з багатьох питань, пов’язаних зі східною історією та літературою (документальними свідченнями цього є їхнє листування), — зазначила доповідачка.

Вона приділила увагу й цікавій ісламознавчий статті, яка є у науковому доробку Івана Франка — «До питання про перекази про Магомета у слов’ян» (1894):

— Над нею Іван Франко працював у Відні під час підготовки до захисту докторської дисертації. Ця велика, дуже високого наукового рівня, інформаційно насичена стаття, але водночас практично невідома — за життя письменника друкувалася польською мовою у журналі «Wisła» (1894), а потім лише у 29 томі «Зібрання творів І. Франка у 50 томах».

Іслам, як відомо, містить не лише релігійний компонент, а й культурний і цивілізаційний. Тому у доповіді відповідну увагу було приділено і художнім творам Івана Франка на мусульманські теми:

— Сюди належать казки-поеми «Абу-Касимові капці» і «Коваль Бассім», під час написання яких письменник використав арабські сюжети із німецькомовного збірника «Тисяча і один день», який придбав у Відні, — нагадала Соломія Вівчар. — Але він використав лише фабулу, створивши свій власний твір. Поєднавши східний сюжет та українські мотиви у казках тисячолітньої давнини, Іван Франко зумів вказати на найболісніші проблеми українського суспільства початку ХХ ст.

Також доповідачка розповіла і про перекладацьку діяльність Каменяра, зокрема про його переклади поезій із збірника «Тисяча і одна ніч» і віршів кримського хана Газі Гірея ІІ. Окремо було згадано про роль Івана Франка під час видання першого українського перекладу поеми «Шах-наме», автором якої є Агатангел Кримський (книга побачила світ у Львові у 1896 році).

— Іван Франко здійснив величезний внесок в освіту нашого народу, адже у часи, коли українською мовою не було достовірної історичної інформації про культуру Сходу, він одним з перших розпочав велику і складну роботу з відкриття для нас світу і культури Орієнту, — зазначила доповідачка.

Серед основних доповідей, які також обговорювалися під час круглого столу, — «Іван Франко як релігієзнавець» заступника директора Музею Івана Франка з наукової роботи Михайла Кобрина, у якій йшлося про письменника як про одного з перших українських дослідників релігії, що розглядав її не з богословського, а з наукового погляду, дотримуючись принципів об’єктивності та толерантності; «Релігійна критична література як чинник трансформації релігійних поглядів Івана Франка» старшого наукового співробітника Інституту релігії і суспільства Українського католицького університету Ігора Медведя про ранній період творчості Івана Франка.

На завершення заходу директор Дому Франка Богдан Тихолоз зазначив, що релігієзнавчі праці українського письменника потребують подальшого детального дослідження і перевидання. Він висловив сподівання, що незабаром з’явиться книга «Іван Франко та ісламська цивілізація», куди увійдуть ісламознавчі розвідки Івана Франка, його художні твори на східні теми, а також переклади арабських і тюркських поезій.

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.