«Якби ми тоді не вистояли, Україну чекало б знищення суверенітету» — учасник Майдану

© Stas Kozljuk/Фейсбук: Архівні фото з альбому «Майже весна, 18 лютого 2014 року».
© Stas Kozljuk/Фейсбук: Архівні фото з альбому «Майже весна, 18 лютого 2014 року».
© Stas Kozljuk/Фейсбук: Архівні фото з альбому «Майже весна, 18 лютого 2014 року».
© Stas Kozljuk/Фейсбук: Архівні фото з альбому «Майже весна, 18 лютого 2014 року».
18.02.2021
Оцініть статтю: 
(4 оцінки)
Власкор
Зображення користувача Власкор.

Україна відзначає сьомі роковини трагічних подій, коли силові структури, що захищали агонізуючий режим Януковича, вчинили масові вбивства учасників Революції гідности, як потім назвуть тривалий народный протест, серце якого билося в самому центрі української столиці — на Майдані Незалежности. 

Саме 18 лютого 2014 року Революція гідности ввійшла в гостру фазу: того дня загинуло близько сотні людей, кілька сотень були важко поранені. Вранці «Беркут» розігнав протестувальників під Верховною Радою, а потім силовики знесли барикаду на вулиці Інститутській і почали штурмувати Майдан. Спецпризначенці застосували сльозогінний газ і світлошумові гранати. До вечора спробували зачистити Майдан БТРами, тоді ж підпалили наметове містечко і Будинок профспілок…

За даними ВВС, 8 лютого 2014 року загинуло 18 активістів, ще 500 були поранені. За офіційними даними, в ніч з 18 на 19 лютого загинули 17 «майданівців», понад 200 були поранені. Активісти спільноти «ЕвромайданSOS» заявили про десятки зниклих, з якими рідні або знайомі втратили зв’язок 18–19 лютого після сутичок із силовиками. 

20 лютого на Інститутській зафіксовано вже десятки смертей. Лише за офіційними даними, цього дня загинули 48 активістів. За різними оцінками, 18–20 лютого 2014 на Майдані та біля нього загинули від 78 до 83 активістів. Наймолодшому з них, Назарові Войтовичу, було 17, а найстаршому, Іванові Наконечному — 83 роки. 

Після 20 лютого від поранень померли ще понад 20 учасників протесту. Так «Небесна сотня» стала сотнею буквально, і 21 лютого 2014-го ввечері Майдан прощався з загиблими.

Безпосередній свідок тих подій, учасник донецького та Київського Євромайданів, муфтій Духовного управління мусульман України «Умма» Саід Ісмагілов пише на своїй сторінці в соцмережі «Фейсбук»:

«Сьома річниця кульмінаційних подій Революції гідности. 18, 19, 20 лютого 2014 року — найкривавіші дні на Майдані. Якби ми тоді не вистояли — ви самі розумієте, що б чекало на Україну: репресії проти всіх активних учасників Революції гідности, знищення української мови, культури, суверенітету, тотальне встановлення найогидніших російських правил (у тому числі в релігійній сфері) без будь-яких прав і свобод і врешті-решт поглинання країни, скоріше за все у форматі СРСР-2. Потрібно усвідомлювати: ми в ті дні розвернули вектор імовірного майбутнього в іншу сторону». 

Напередодні роковин розстрілів майданівців, 17 лютого 2021 року, Революцію гідности визнано за одну з найважливіших подій в історії України: за це проголосували народні депутати на пленарному засіданні Верховної Ради. Зауважмо, проєкт постанови про затвердження відповідної заяви зареєстровано у ВР понад рік тому — 15 січня 2020 року.

В ухваленій постановою заяві Верховної Ради України зазначено, що Революція гідности — виразник національної ідеї свободи. Наголошено, що Україна заплатила надто високу ціну за свій цивілізаційний вибір: герої Небесної сотні, українці та іноземці, віддали життя за ідеали демократії, права та свободи людини, європейське майбутнє України. Пам’ять про їхній героїчний чин — частина історії національного державотворення.

Нагадуючи, що людина, її життя, здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнані Конституцією України за найвищу соціальну цінність, Верховна Рада заявляє, що акти приниження людської гідности, що сталися в самому серці України, на Майдані Незалежности в Києві, а також в інших місцях, не мають повторитися.

У заяві сказано про абсолютну неприпустимість узурпації влади якоюсь із гілок влади, партією чи окремим посадовцем, бо це спричиняє довготривалі тяжкі наслідки.

«Трагічні події Революції гідности, анексія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, а також триваюча збройна агресія Російської Федерації та окупація нею окремих районів Донецької та Луганської областей сталися не в останню чергу внаслідок політики Віктора Януковича та сформованого ним злочинного режиму, який підтримувався Російською Федерацією і діяв всупереч національним інтересам України, — йдеться в документі. — Протиправна діяльність окремих працівників підрозділів міліції особливого призначення „Беркут“, міліціонерів, військовослужбовців внутрішніх військ, судових виконавців, прокурорів, суддів та інших посадових і службових осіб під час Революції гідности засуджується як така, що завдала непоправної шкоди державі та суспільству».

У документі зазначено, що мирні зібрання є надзвичайно дієвим інструментом громадського контролю за інститутами публічної влади, а безпека учасників мирних зібрань має бути захищена державою. 

Один зі свідків подій найжорстокіших днів Революції гідности поділився в соцмережі «Фейсбук» світлинами

«…Сьогодні наважився передивитися фотографії з 18 лютого 2014 року. Майже всі зроблені у Верховній Раді. А фотографії вулиці — майже всі з одного вікна. Початок кульмінації Майдану. День, який тривав три доби. Коли Верховна Рада мала повернути Конституцію 2004 року й обрізати необмежені повноваження Януковича. 18 лютого 2014-го».

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.