Сьогодні під час чергового пленарного засідання Верховна Рада ухвалила у другому читанні та загалом законопроєкт, що передбачає створення в Україні Служби військового капеланства. Закон визначає поняття капеланства, чисельність капеланів у військових формуваннях, а також їхні права та обов'язки.
Законопроєкт № 4626 «Про Службу військового капеланства» підтримав 291 народний депутат.
Служба військового капеланства буде самостійним структурним підрозділом у складі Збройних сил України, Нацгвардії та інших військових формувань.
Відповідно до нового закону, військовий капелан — особа, що отримала мандат на право провадження військової капеланської діяльности, уклала контракт про проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу та здійснює військову капеланську діяльність у підрозділах і військових формуваннях.
Капеланом може бути громадянин України з вищою богословською освітою, що є священнослужителем зареєстрованої в Україні церкви чи релігійної організації та отримав мандат від церкви чи релігійної організації, до якої належить, на право здійснювати капеланську діяльність. Капелани-військовослужбовці підпорядковуватимуться безпосередньо головнокомандувачу ЗСУ, командувачу Нацгвардії, голові Держприкордонслужби, а також керівникам інших військових формувань.
Закон зазначає, що капелани не отримуватимуть зброї та боєприпасів і не залучатимуться до чергувань, нарядів і проведення службових розслідувань. У військових формуваннях капелани відповідатимуть за задоволення духовно-релігійних потреб особового складу. Згідно з законом, мають бути запроваджені відповідні квоти конфесійного представництва відповідно до потреб особового складу (з огляду на належність військовослужбовців до певних конфесій) та створено міжконфесійні ради з питань військового капеланства як дорадчі органи при Міністерстві оборони та Міністерстві внутрішніх справ.
Нагадаємо, що з початком війни на сході України ДУМУ «Умма» ініціювало створення Управління військового капеланства мусульман України. Імами-капеллани управління брали участь у розробці закону, що його нарешті ухвалила Верховна Рада.
Сім років капеланського служіння імами-капелани забезпечували задоволення духовних і релігійних потреб захисників України, що визнають іслам, винятково на волонтерській основі, щоразу просивши для поїздок до зони АТО/ООС дозвіл Генштабу та командування відповідних підрозділів. Через це імами-капеллани були одними з найактивніших прихильників ухвалення закону, що регламентував би діяльність капеланів і прописував систему відповідних гарантій та захисту.
