У бібліотеці Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки для жителів Луцька та гостей міста 20 грудня відбулася відкрита лекція «Запитай у мусульманина», а також презентація п’ятого видання перекладу смислів Корану українською мовою.
У зустрічі взяли участь муфтій Духовного управління мусульман України «Умма» шейх Саід Ісмагілов, заступник муфтія ДУМУ «Умма», імам мечеті львівського Ісламського культурного центру ім. Мухаммада Асада шейх Мурат Сулейманов, сходознавець, дослідник доктринальної та філософської думки ісламського світу, глава Центру ісламознавчих досліджень НУ «Острозька академія» Михайло Якубович, голова мусульманської громади м. Луцьк «Рахма» Сервер Зейнідінов і голова правління ДУМУ «Умма» Олег Гузік.
Як і планувалося, спілкування відбувалося у форматі «запитання-відповіді», й активна участь в бесіді прийшлих вкотре засвідчила великий інтерес наших співгромадян до суті Ісламу, до його морально-етичних основ, до мусульманської культури і, врешті-решт, до цінностей, якими керуються у своєму житті мусульмани.
Під час зустрічі присутні цікавилися національною ідентичністю послідовників Ісламу, тим, як вони ставляться до жінок, шлюбу і відповідальності чоловіків перед сім’єю, чи правда, що Коран виправдовує насильство, наскільки важливий для мусульман міжкультурний діалог, як змінився Коран після багатьох його перекладів і чому підкреслюється, що це саме переклад смислів тощо.
— Віра для нас, як і для християн, найголовніше в житті, але ми поважаємо і дотримуємося законів тієї держави, в якій живемо. Це підтверджується тим, що зараз в зоні АТО є багато солдатів мусульманського походження, які борються за суверенітет України, — підкреслив муфтій ДУМУ «Умма».
Шейх Саід Ісмагілов закликав не боятися ставити відверто провокаційні запитання, зокрема, про нібито ворожість та агресивність релігії стосовно послідовників інших віровчень. Саід-хазрат пояснив, що Іслам — це не агресивна релігія, яка до терактів, вбивств «невірних» і насильства не закликає:
— Іслам — це унікальна релігія. Він не нав’язує своє бачення, свою віру іншим. У другій сурі «Аль-Бакара» в 256 аяті Священного Корану сказано: «Немає примусу в релігії», тобто немає примусу у виборі віри, — пояснив він.
Також муфтій мусульман України спростував тезу, що в Корані закликають погано ставитися до жінок. За його словами, деякі обмеження їх прав існують в окремих країнах, де все ще зберігаються звичаї, що існували задовго до приходу Ісламу:
— У деяких країнах Африки та Азії існують місцеві, ще доісламські звичаї, і саме за цими місцевими звичаями, на жаль, до жінок ставляться неналежним чином.
Дізналися присутні і про те, що в Луцьку проживає близько 300 послідовників Ісламу, які офіційно зареєстрували першу за довгий час мусульманську релігійну громаду «Рахма». Її головою став кримський татарин Сервер Зейнідінов. У перспективі в місті має з’явитися і мечеть.
Про те, що українці прагнуть якнайкраще зрозуміти культуру, спосіб життя і думок мусульман, говорить і той факт, що багато хто з присутніх не знехтували можливістю доторкнутися до сенсів, що містяться в Корані. Книгу вони отримали з рук перекладача Михайла Якубовича. «Коран. Переклад смислів» є новим, п’ятим, виданням уже популярного в Україні перекладу смислів Корану, вперше опублікованого 2013 року в Центрі ім. Короля Фагда. Книга, надрукована ДУМУ «Умма» за сприяння української діаспори в ОАЕ, містить уточнення і деякі зміни, оновлені передмову і коментарі.
Як роз’яснив Михайло Якубович, п’яте перевидання священного тексту — це перший прямий переклад українською з арабської мови — переклади, що існували до цього (зокрема й російською) здійснювалися «з других рук», тобто з уже перекладених англійською, французькою чи німецькою мовами, що погано впливало на смисли.
— В цілому сама робота над перекладом зайняла п’ять років і потім кілька років забрало редагування, — пояснив автор перекладу. — Вважається, що Коран як такий взагалі неможливо перекласти досконало, тому що він існує тільки арабською мовою, а переклад — це просто ознайомча версія.
На заході були присутні і представники засобів масової інформації, що також підтверджує актуальність подібних зустрічей як щеплення від упередження і ксенофобії та дієвого інструменту для налагодження міжкультурного, міжрелігійного та міжетнічного діалогу.
