До Конгресу США обрані дві мусульманки — Ільхан Омар від Міннесоти і Рашид Тлейб від штату Детройт.
Про це повідомляє Islam-Today з посиланням на Huffpost.
Ільхан Омар — сомалійсько-американський політик з Міннесоти — була вимушена втікати із Сомалі разом з родиною після початку кровопролитної громадянської війни. Перед тим, як переїхати в США, вони жили в таборі для біженців в Кенії протягом чотирьох років. Примітно, що, як пишуть ЗМІ, за нинішньої міграційної політики Трампа жінці не вдалося б отримати громадянство США, оскільки Сомалі — одна з країн, яка стикається з жорсткими імміграційними обмеженнями.
— Сьогодні я стою перед вами, як людина, обрана до Конгресу, і є ще багато речей, щодо яких я є першою, — заявила Омар своїм прихильникам на мітингу з нагоди її перемоги. — Перша не біла жінка, яка представлятиме наш штат в Конгресі. Перша жінка, яка буде носити хіджаб, представляючи наш штат в Конгресі. Перший біженець і одна з перших мусульманок, обраних до Конгресу.
Рашид Тлейб від штату Детройт — дочка мігрантів з Палестини.
— Рашида уособлює все, що підриває стереотипи, — заявив один із виборців Девід Вайт з Детройта кореспонденту «Голосу Америки». — Вона не просто звертається до мусульманської громади. Вона звертається до широкого кола людей, і просто так сталося, що вона мусульманка. Я думаю, важливо, щоб не тільки мусульманське співтовариство, а й інші побачили Рашиду і переконалися в її ефективності як видатного державного службовця. Її приклад показує, що ваша етнічна приналежність не є визначальним фактором.
Досягнувши значних успіхів для Демократичної партії на проміжних виборах, Рашида Тлейб та Ільхан Омар тепер увійдуть в історію, ставши першими жінками-мусульманками в американському Конгресі. На обох жінок покладають великі надії в їх спробах вплинути на американську політику — від імміграційної реформи до зовнішньополітичних відносин — в період, коли їхня релігія стикається з ворожістю.
Зокрема, Тлейб, яка також стане першою американкою палестинського походження в Конгресі, обіцяє, що її репутація відкритого критика президента Дональда Трампа і політики його адміністрації не зміниться через перехід від кандидата до члена Конгресу.
Як зазначає видання Islam.ru, не можна сказати, що в політиці була і є велика кількість жінок мусульманського віросповідання. Однак не можна також стверджувати, що не мусульманські жінки у всьому світі домінують в політичних колах. Тим часом протягом всієї історії ісламу мусульманки брали участь в політичному житті суспільства. Статистичні дані свідчать, що в мусульманських країнах жінки постійно присутні серед міністрів Тунісу, Алжиру, Сирії та інших ісламських країн. У 2003 році вони становили 12% всіх депутатів в Сирії, 11,5% — в Тунісі, 9,7% — в Судані.
Лубна Кордови (пом. в 984) — була рабинею іспанського походження, стала однією з найважливіших фігур в палаці Омейядів у Кордові. Вона була палацовим секретарем халіфів Абд аль-Рахмана III (пом. в 961) та його сина аль-Хакама б. Абд аль-Рахмана (пом. В 976). За словами відомого вченого Ібн Башкувала, «в палаці Омейядів не було нікого шляхетнішого, ніж вона».
Масуме Ебтекар — колишній віце-президент Ірану. Була головним редактором щоденної англомовної газети Kayhan International. Главу однойменного видавничого дому, який запропонував їй цю роботу, звали Мохаммад Хатамі. Через 16 років, в 1997 році, він став президентом Ірану і зробив Масуме — на той час уже професора імунології — своїм віце-президентом з питань навколишнього середовища. Вона перша в історії Ірану жінка, що стала віце-президентом цієї країни. Зараз Масуме Ебтекар є членом міської ради Тегерана, де продовжує займатися питаннями екології.
Ісату Ньіе-Саїді — віце-президент Гамбії, а також міністр жіночих справ з березня 1997-го.
Айша Каддафі — лівійський політичний, громадський і військовий діяч, дипломат та адвокат, колишній посол доброї волі ООН, дочка Муаммара Каддафі. У 2016 році виступила зі зверненням до громадян своєї країни, закликавши їх чинити опір західному завоюванню. Себе дочка Каддафі назвала «матір’ю Лівії», і на вірність їй вже присягнули члени найбільшого племені «варфалла».
Хікмат Абу Саїд — перша жінка в уряді Єгипту, професор соціології Каїрського університету, призначена міністром з соціальних питань.
Принцеса з королівської сім’ї Марокко Лалла Айша — посол Марокко в Італії, видатний політичний діяч.
У Саудівській Аравії в 2015 році жінка вперше стала депутатом муніципальної ради, і це Салма бінт Хізаб аль-Отейбі. Вона отримала мандат в провінції Мекка. Це не дуже значна посада, але вона була першою, кому це вдалося в КСА.
Міністр зовнішньої торгівлі ОАЕ Шейха Лубна Аль-Касімі три роки була першою в списку ста найвпливовіших арабських жінок світу. Є членом правлячої родини емірату Шарджа. Лубна — перша жінка, що обійняла пост міністра в Об’єднаних Арабських Еміратах. Очолюване нею міністерство економіки в той же час грає важливу роль в зміні стратегії країни.
Амаль аль-Кубайсі — перший віце-спікер Федеральної національної ради ОАЕ. Вона стала першою жінкою, яка була присутня на засіданні Верховної Ради Еміратів як спікер. Доктор Амаль Кубайсі обіймає посаду заступника голови федеральної національної ради Еміратів з 2011 року, представляючи емірат Абу-Дабі.
Лідер суданської партії «Демократичний соціалістичний союз» професор Фатима Абдель Махмуд стала першим кандидатом в президенти за всю історію Судану. Обіймає посаду директора суданського відділення ЮНЕСКО з підтримки жінок в науці.
Інженер Зікра Аль-Вищ — мер Багдада, була главою міністерства вищої освіти. Вона стала першою жінкою в Іракській столиці Багдад, яка обійняла пост мера міста.
Фавзія Юсуф Хаджі Адан — перша прем’єр-міністр, а потім міністр закордонних справ Сомалі. Випускниця університету Джона Хопкінса в Великобританії та Американського університету в Парижі. У 2011 році Фавзія Юсуф заснувала власну партію «Nabad, Dimoqraadiyad iyo Barwaaqo» («Мир, демократія і процвітання»), з якої стартувала на перших у своєму житті парламентських виборах. Фавзія стала першою жінкою-політиком в країні.
Держслужбовець Альхажа Окунну з Нігерії стала першою жінкою віце-губернатором в країні. Крім того, вона працює педагогом і є одним із засновників Федерації мусульманських жіночих асоціацій в Нігерії (FOMWAN) — однієї з найбільших жіночих організацій країни.
Далія Могахед лпиниласяв центрі уваги світової громадськості після призначення радником президента Барака Обами з питань мусульман. Уродженка Єгипту є президентом і виконавчим директором консалтингової фірми Mogahed Consulting, що спеціалізується на мусульманських країнах і Близькому Сході. Багато хто вважає Могахед однією з найвпливовіших арабських жінок у світі. Вона перша жінка в хіджабі в Білому домі.
Роза Абдулбасирівна Ельдарова — дагестанський громадський і політичний діяч, перша жінка-дагестанка у вищому керівництві Дагестану і РРФСР. Була головою Президії Верховної Ради Дагестанської АРСР з 1962 до 1967 рік.
Це далеко не всі жінки-мусульманки, які відомі у вищих політичних колах, а також у світовій політичній історії.
