В Женеві обговорили посилення захисту внутрішньо переміщених осіб

В Женеві обговорили посилення захисту внутрішньо переміщених осіб
Посилення захисту внутрішньо переміщених осіб обговорювалося у Женеві
В Женеві обговорили посилення захисту внутрішньо переміщених осіб
Міністр з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Вадим Черниш
В Женеві обговорили посилення захисту внутрішньо переміщених осіб
Посилення захисту внутрішньо переміщених осіб обговорювалося у Женеві
В Женеві обговорили посилення захисту внутрішньо переміщених осіб
В Женеві обговорили посилення захисту внутрішньо переміщених осіб
В Женеві обговорили посилення захисту внутрішньо переміщених осіб
07.12.2016
Оцініть статтю: 
(415 оцінки)
editor
Зображення користувача editor.

З 30 листопада по 2 грудня у Женеві міністр з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України Вадим Черниш та його заступник Сергій Злакоман брали участь у Міжнародній нараді національних комітетів (комісій) з міжнародного гуманітарного права, головною темою якої було «Посилення захисту в умовах збройного конфлікту в рамках внутрішнього законодавства і політики».

Нараду організували за підтримки Федерального департаменту закордонних справ Швейцарії та за участі Міжнародного комітету Червоного Хреста та Міжвідомчого комітету Швейцарії з імплементації міжнародного гуманітарного права. Метою заходу було надати національним комісіям з міжнародного гуманітарного права платформу для обміну думками між експертами та обговорення перспектив на майбутнє щодо ролі, діяльності та досвіду таких органів.

Як повідомляє Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України, окремо учасники наради обговорили імплементацію норм зі збереження та захисту культурних цінностей, медичних служб під час збройних конфліктів та інших надзвичайних ситуацій, міграції та переміщення всередині країни у зв’язку зі збройним конфліктом з особливим акцентом на посилення захисту внутрішньо переміщених осіб.

 Україна бере на себе зобов’язання щодо захисту прав переселенців. Для цього нам необхідно створити чітке правове поле з урахуванням територіального підходу. Це допоможе всьому населенню України звикнути до нових реалій і створити взаємну дружню атмосферу як для внутрішньо переміщених осіб, так і для громад, що їх приймають  зазначив під час виступу заступник міністра Сергій Злакоман.

Він наголосив на необхідності поліпшення українського законодавства відповідно до міжнародних стандартів.

На сьогодні в рамках проекту Ради Європи «Посилення захисту прав внутрішньо переміщених осіб в Україні» за ініціативи Міністерства було створено Міжвідомчу робочу групу з підготовки проектів законів та підзаконних нормативно-правових актів щодо захисту прав переселенців. Від цієї групи очікується удосконалення та подальша розробка національної нормативно-правової бази, яка надасть можливість подолати проблеми, пов’язані з внутрішнім переміщенням. Досягнення цієї мети доведе ефективне виконання Україною свого первинного зобов’язання як держави щодо захисту своїх громадян.

 Україна створила базове правове поле для захисту внутрішньо переміщених осіб. Проте його подальший розвиток ще не повністю відповідає як міжнародним, так і національним стандартам. Вивчаючи міжнародний досвід і комбінуючи його з національними особливостями, Міністерство з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб докладає усіх зусиль для вирішення цієї проблеми на всіх рівнях,  підсумував Сергій Злакоман.

За даними Мінсоцполітики, що наведено в документі «План діяльності Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України на 2017 плановий рік та 20182019 бюджетні періоди, що настають за плановим», станом на 19 вересня 2016 року в Україні на обліку перебуває 1 703 932 особи, або 1 379 809 внутрішньо переміщених сімей.

Довідка:

Міжнародне гуманітарне право створювалося на основі трьох головних напрямків. Це «Женевське право», представлене міжнародними конвенціями і протоколами, прийнятими під егідою Міжнародного комітету Червоного Хреста, основною метою яких є захист жертв конфлікту; «Гаазьке право», основане на результатах мирних конференцій, які проводилися в столиці Нідерландів у 1899 і 1907 роках, де в основному обговорювалися допустимі засоби і методи ведення війни; зусилля Організації Об’єднаних Націй для забезпечення дотримання прав людини під час збройних конфліктів і для обмеження застосування конкретних видів зброї.

Тож Міжнародне гуманітарне право  це сукупність правових норм, що обмежують застосування насильства під час збройних конфліктів. Його цілями є:

 захист осіб, які безпосередньо не беруть участі або більше не беруть участі у воєнних діях  поранені, ті, що зазнали корабельної аварії, військовополонені та цивільні особи;

 обмеження наслідків насильства в бойових діях досягненням мети зіткнення.

Необхідність гарантування дотримання прав людини навіть у воєнний час повністю визнана; стаття 3 чотирьох Женевських конвенцій про гуманітарне право від 1949 року передбачає, що під час збройних конфліктів особи, які знаходяться під захистом цих конвенцій, мають «за всіх обставин користуватися гуманним поводженням без будь-якої дискримінації з причин раси, кольору шкіри, релігії або віри, статі, походження або майнового стану чи будь-яких аналогічних критеріїв».

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.