Мало хто з вінничан знає, що на території нашого міста є мечеть. І це зовсім не споруда з високими баштами і муедзином на одній з них, що скликає правовірних до молитви. Мечеть на вулиці Матроса Кошки, що біля “Урожаю” — це звичайний двоповерховий приватний будинок
Вони інші. Для вінницьких мусульман зараз не 2013, а 1434 рік. А до 7 серпня в них діють жорсткі обмеження на їжу та секс.
Будинок на Матроса Кошки, у якому зараз мечеть, мусульманська громада купила дев'ять років тому. До того молилися в приміщенні гуртожитку медуніверситету, адже переважна більшість меншини студенти.
300 віруючих
Мусульманська община в нашому місті нараховує близько тисячі осіб, проте регулярно мечеть відвідує близько 300 віруючих. Моляться по п’ятницях, але збираються для вирішення інших питань частіше.
Також при установі є школа (медресе), де кожного бажаючого навчать арабської мови, письма. В основному сюди ходять люди, які цікавляться арабською культурою, а також жінки, що одружилися з іноземцями. Всі заняття, що проводять раз в тиждень, абсолютно безкоштовні.
До речі, цілком випадково назва вулиці «Кошки» співпала з назвою єдиної тварини, якій дозволено заходити в мечеть - це кішка.
Окрім молитовного залу є бібліотека, приміщення для омовіння, що є обов’язковим перед молитвою – омиваються обличчя, руки і ноги. Взагалі іслам сповідує чистоту. Обов’язково потрібно роззутися при вході. Моляться мусульмани п’ять разів на день, де б вони не знаходилися. Обличчя має бути звернуте до міста Мекка ( Саудівська Аравія). В пригоді для його визначення стають компас або смартфон, якщо той, хто молиться знаходиться поза мечеттю.
Чоловіки і жінки моляться окремо. Найчастіше по черзі, адже в молитовній кімнаті на Матроса Кошки місця мало. Жінки мають бути одягнуті так, щоб тіло було прикрите з голови до ніг, голову покривають головним убором, схожим на хустину - його називають хіджаб. Носити хіджаб мусульманських жінок зобов’язують закони шаріату.
Ніяких ритуалів (на зразок хрещення для християн) для того, щоб почати сповідувати іслам, немає. Достатньо визнати Аллаха богом і почати йому молитися.
Молитовний дім мусульман в нашому місті утримується в основному на пожертви, вони також йдуть на благодійність. За неофіційною інформацією, фінансова підтримка надходить також з-за кордону. Імам (сан, що можна співвіднести до священика в християн) та і всі інші, хто йому допомагає, працюють безкоштовно. Імама вибирають самі прихожани - це найбільш шанована людина, яка добре знає і розуміє Коран – священну книгу мусульман, записану зі слів пророка Мухаммеда. У вінницькій мечеті імам - Дея, йому всього 25 років і всупереч поширеним уявленням, він без тюрбана і бороди, одягається по-європейськи.
Рамадан — священна пора
Кожного року в 9-ий місяць мусульманського календаря (за ним зараз 1434 рік) настає Рамадан. В цьому році він триває з дев’ятого липня по сьоме серпня. Протягом 30 днів правовірним до заходу сонця заборонено їсти і навіть пити. Звичайно, коли Рамадан припадає на зиму, постити легше, а влітку, коли світловий день довший, це справжнє випробування. Навіть при мимовільному порушені як спокуту шаріат зобов’язує нагодувати жебраків. Також у світлу пору доби під час священного місяця не можна палити, займатися сексом. В Рамадан взагалі приписується вести благочинний спосіб життя – не лихословити, робити добрі вчинки. Після заходу сонця віруючі разом вечеряють. У Вінниці їжа готується при мечеті, таким чином впродовж Рамадану щовечора збирається близько 100 людей. Після закінчення посту настає свято розговіння. Протягом двох днів мусульмани їдять смачну їжу, частують нею всіх: сусідів, знайомих. Обов’язково роздають милостиню, відвідують могили рідних.
Громадська організація
Іслам - друга за поширеністю після християнства релігія. Але тільки 18% мусульман живуть в арабських країнах і звичайно ж, ті, кого доля розкидала по інших країнах, об’єднуються. Цікаво, що найбільше мусульман в Україні, окрім Криму, проживає в Донбасі. У Вінниці при мечеті функціонує громадська організація «Аль-Ісра», по суті, дублюючи по складу власне релігійну організацію. Вона входить до всеукраїнської асоціації громадських організації «Альраід», представництва якої є в усіх великих містах України.
Організація, окрім просвітницької роботи, що має на меті підтримку мусульманських культурних традицій, також об’єднує арабів для занять спортом і благодійності. Так, дружно брали участь у всеукраїнському суботнику, прибирали на Старому Місті. Неодноразово збирали кошти на лікування, навіть не мусульман. Так, за словами імама, для хворої дівчинки з Дніпропетровська зібрали близько 20 тисяч гривень. Нещодавно волонтери «Аль-Ісра» відвідували вихованців дитячого будинку в Тульчині. Попередньо зателефонували, запитали в керівництва, що потрібно для діток, привезли подарунки.
З України повернуся з дружиною
- У Вінниці я сім років, цього року закінчую навчання і буду їхати на батьківщину, в Йорданію, - розповідає 25-річний імам вінницької мечеті Дея Абу-Снайне, майбутній офтальмолог. - Про те, щоб залишитися, думав, але… по-перше, на моє повернення чекають батьки, що відправили мене на навчання. По–друге, лікар у нас дуже шанована людина. Вже після закінчення першого курсу, коли я приїжджав додому, то до мене почали ставитися з великою повагою. А ще зарплати. 1500 гривень отримує лікар тут, вдома ж після проходження акредитації зможу отримувати близько 1500 доларів. До того ж, поширена практика суміщення роботи в приватній клініці, в сумі виходить близько 3000 доларів в місяць. Повернуся додому я не один – зі мною їде моя дружина Катя, вона навчається в Києві на програміста. Недавно у нас була річниця одруження, до того зустрічалися близько трьох років. Катя дуже близька мені людина, я наче вдруге народився, коли познайомився з нею. Її мама після розлучення вдруге одружилася з арабом і перейшла в іслам, так і Катя прийняла мусульманство ще в 13 років. Наше весілля проходило як у європейських традиціях, з білим платтям, так і за мусульманськими канонами.
Дея Абу-Снайне розповідає, що його батько не вірить в те, що в Україні жінки так тяжко працюють.
- Українки дуже гарні, проте ставлення до них відрізняється від мусульманського, - каже чоловік. - У нас жінка хоча й підкоряється чоловіку, але він водночас є її захисником і опорою. Мій батько довго не міг повірити в те, що в Україні жінки працюють на будівництві, фарбують, взимку розчищають сніг, водять трамваї. Для нас це не припустимо - це важка робота для жінок, її мають виконувати чоловіки!
Ложка дьогтю від “Свободи”
- Ми з повагою ставимося до представників будь-яких національних меншин, - каже Володимир Барцьос, керівник прес-служби Вінницької обласної організації Всеукраїнського об'єднання "Свобода». - Проте вони не мають шкодити нам, як нації. Меншини ж, що сповідують іслам, здебільшого агресивні щодо корінного населення, поводять себе нахабно, вони не асимілюються і нав’язують непритаманні титульній нації цінності. Мусульманська окупація загрожує світові, як ми бачимо з подій у Європі – погроми, теракти. Цю споруду мечеттю в нашому місті не назвеш – судячи з архітектури, це дім для молитви. Але якби в Вінниці мусульмани зібралися будувати «повноцінну мечеть» - наша організація виступила б проти цього.
Статистика
На території Вінниччини, за даними обласного управління релігій, функціонують 2102 релігійні організації, в тому числі 2046 релігійних громад 35 конфесій, течій і напрямів.
Основним віросповіданням є православ'я, воно нараховує 1294 релігійні організації, що становить 67,8% від загальної релігійної мережі області.Окрім широко поширених, є й більш нетрадиційні для нашого регіону віросповідання. Як то: Товариство свідомості Крішни, організації орієнталістського напрямку: центр Шрі-Чінмоя, центр Всесвітньої чистої релігії (Сахаджа Йога), Вірменська апостольська церква, релігійна громада язичників. Вказані громади діють лише в м.Вінниці. Вони малочислені та малоактивні. Як і релігійні об’єднання духовних християн-молокан, Віри Багаї, церкви Назарян (три громади) та іудео-християн. Чисельність таких громад знаходиться в межах від 15 до 20 членів.
Аліна СЛОБОДЯНЮК
20minut.ua
