Мусульмани України зняли відеоролик, який розвінчує стереотипи щодо Ісламу

Мусульмани України зняли відеоролик, який розвінчує стереотипи щодо Ісламу
28.01.2016
Оцініть статтю: 
(326 оцінки)
Власкор
Зображення користувача Власкор.

Українські мусульмани зняли відеокліп, у якому висловлюють свою точку зору на упередження і далекі від істини домисли щодо Ісламу та його послідовників. Стереотипне ж, і здебільшого негативне сприйняття цієї релігії не сприяє консолідації суспільства, що вкрай потребує об’єднання на основі толерантності та взаємної поваги.

Учасники відео намагалися відповісти на питання, поширені в середовищі людей, які не знайомі з мусульманами і Ісламом:

Що ж таке Іслам насправді? Хто такі мусульмани України? Це винятково іноземці, араби чи мігранти з країн, де Іслам − панівна або переважаюча релігія? Як будуються взаємини у мусульманських сім’ях? Чи правда, що жінки пригнічені і безправні? Чи відповідає істині твердження, що мусульмани нетерпимі і войовничі стосовно послідовників інших віровчень і кожен з них − терорист? Чи правда, що послідовники Ісламу в більшості своїй мало обізнані про світовий культурний і науковий доробок?

− Мене звати Олена, я − українка, я − мусульманка, − говорить молода дівчина, одяг якої викликає нерозуміння у багатьох навколишніх немусульман. Її зачіска і шия приховані хусткою − і це, як переконані деякі борці за гендерну рівність, ніщо інше, як свідчення підкореного положення жінки−мусульманки. Мовляв, її примушують одягатися таким чином, не залишаючи жодного вибору, не беручи до уваги її бажання, смаки і нібито природне прагнення жінки подобатися і справляти враження на навколишніх. Але, виявляється, це одна з багатьох оман, оскільки мусульманки вибирають такий стиль одягу свідомо:

− Хіджаб − це мій вибір, це красиво і гідно, − говорить Олена. − Хіджаб − це мій захист.

− Мене звуть Мар`ям, я − українка, і я − мусульманка. Іслам нас вчить терпінню. Терпіння − це світло, що сяє, − сказала інша дівчина.

− Мене звуть Дмитро. Я − росіянин, живу в Україні, − говорить молодий чоловік, зовнішність якого нізащо б не наштовхнула стороннього спостерігача, який загруз у стереотипах, що він − послідовник Ісламу. Світлоокий, русоволосий − більше схожий на скандинавського вікінга, ніж на той образ мусульманина, який закріплений у масовій свідомості.

− Я − мусульманин, − продовжує Дмитро. − Я інженер. Хто не знає таких простих слів, як «алгебра», «геометрія», «оптика», «хірургія», «лікарня», «зубна щітка»? Саме вчені−мусульмани здійснили відкриття, що змінили світ, − нагадує Дмитро про те, що саме ісламський вплив допоміг Європі обтрусити зі своїх стоп прах невігластва.

− Мене звуть Таква, я − арабка. Я − мусульманка, живу постійно в Україні. Я − студентка, − каже молода дівчина. − Іслам нас вчить поважати батьків: вони ростили мене дитиною, дбали про мене, підтримували, допомагали − при цьому нічого не хочуть взамін. І ми їх ніким не замінимо. Бережіть своїх батьків! − говорить про закріплені в священному Корані принципи взаємин між батьками і дітьми Таква.

− Мене звуть Ділявер. Я − кримський татарин та українець. Я журналіст. Кожен мусульманин зобов’язаний отримувати знання, де б він не знаходився, і застосовувати їх в благих цілях. Цінуйте важливість знання у вашому житті, − спростовує Ділявер ще одну помилкову думку про мусульман, як про людей, далеких від освіти і науки.

− Мене звуть Сабіна. Я − українка, і я − мусульманка. І ще я активний громадський діяч. Дуже часто ми дізнаємося про Іслам із ЗМІ, але краще запитати і дізнатися правду у самих мусульман, − говорить Сабіна, яка є яскравим спростуванням думки про пасивну роль жінки у мусульманських спільнотах.

− Мене звуть Абдалла. Я − українець, і я − мусульманин. Я − тренер з боротьби. Нам нав’язують, що людина з бородою − це терорист. Але це не так. Моя борода − це ознака віри, і це те, що прикрашає будь-якого чоловіка. Я ношу бороду, але я − не терорист!

Якщо відеокліп, який зняли молоді українські мусульмани, змусить хоча б якусь частину глядачів задуматися про те, наскільки правильні ці стереотипи та упередження; якщо, почувши, що для мусульман важливі такі близькі і для послідовників інших релігій цінності, як гідність, честь, повага до батьків, освіта, діяльність на благо суспільства − то можна сказати, що час було витрачено не дарма. Навіть одна-єдина думка про те, що у мусульман і у немусульман більше точок дотику, ніж розбіжностей, обов’язково допоможе сформувати усвідомлену повагу до світогляду один одного, а, значить, і можливість спільної діяльності на благо всіх.

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.