У суботу, 12 грудня, дівчата з Ісламського культурного центру м. Києва, зокрема й громадської жіночої організації «Мар´ям», провідали ранених, які перебувають на лікуванні у Центральному військовому шпиталі столиці. Зрозуміло, що не з «пустими руками», а з гостинцями: окрім фруктів та домашніх смаколиків, повезли й кілька десятків порцій гарячих страв, приготованих кухарями сімейного ресторану «Family House» за рахунок коштів, частково зібраних мусульманками та частково наданих Ісламським культурним центром.
Дівчата потішили смачненьким хлопців у декількох відділеннях, поспілкувались з ними, побажали скорішого одужання, висловили слова щирої подяки за їхню службу і захист країни та кожного її громадянина.
Одна з учасниць акції Тетяна Євлоєва розповіла, що бійці щиро раділи їхньому візиту, радими були й родичі деяких вояків, що приїхали на вихідні їх відвідати. В самому шпиталі, як розповідає дівчина, вони розширили коло своїх волонтерських знайомств:
— Ми приїхали в госпіталь і зустрілися з командою волонтерів, з якими домовлялися заздалегідь (шпитальний координаційний пункт волонтерської допомоги — ред.), і познайомилися зі ще однією командою волонтерів, заставши їх в одній з палат (дівчатка, спасибі вам за те, що перейняли естафету водіння нас за ручку по всьому корпусу!), — пише Тетяна.
Серед тих дівчат-волонтерок, які «водили за ручку» мусульманок шпиталем, — Ліля Бессонова та Олена Бєлячкова.
На своїй сторінці у соцмережі Фейсбук одна з них, Олена, написала:
— У госпіталі можна зустріти різних людей: небайдужих, з бажанням допомогти, підтримати наших бійців, подякувати за спокій в наших оселях, побалувати смачненьким, домашнім… Учора була приємна зустріч з дівчатами з Ісламського культурного центру, які, зачаровуючи своєю красою та відкритими, сором’язливими посмішками, пригостили бійців не одного відділення Центрального військового шпиталю домашньою їжею. Вони вже не перший місяць радують військових такими приємностями, і це не один десяток ароматних порцій. З такою красою і чарівними посмішками настрій бійців тільки покращується. Гарний приклад для наслідування!
Своїми думками щодо благодійної акції дівчат-мусульманок поділилася й віце-президент фонду «Підтримка нації», представниця госпітального координаційного волонтерського пункту при Центральному військовому шпиталі Інна Ткачова:
— Я дуже вдячна цим дівчатам! Це вже не перший їх візит. Ми завжди раді людям з добрим серцем, до того ж ці дівчата — особливі! Коли вони приїхали до нас вперше, хлопці (поранені АТОвці — ред.) були дуже здивовані — мовляв, хто це і чому — не наші? А я їм кажу — а з чого ви взяли, що вони — не наші? Тож дівчата приходили неодноразово, і я звернула увагу на те, як наші хлопці до них ставляться. Ось є в цих мусульманках щось: чи то особлива енергетика, чи якась інформація, але хлопці виявляють до них шалену повагу! — переконує Інна Ткачова.
Представниця волонтерського пункту поділилася, що за весь час діяльності їй доводилося стикатися з різними людьми, кожен з яких з різних причин чи мотивів надає допомогу пацієнтам шпиталю, і деякі при цьому іноді просять якихось особливих похвал. У випадку з дівчатами з Ісламського культурного центру міста Києва — це абсолютно безкорислива допомога:
— Вони допомагають від чистого серця, не чекаючи у відповідь нічого!
Інна Ткачова зауважила, що завжди, спілкуючись з дівчатами-мусульманками, відчуває їхню особливу натхненність та рівень духовності:
— Ми розуміємо, що це люди іншої релігії, але є в них якесь світло, вони настільки одухотворені… Це жінки з великої букви, — ділиться своїми враженнями Інна Ткачук, — Вони різні, але разом з цим мають загальну рису — відчуваєш, що люди прийшли з добрим серцем… Особливо подобаються їхні обличчя — настільки світлі! Ось, наприклад, я постійно «риюсь» у війні, вже й забула про те, що я — жінка, чесно кажу. А сьогодні знову побачила їх — і для мене це був наче ковток чистого повітря! Вони настільки чисті, світлі, настільки ці погляди людські, мудрі і лагідні. Розумієш — це Жінки, і аж подих перехоплює від захвату, а потім думаєш — ну я ж теж ніби жінка! (смієтся — ред.).
Віце-президент фонду «Підтримка нації» переконана:
— Дівчата своїм прикладом показують, що неважливо, як ти виглядаєш, якого ти віросповідання, як називаєш Бога у своєму серці, але дуже важливо те, що ми всі разом, що люди доброї волі, зі здоровим глуздом готові допомагати один одному. А ці люди з доброю волею, це їхня земля, їхня країна, і їм це небайдуже. Вони поділяють з нами все: і біль, і радість, і тягар, і готові сюди прийти, подарувати людям звичайну людську радість — пригостити, нагодувати хлопців, — розповідає Інна Ткачова.
Мусульманки під час свого візиту до шпиталю з делікатності не дозволяли фотографувати їх разом з бійцями, розуміючи, що дехто з хлопців приховує від близьких факт свого перебування на лікарняному ліжку, а у декого з учасників АТО родичі в зоні окупації, й така фотографія може стати причиною біди. Тому на пам´ять залишилося єдине фото, зроблене на прохання одного з пацієнтів шпиталю — учасника АТО Данила Семчишина.
