Михайло Якубович: Спадщина Саїда Нурсі — великий скарб

Михайло Якубович: Спадщина Саїда Нурсі — великий скарб
Михайло Якубович: Спадщина Саїда Нурсі — великий скарб
26.12.2019
Оцініть статтю: 
(21 оцінка)
Власкор
Зображення користувача Власкор.

У вівторок, 17 грудня, в залі засідань наукової ради Київського університету ім. Бориса Грінченка презентовано першу з перекладених українською мовою книг Саїда Нурсі зі збірки «Рісале-і Нур» — «Месневі-і Нуріє». Книгу надрукувало турецьке видавництво Envar Neşriyat, завдяки турецькому фондові Hizmet Vakfı та культурно-мистецькому та освітньому центрові «Медресе Сінана-паші».

Серед тих, хто презентував книгу, був відомий український сходознавець, перекладач, голова Центру ісламознавчих досліджень НУ «Острозька академія», автор першого повного перекладу Корану українською мовою, кандидат історичних наук Михайло Якубович, що долучився до перекладу праць Бадіуззамана Саїда Нурсі — турецького ісламського богослова, філософа, релігійного діяча.

Подякувавши організаторам за можливість виступити перед науковцями, викладачами та студентською молоддю «з такою цікавою по-новому книгою» (у роботі над нею він брав участь ще й як редактор), Михайло Якубович розказав присутнім про особливості творчого підходу Саїда Нурсі:

— Хочу сказати кілька слів про цю книгу. Коли ви її відкриєте, то побачите, що вона насичена символами. Тут є дуже багато різних слів, які мають певну символіку світла, певну символіку духу — символіку, що розмита в східній культурі загалом, не лише в турецькій. І ви побачите, тут так само багато текстів із Корану, багато різних віршів, різних цитат. І навіть трактати, що містить ця книга, розділені на так звані «сяйва», тобто «промені». Фактично оця символіка світла має дуже велике значення не лише для Саїда Нурсі, а взагалі присутня в усій східній філософії. Я думаю, яку б ви не читали книгу [східних філософів], ви з цим знайомились. Починаючи від самого Корану, якій навіть каже, що Бог є «світло небес і землі». І цей аят світла в Корані — він відіграє дуже велику ритуальну роль.

Повідав Михайло Якубович і про те, що ця книга зовсім не вимагає від читача традиційного «неперервного лінійного» читання, коли читач за автором іде від першого слова в книзі, не оминаючи жодної крапки чи коми, й до останнього слова. Читач може просотуватися її мудрістю, навіть читаючи фрагменти «Месневі-і Нуріє» в довільному порядку:

— Відкривши «Месневі-і Нуріє», ви можете, звісно, читати так від самого початку й далі, а можете читати фрагментами. Можете ознайомитися в кінці зі словником, бо тут використовуються специфічні арабські терміни, імена Всевишнього. Є просто речі, які однозначно перекласти неможливо <…> Завдяки цій книзі ви можете поринути у світ Ісламу в його духовному розумінні — не в тому часто ритуальному, не в тому суто правовому, нормативному, з яким ми стикаємося. Завдяки «Месневі-і Нуріє» ми бачимо певні внутрішні аспекти Ісламу. Назву це «духовною логікою». І взагалі спадщина Саїда Нурс поєднує дуже багато різних напрямів мусульманської думки.

Ми можемо знайти тут і філософію мусульманську, і навіть середньовічні елементи, можемо знайти суфізм, <…> можемо знайти різні вияви містицизму, хоча сам Саїд Нурсі не належав до якогось одного напрямку. Він по суті представляв сам себе в такому розумінні Ісламу, в якому ми не можемо його звести до певної конфесійности. Йому притаманний певний синкретизм, але багато речей він переосмислив по-новому, по сучасному. Ми не можемо віднести його до якогось одного напрямку, і тому, власне, його спадщина — це, висловлюючись східною мовою, скарб. Великий скарб, що має дуже-дуже багато дорогоцінного. Тому цю книгу можна просто брати й читати, можна читати фрагментами, можна вибрати якісь окремі розділи — вона містить дуже багато пояснень до Корану, що є абсолютно новими, змінюють погляд на ті звичні, усталені речі, з якими ми часто стикаємося, — зазначив перекладач.

На прохання присутніх пан Михайло зачитав фрагмент тексту «Месневі-і Нуріє», розділ «Квітка», зауваживши, що це дуже важливий трактат арабомовної книги «Месневі», і що тут Саїд Нурсі звертається до самого себе, певною мірою веде монолог:

«О безтурботний Саїде! Знай, що в хибному сприйнятті ти бачиш цей тимчасовий світ безсмертним і вічним. Коли ти дивишся на навколишній світ, ти бачиш його в деякій мірі тривалим; коли ти так само дивишся на своє тлінне існування і бачиш його постійним, ти боїшся лише настання кінця світу — немов доживеш до цієї години!...»

Як повідомляв «Іслам в Україні», на презентації «Месневі-і Нуріє» були присутні викладачі та студенти історико-філософського факультету Університета Гринченка, представники наукової спільноти (релігіє- та ісламознавці), закордонні гості: турецькі популяризатори спадщини Нурсі — Мухаммед Саїд, представник видавництва Envar Neşriyat Мухаммед Тімошев, представник турецького фонду Hizmet Vakfı, керівник російськомовного сектора перекладацького відділу «Рісале» при культурно-мистецькому та освітньому центрі «Медресе Сінана-паші» та його колега Хамза Халіков. Зауважимо, один із поважних гостей, Мухаммед Саїд, є біологічним нащадком пророка Мухаммада (мир йому і благословення). 

Своєю присутністю подію вшанували представники Українського центру ісламознавчих досліджень (УЦІД), ДУМУ «Умма» та Ісламського культурного центру Києва, зокрема голова правління ДУМУ «Умма» Олег Гузік, журналіст Ділявер Саідахметов, а також журналісти українських ЗМІ.

Довідка: Бадіуззаман Саїд Нурсі (1878–1960) — турецький ісламський богослов і вчений , тлумач (муфасир) Корану. Період молодости Нурсі збігся з Першою світовою війною, розпадом Османської імперії та створенням Турецької Республіки. 

Уже в ранньому віці Саїда Нурсі назвали Бадіуззаман («диво свого часу»). Зауважимо, прізвисько «Бадіуззаман» мали тільки найвідоміші ісламські вчені. 

Саїд Нурсі справив значний уплив на розвиток Ісламу в сучасній Туреччині, а також у цілому світі. Його життя було сповнене незвичайними та небезпечними подіями: він воював на фронті, був у російському полоні, багато подорожував. Завжди перебував у центрі уваги великих політичних діячів Османської імперії, Турецької Республіки та інших держав. Протягом 28 років не раз зазнавав арештів, переслідувань, політичного тиску — на нього навіть були замахи, — але щоразу суд виправдовував його. 

Саїд Нурсі — один із найбільше вивчених і найшанованіших ісламських діячів у Туреччині та в тюркському світі, а також у низці арабських країн, в Африці, проте мало відомий на Заході. Уважавши, що сучасна наука й логіка ведуть у майбутнє, він обстоював викладання релігійних наук у світських школах і сучасних наук у релігійних школах.

Значна частина його діяльности була присвячена тлумаченню Корану, проблемам мусульманського суспільства, але він приділяв увагу й проблемам політичного та світського життя. Це все допомогло йому написати головну працю життя, «Рісале-і Нур» — коментар до Корану, що значно відрізняється від класичних ісламських праць. Тафсир перекладено 50 мовами, він вийшов друком у багатьох країнах світу. Ці книги відкидають усі форми ворожнечі та насильства, закликаючи «людей Письма» об’єднатися з мусульманами в боротьбі проти безбожництва та розпусти сучасного світу. Дивно, але в Росії більшість книг Саїда Нурсі, зокрема «Рісале і-Нур», заборонені та внесені до списку екстремістської літератури.

 

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.