Політолог Станіслав Скріцкий на молдавському аналітичному порталі ava.md поділився своїми міркуваннями з приводу шуму, піднятого довкола легалізації Ісламу.
Він відзначив, що з юридичної точки зору суперечок на тему «дозволити реєстрацію Ісламу чи ні» за визначенням не повинно бути, адже Конституція країни, а також Закон «Про культи», прямо і однозначно закріплюють свободу совісті і віросповідання. Рішення Міністерства юстиції про легалізацію Ісламу було прийняте в чіткій відповідності із законодавством країни, і Міністерство не мало права необгрунтовано відмовити в цьому зацікавленим особам.
Крім того, пан Скріцкий бачить у легалізації Ісламу позитивне зрушення в духовному житті країни і її виході на принципово новий рівень, адже до цього реалізувати де-факто закріплене законодавче право на свободу віросповідання можна було в більш ніж вузьких рамках: можна було або офіційно сповідати Православ'я, або офіційно бути атеїстом.
«Реальна свобода вибору віросповідання стане можливою лише тоді, коли наші співвітчизники зможуть побачити альтернативу християнської церкви. І річ не в тому, погана християнська церква, чи хороша – ні, мова йде про реальне, а не декларативне здійснення двох взаимодоповнюючих фундаментальних прав без яких неможливо уявити по-справжньому вільне і демократичне суспільство: права на інформацію і права на вільний вибір. Відсутність інформації породжує ілюзорність свободи вибору» - вважає політолог.
Окрім цього він підкреслює важливість здорової конкуренції ідеологій, коли та або інша релігійна організація залучатиме прихожан не відсутністю альтернативи, але своїми духовно-етичними цінностями і ідеологічною базою.
Саме розумний діалог декількох ідеологій допоможе кожній з них навчитися чіткіше і аргументовано представляти свою позицію, а також закріплювати свої знання і свідоміше ідентифікувати себе як послідовника однієї з них. Позитивно це позначиться і на роботі кожної із релігійних організацій, активізувавши її і заставляючи їх представників пред'являти до себе вищі етичні вимоги для наочної демонстрації ними системи цінностей, які вони пропагують.
Нагадаємо, що член Конституційного суду, екс-міністр юстиції, що прийняв перед своєю відставкою рішення, яке викликало стільки розбіжностей, Олександр Тенасе також не бачить в своїх діях нічого аморального і протизаконного. В МінЮста, стверджує він, не було підстав для відмови, оскільки Ісламська ліга – це не екстремістська організація.
З точки зору Тенасе, масові протести священнослужителів більш схожі на піар. А той факт, що почалися вони не в березні, коли Ліга була зареєстрована, і не в квітні, коли про це узнали в суспільстві, а в розпал кампанії по місцевих виборах, дає підстави думати про політичну підоснову «хрестового походу».
Свою солідарність з мусульманами Молдови також висловили активісти громадської організації «Антидискримінаційна Коаліція», зібравши на мітинг людей, не згодних з противниками легалізації інших релігій в цій, переважно православній країні. Співробітниця прес-служби «Коаліції» Маріанна Гелеску висловилася про недопустимість таких проявів нетерпимості, особливо з врахуванням світського характеру держави. Ці претензії є необгрунтованими і не відповідають гарантованому Конституцією праву на свободу віросповідання.
За матеріалами «Іслам для всіх»
Посилання на тему:
Новини
ОБСЄ стурбована проявами релігійної нетерпимості в Молдавії
Посол США у Молдові: Обов'язок руйнувати стереотипи щодо Ісламу лежить на самих мусульманах
Муфтій ДУМУ «Умма» привітав новообраного лідера мусульман Молдови
Вперше в історії Молдови мусульмани отримали можливість відкрито сповідати свою релігію
Статті
