Арабський бізнес став частим гостем в Україні. Що заважає йому стати активним інвестором у нашу економіку досліджувала «ІнвестГазета».
Останні два тижні можна сміливо назвати тижнями Близького Сходу у Києві. Протягом цього часу український прем'єр Микола Азаров відвідав Лівію та Єгипет, провівши там переговори із місцевими бізнесменами, його шеф Віктор Янукович у Києві зустрічався по черзі з гостями із Об'єднаних Арабських Еміратів, Лівану, а в минулу п'ятницю українську столицю відвідав президент Сирії Башар Асад. Нарешті, 27-28 листопада в Києві відбувся Арабський інвестиційний саміт.
Під час всіх цих зустрічей український прем'єр і президент намагалися домовитись із Близьким Сходом про активізацію торговельного співробітництва, сказали багато красивих слів про потенціал відносин з арабським світом, запропонували інвестувати в нашу країну. Щоправда, приблизно такий самий бум спостерігався і рік тому, але тоді прориву у відносинах з арабськими країнами так і не відбулося. Шанси на те, що повторний запуск буде успішним, також не великі.
Привід проігнорувати
Тріумфом «арабських тижнів» в Україні мало стати підписання угоди Сирії та України про створення зони вільної торгівлі. Про зняття торговельних бар'єрів між державами ще на початку листопада прем'єр-міністр Микола Азаров домовлявся з міністром фінансів Сирії Мухаммедом Хусейном. Торгова політика - коник Азарова у відносинах між країнами. У Лівії, Єгипті, в розмові із представниками Лівану і Сирії він говорив переважно про торгівлю та купівлі арабськими державами продукції української аграрної галузі та машинобудування.
Але Україна цікава арабському бізнесу не однієї лише торгівлею. Нарівні з Китаєм сьогодні арабські країни мають достатньо ресурсів і бажання активно інвестувати за кордон. У нашій країні вже присутні дві компанії із Кувейту (Kuwait Energy і Global Investment House), кілька лівійських компаній і представники саудівського бізнесу. Але не зважаючи на жвавий інтерес, великі арабські корпорації поки на вітчизняний ринок практично не заходять, а запрошення для арабського бізнесу від української сторони лунають невиразно і тихо. Та й ті, що звучать з вуст прем'єра і президента, стосуються переважно інвестицій у готельний бізнес (в рамках підготовки України до Євро 2012) та сільське господарство.
Пропозиція оформлена, в принципі, за адресою. У більшості арабських держав туристичний сектор - один з ключових в економіці, інвестувати в нього і в будівництво готелів араби беруться легко. Ставка на аграрний сектор також правильна. Відчуваючи постійну нестачу води, багато держав Близького Сходу порахували, що їм легше закуповувати сільськогосподарську продукцію і вкладати у сільгоспактиви за кордоном. У Катарі спеціально для придбання та створення аграрних виробництв по всьому світу в 2008 році навіть був створений спеціальний інвестиційний фонд Hassad Food. Але в України ні главі цього фонду Насеру Мохаммеду ан-Найро, ні іншим його колегам з арабського світу робити поки що практично нічого.
Перша причина - відсутність ринку землі. «В Україні важко інвестувати безпосередньо у сільськогосподарське виробництво. Складно знайти великі ділянки землі, яка б належала одному власнику або компанії - земля належить великій кількості дрібних власників», - розповідав, на приклад, у липні нинішнього року в інтерв'ю «Інвестгазеті» доктор Абдулла А. Аль-Обейд, заступник міністра сільського господарства Саудівської Аравії.
Арабські підприємці готові активно інвестувати в аграрний сектор, але вони віддають перевагу укладанню контрактів на довгострокову (до 50 років) оренду великих площ, а ще краще – купівлі землі, що може повністю захистити їхні інвестиції. У липні 2010 року заступник голови Адміністрації президента Ірина Акімова обіцяла, що мораторій на продаж сільгоспземель буде знято вже на початку 2012 року, але це рішення не знаходить підтримки в усьому уряді - а значить, може бути знову відкладено.
Втім, відсутність ринку землі - лише одна із причин, чому бізнес із аравійського півострова не поспішає в Україну. Ключовими інвесторами в багатих нафтою країнах Перської затоки - Кувейті, Катарі, ОАЕ, Бахрейні та частково Саудівській Аравії - є великий бізнес (навіть у Лівії ключовим інвестором є держава). Цьому бізнесу потрібно пропонувати конкретні великі інвестиційні проекти з детальними бізнес-планами, пояснив Абултеф Нідаль, прес-секретар посольства Кувейту в Україні, в кулуарах форуму «Близький Схід-СНД», що відбувся в кінці листопада. Але від українського уряду поки звучать лише традиційні заклики без вказівки конкретних проектів. Тим часом вітчизняний бізнес взяв ініціативу у свої руки. У квітні 2010 року група українських бізнесменів відправилась до ОАЕ презентувати свої інвестпроекти великим інвесторам із країн Перської затоки. Паралельно свою роботу розпочав діловий центр «Україна - Близький Схід», який публікує інвестиційні пропозиції. Тепер для успіху цього заходу не вистачає однієї деталі: домовленості про інвестиції на вищому рівні.
Щоб інвестори з арабських країн сприймали нашу країну всерйоз, українські президент і прем'єр повинні встановити особисті тісні контакти із керівництвом даних держав і надати держгарантії їх найбільшим інвесторам. Але якщо із керівниками Лівії Микола Азаров, здається, вже знайшов спільну мову, подібні відносини з владою країн Перської затоки ні в нього, ні у президента ще не налагоджено. Перший крок, правда, вже зроблено: наприкінці листопада вперше з моменту встановлення дипломатичних відносин в Україні побував член правлячої сім'ї Об'єднаних Арабських Еміратів.
Шейх Хамед бін Заїда Аль Нагаян, молодший брат чинного президента ОАЕ шейха Халіфи бін Заїда Аль Нагаяна і директор Abu Dhabi Investment Authority, відвідав Київ з метою знайомства з Віктором Януковичем. Тим часом його брат і президент ОАЕ регулярно відвідує інші країни СНД, перш за все Казахстан і Туркменістан, привозячи із собою мільярдні інвестиції.
До речі, Abu Dhabi Investment Authority, яким управляє шейх Хамед бін Заїда Аль Нагаян, є найбільшим в світі інвестиційним фондом, активи якого досягають $ 627 млрд. У цілому ж сумарні активи п'яти найбільших суверенних фондів добробуту арабських держав становлять $ 1,4 трлн. - В 12 разів більше, ніж ВВП України у 2009 році. Але поки у нас працює лише лівійський фонд Libyan Investment Authority.
Під його управлінням перебувають $ 70 млрд., але офіційний обсяг інвестицій в Україну, за словами співрозмовника в посольстві нашої країни в Лівії, становить лише $ 100 тис. (хоча, зауважив співрозмовник, реальний обсяг інвестицій значно більший, а основною сферою вкладень є будівництво готелів у рамках підготовки України до Євро-2012). Інші інвестиційні фонди в Україну поки не приходять.
На питання чому, Абултеф Нідаль з Кувейту лише знизує плечима - приходу інвесторів заважає відсутність у нашій країні законодавчих гарантій для них і погана податкова система.
«Ми пропонуємо єгипетському бізнесу вкладати гроші в Україні. Такого низького оподаткування ви в Європі не знайдете ніде», - заявив прем'єр-міністр Микола Азаров в кінці листопада в Єгипті під час українсько-єгипетського бізнес-форуму.
Він, мабуть, пожартував: на сьогоднішній день саме вітчизняна податкова система є однією з ключових причин, чому з точки зору активності арабського бізнесу України серед інших країн СНД поступається Росії, Казахстану і Білорусі (хоча за часів СРСР була другою після РФ за масштабами співпраці із Близьким Сходом). Податковий кодекс покращує умови для роботи великого бізнесу у вашій країні, підкреслив Нідаль, але не іноземного бізнесу.
Віктор Щелкунов, президент Українського національного комітету Міжнародної торгової палати, бере активну участь у діалозі із представниками близькосхідного бізнесу, радить не забувати, що арабський світ - це не тільки ОАЕ і Саудівська Аравія. «Це також Марокко, Сирія, Оман та інші країни, які може і не настільки багаті, але й не такі примхливі, - говорить Щелкунов .- Ми брали участь в опрацюванні проекту зі створення консорціуму з виробництва добрив у складі «Сумихімпрому» з нашого боку і марроканскіх державних гірничодобувних підприємств, причому одним з варіантів розглядалося не тільки інвестування в Україні, але й обмін акціями. Марокканці отримали б дешеві добрива, а ми – сировину». Але інтерес цих держав до України наштовхується на ту саму проблему, що й інтерес багатих нафтодоларами країн.
«Інвесторів лякає нестабільність, причому мова йде вже скоріше не про політику, а про мінливість правових норм і двозначність їх тлумачення. Прогресивні арабські країни, наприклад ОАЕ, знають про те, що відбувається у нас в деталях».
Втім, Казахстану піднятися на друге місце в регіональних перевагах арабських інвесторів допоміг ще один важливий фактор, якого в Україні досі немає. У березні 2010 року тут відкрився Ісламський банк Al Hilal. Наявність такої фінустанови дозволяє арабським підприємцям вести бізнес в будь-якій країні, адже вона забезпечує їм можливість працювати, не порушуючи норм шаріату. В Україні також збиралися звернутися до ісламського банкінгу в надії заманити в країну арабські інвестиції.
Рік тому, приміром, Фортуна-банк заявив, що вже в 2010 році створить перші в країні продукти, що відповідають канонам ісламу. 2010 йде, але обіцянки так і залишилися обіцянками. Адже щоб створити в Україні умови для роботи арабів, необхідно внести зміни в цілу низку законів, які дозволили б їм дозволили бізнес в Україну за нормами шаріату. Наскільки в нашій країні таке можливо в цілому - окреме питання.
Всі ці чинники призвели до того, що, не зважаючи на жвавий інтерес до України з боку близькосхідних країн, реальні інвестиції з них так до цих пір і не надходять (а на різних українсько-арабських форумах Близький Схід представляють в основному лише посередники). І з урахуванням кількості роботи для покращення клімату, у найближчому майбутньому і не надійдуть.
За матеріалами «ІнвестГазета» (переклад на українську Finance.ua)
Посилання на тему:
Новини
У Києві відбувся Інвестиційний Саміт країн СНД і Близького Сходу
Саудівська Аравія готова інвестувати у сільське господарство Криму
Українським виробникам радять виходити на арабські ринки
Україна представляє інвестиційні проекти Близькому Сходу
Українські товари освоюють мусульманський Схід
Інвестиційна компанія з Арабських Еміратів має намір побудувати метро у Дніпропетровську
Статті
Шаріат-банкінг: українські банки намагаються залучити фінанси мусульманських інвесторів
