Чого можна очікувати мусульманам України від минулих президентських виборів у країні, яких змін у суспільному житті слід очікувати, бурхливі і часто непередбачувані політичні процеси можуть безпосередньо впливати на наше повсякденне життя. Щоб трохи розібратися, що відбувається навколо нас, редакція нашого сайту пропонує в стислому вигляді огляд основних подій, аналіз та коментарі експерта.
Даний аналітичний огляд підготовлений В'ячеславом ШВЕДОМ, віце-президентом
Всеукраїнської громадської організації «Український центр ісламознавства», к.і.н., доц. НІСД (Київ, Україна).
Відставка прем'єр-міністра України Ю.Тимошенко та її наслідки
3 березня Верховна Рада України висловила недовіру Кабінету Міністрів України. За таке рішення проголосували 243 народних депутати, зокрема ПР-172, БЮТ-7, НУ-НУНС-15, КПУ-27, Блок Литвина-18.
Відставка уряду Ю. Тимошенко стала логічним завершенням 5-річного історичного розвитку України, пов'язаного з так званою «Помаранчевою революцією» і перебування при владі його представника на постах Президента та Прем'єр-міністра України. Першим кроком до поразки помаранчевих став приголомшливий провал у першому турі президентських виборів В. Ющенка, який набрав трохи більше 5% голосів. Перманентний розбрат у таборі помаранчевих, відсутність ретельно розроблених стратегій і системних реформ призвели, врешті-решт, до закономірного результату 3 березня.
Драматичністю подій і напруження пристрастей у суспільстві, у Верховній Раді України, у день відставки уряду Ю. Тимошенко, нагадувала драматизм п'єс В. Шекспіра. З боку Партії Регіонів, особливо, у виступі головного претендента на пост Прем'єр-міністра від цієї політичної партії М. Азарова були висунуті звинувачення на адресу Ю. Тимошенко у всіх смертних гріхах. «Роки уряду епохи Тимошенко увійдуть в історію України, за абсолютно всіх сфер нашого життя, як роки унікального провалу, - Азаров нагадав, що вперше за останні 10 років країна живе без бюджету, що за його словами, таку ситуацію уряд Тимошенко спровокував усвідомлено». Він заявив, що за 2 роки роботи уряду Тимошенко Україна втратила п'яту частину ВВП, четверту частину промислової потужності, знизилось виробництво продуктів харчової промисловості, тваринництва.
У свою чергу, Ю. Тимошенко стверджувала, що її уряд врятував країну від кризи. «Головний підсумок в тому, що коли криза розчавила світ, ми захистили країну від фінансового колапсу, розпаду фінансово-економічного сектору, - говорила прем'єр». Ми зберегли соцстандарти, незважаючи на те, що весь світ їх зменшував. Все виплачувалося вчасно. Ми вперше фундаментально зміцнили енергетичну незалежність країни. Ми платили за газ, вчасно , кожного місяця, - нагадала вона. Ми зберегли і зміцнили незалежність нашої країни, зберегли і примножили все, що було нашою ідентичністю, все, що є сутністю роботи держави», - заявила Ю.Тимошенко
Своїм головним завданням, після своєї відставки, лідер БЮТ бачить у тому, щоб сформувати «об'єднану демократичну команду» і стати потужною опозицією нової влади в Україні.
Після оголошення про розпад коаліції і голосування про недовіру Тимошенко у Верховної Ради України є тільки 30 днів, щоб довести свою здатність сформувати нову коаліцію. Інакше у Президента України будуть всі підстави для її розпуску. «Перше і головне питання сьогодні - це створення коаліції у Верховній Раді ...» Нам потрібно подолати кризу державного управління і рухатися вперед. Цього чекає суспільство і наші партнери в світі», - зазначив В. Янукович, звертаючись до учасників зустрічі Президента з представниками всіх фракцій у парламенті і головою Верховної Ради України В. Литвином.
Чи вдасться парламентаріям за підтримки Президента рішення цього завдання, сформувати в термін коаліцію і новий уряд і, тим самим, уникнути дострокових парламентських виборів - покаже майбутнє.
До підсумків візиту Президента України В.Януковича до Брюсселя
1 березня обраний Президент України В.Янукович здійснив свій перший закордонний візит. Символічно, що першою столицею такого візиту став Брюссель. Тим самим, було чітко продемонстровано, як країні, так і всьому міжнародному співтовариству, що для України європейська інтеграція є ключовим пріоритетом зовнішньої політики і стратегії здійснення реформ.
У ході переговорів Президента України з Президентом Європейської Комісії Ж.М.Баррозу, Президентом Європейського парламенту Е. Бузеком та іншими керівниками Євросоюзу були визначені пріоритетні сфери співробітництва. «Ми, - заявив В. Янукович, - досягли згоди про те, що ключовим завданням є продовження переговорів щодо підписання Угоди про асоціацію, включаючи створення поглибленої, всеохоплюючої зони вільної торгівлі». Також, як зазначалося главою держави, Україна розраховує на розвиток діалогу щодо запровадження безвізового режиму для українців до країн ЄС. «Ми домовилися, що «дорожня карта», яка буде складена, буде виконана вже найближчим часом, тобто протягом поточного року», - сказав Президент України.
Важливе місце в переговорах посіли питання співпраці України з Євросоюзом в енергетичній сфері. Українське керівництво підтвердило обов'язки своєї країни щодо безперебійного постачання газу європейським споживачам. Для реалізації цієї мети Київ буде прагнути значно підвищити рівень партнерських відносин з Росією. У Брюсселі В. Янукович заявив і про готовність України до створення внутрішнього ринку газу. «Вважаємо, що вкрай необхідно створення ринку газу. Це також зміцнить довіру до нас на Сході та Заході», - зазначив В.Янукович. Український Президент у ході свого європейського візиту підтвердив зацікавленість України у реалізації доручень, досягнутих на міжнародній конференції Україна-ЄС з питань газотранспортних консорціумів.
У своєму першому великому інтерв'ю після вступу на посаду - а саме української служби ВВС, В. Янукович підкреслив, що «головна мета, яку ми ставимо перед собою - надійна поставка газу через територію України в необхідних обсягах. Тому я вважаю, що Україна може в найближчій перспективі поставляти близько 200 млрд. кубічних метрів газу до Євросоюзу. Сьогодні Україна не прокачує і 100 млрд. Ми отримаємо відповідь на це питання, якщо об'єднаємо зусилля постачальників газу - Росії, споживача-Євросоюзу і транзистора - України. І від цього сторони виграють. А Україна повинна отримати стабільні поставки в тих обсягах, про які я сказав. Нас це повністю влаштовує. Це і буде наш національний інтерес».
Окрему увагу під час зустрічей В. Януковича з керівництвом Євросоюзу було приділено питанням відновлення співпраці з Міжнародним валютним фондом (МВФ) і приведення економіки України в «робочий стан». Президент Європейської комісії Ж.М.Беррозу заявив, що відновлення співпраці з МВФ відкриває виділення Євросоюзом макрофінансової допомоги в сумі понад півмільярда євро.
Деякі західні видання та коментатори вважають, що візит В. Януковича до Брюсселя, а не в Москву, є ознакою того, що Україна, з одного боку, хоче наближення до Європи, а з іншого - вимагає фінансової підтримки ЄС. «Економічні інтереси можуть бути великим стимулом для наближення до Європи, ніж заклики до спільних цінностей і загальної спадщини. Українські олігархи точно знають, що їм і їхнім грошам буде безпечніше, коли Україна скоріше буде європейською державою, ніж коли її доля буде сильніше прив'язана до Росії. Проєвропейський лобізм може стати для нових господарів у Києві несподівано ефективним, - заявляє польська газета «Polska». На думку директора Інституту економічних досліджень і політичних консультацій І. Бураковського, В.Януковичу важлива його легітимізація, як Президенту України, на Заході - для посилення її позицій на майбутніх переговорах у Москві.
Таким чином, перший закордонний візит обраного Президента України В. Януковича до Брюсселя переконливо продемонстрував, що, незважаючи на всі зміни в політичному ландшафті України, європейська інтеграція міцно утвердилася в якості ведучого вектора зовнішньополітичного курсу України та спрямованості її внутрішніх реформ. У зв'язку з цим, дуже важливо також, щоб при визначенні курсу нового Президента України в області побудови відносин Української держави з ісламом також були творчо використані кращі напрацювання і принципи європейської моделі взаємин з Ісламом стосовно конкретних умов України.
Що стоїть за останніми зовнішньополітичними ініціативами лідера Меджлісу кримськотатарського народу
Поразка на президентських виборах в Україні лідера БЮТ Ю. Тимошенко і відставка очолюваного нею уряду поставили в складне становище керівництво Меджлісу кримськотатарського народу. Адже, саме за Ю.Тимошенко закликав голосувати кримських татар Меджліс кримськотатарського народу напередодні вирішального другого туру виборів. Саме на колишню парламентську коаліцію й на уряд Ю. Тимошенко розраховував спертися голова Меджлісу кримськотатарського народу М. Джемілєв при розгляді у Верховній Раді України внесеного законопроекту «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою».
Але такий досвідчений політик, як М. Джемілєв, не звик здаватися. Протягом останніх днів, починаючи з інавгурації нового Президента України В. Януковича, багаторічний лідер кримських татар зробив кілька символічних жестів, що демонструють ті сили, на які будуть опиратися Меджлісе кримськотатарського народу у вирішенні своїх стратегічних завдань. Перш за все, Мустафа-ага звернувся до нового Президента України з проханням про проведення з ним керівництва Меджлісе для обговорення нагальних проблем кримськотатарського народу. А для зміцнення своїх позицій у переговорах з новим Лідером України М. Джемілєв намагався заручитися підтримкою самих впливових міжнародних гравців. Це, в першу чергу, такі провідні світові структури, як Євросоюз і Організація Ісламська Конференція (ОІК). І тут, треба віддати належне політичному передбаченню і чуттю М.Джемільова. За останній час і Євросоюз, і ОІК демонструють підвищену увагу до питань збереження і зміцнення стабільності в районі Причорномор'я, що з неминучістю змушує їх не забувати про проблеми кримських татар. Так, у рамках програми «Спільна ініціатива Співдружності в Криму», яка має запрацювати відразу ж після президентських виборів в Україні, Євросоюз тільки в 2010 планує інвестувати в півострів близько 12 млн.євро. Програма Євросоюзу, розрахована на термін до 2013 року, ставить своєю метою зміщення акцентів у громадській думці кримчан з підтримки Росії на лояльність Євросоюзу, і його поступове перетворення в найбільш впливового гравця в Криму. До того ж, нинішнє керівництво Євросоюзу враховує заяву нового Президента України В. Януковича про пріоритетність євроінтеграційного напряму зовнішньої політики України. В рамках багаторічної програми Євросоюзу серйозну увагу також буде приділено і наданню допомоги кримським татарам. Одночасно така організація як ОІК, що об'єднує 57 мусульманських країн з їх світовим авторитетом, ресурсами і впливом, також посилює увагу до становища мусульманських меншин у країнах Східної і Південно-Східної Європи. Багато в чому сполучною ланкою між Євросоюзом і ОІК є Туреччина. Представник Туреччини Е. Іхсаноглу є Генеральним секретарем цієї міждержавної організації, інший представник Туреччини М. Чавушочлу став нещодавно Президентом Парламентської Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ). Та й сама Республіка Туреччина перетворилася в одну з найвпливовіших держав у районі Чорноморського басейну і в масштабах всього ісламського світу.
Тому зустріч голови Меджлісу М. Джемільова з президентом ПАРЄ М. Чавушочлу і міністром закордонних справ Туреччини А. Давутучлу, які приїхали в Україну на інавгурацію четвертого Президента України В. Януковича, наочно показали, на які впливові міжнародні структури і держави планує розраховувати Меджліса кримськотатарського народу на новому етапі розвитку політичного життя України.
Вибір зроблено оптимальний - саме енергія таких впливових провідних міжнародних структур, заряджених на поліпшення своєї конструктивної ролі в неспокійному Чорноморсько-Каспійському ареалі, дозволить кримськотатарському народу вийти на новий рівень вирішення назрілих проблем інтеграції в українське суспільство. У зв'язку з цим дуже важливо як Меджлісу, так і новому Президенту України та його команді розробити узгоджену і скоординовану лінію взаємодії з провідними загальноєвропейськими та ісламськими структурами - ЄС, ПАРЄ, ОІК та іншими. Саме такий підхід дозволить спільними зусиллями зберегти і зміцнити соціально-політичну стабільність у Криму, подолати ті труднощі та проблеми, які існують у справі повного відновлення законних прав кримськотатарського народу.
Офіційний візит Президента України В.Януковича до Москви: підсумки та перспективи
5 березня 2010 відбувся офіційний візит В.Януковича до Москви, що був покликаний розпочати новий етап у розвитку українсько-російських відносин після кількох років їх стагнації. Як визначив В. Янукович в ексклюзивному інтерв'ю агентству «Інтерфакс-Україна» напередодні свого візиту, «це буде крутий поворот на краще у відносинах між нашими країнами. У всіх напрямках».
Значення цього візиту полягає в тому, що український і російський президенти позначили широке коло питань, на яких буде зосереджено увагу керівництва обох держав. У прийнятій спільній заяві говориться, що Росія і Україна зобов'язуються створювати максимально сприятливі умови для об'єднання потенціалів двох країн у таких сферах, як сучасний паливно-енергетичний комплекс, авіабудування, атомна енергетика, військово-технічне будівництво. У документі підкреслюється, що «поважаючи свободу вибору механізму і форм участі держав у процесах економічної інтеграції, Україна і Росія прагне до того, щоб така участь не завдавала шкоди інтересам двостороннього співробітництва і створення загальноєвропейської економічної держави».
На думку Глави Української держави, в російсько-українських відносинах накопичилося чимало питань, вирішення яких знаходиться в «замороженому» стані, в тому числі проблеми Чорноморського флоту і газових відносин. Велику надію Президент України поклав на розблокування роботи міждержавної комісії на рівні президентів Януковича і Медведєва. На рівні її коментів буде переведена не тільки газова тематика двосторонніх відносин, а й такі вкрай складні питання, як співробітництво в галузі атомної енергетики, літакобудування, ОПК, торгівля. Як наголосив український президент, «створення цілого ряду напрямків концепції спільних дій, наприклад, в аграрному секторі економіки, на зерновому ринку, в атомній енергетиці і т.д., дасть нам необхідні умови розвитку та чітке розуміння того, що наше партнерство взаємовигідне і розвивати його, поза всякими сумнівами, потрібно дуже активно».
У своєму недавньому інтерв'ю ВВС В.Янукович підтвердив, що має намір добитися перегляду підписаних Ю. Тимошенко газових контрактів і зниження ціни на газ для України. Всі представники нового українського президента сходяться в тому, що формулу ціноутворення слід переглянути, оскільки вона не відповідає європейським стандартам.
Великої уваги під час візиту було приділено гуманітарній сфері, де офіційний Київ намагається зняти найбільш гострі питання, що виникли протягом останнього часу і продемонстровано дружелюбність по відношенню до України. До їх числа відносяться питання захисту прав російськомовного населення. Глава Української держави пообіцяв прийняти закони, що сприяють захисту прав російськомовного населення. «Ми приймемо всі необхідні закони. Це моє програмне зобов'язання перед українським народом і я його виконаю».
Було також прийнято рішення координації дій щодо святкування 65-річчя Великої Перемоги. До цього часу В. Янукович пообіцяв переглянути питання про присвоєння Р. Шухевичу та С. Бандері звання «Героя України».
В. Янукович запросив Президента РФ Д.Медведєва побувати з одинадцятим візитом в Україні в першій половині цього року. На початок такого візиту представники спільної міждержавної комісії повинні підготувати конкретний план дій.
На думку аналітика Варшавського університету А. Шептицького, під час першого свого візиту до Росії В. Янукович не вдавався до деталей взаємних проектів, оскільки не був готовий до більш серйозної розмови через відсутності пропрезидентської коаліції у Верховній Раді.
А. Шептицький вважає, що сторони можуть повернуться до більш серйозної розмови після створення нової коаліції та уряду.
Таким чином, офіційний візит нового Президента України до Москви закладе ідеологію та концептуальні засади серйозного поліпшення українсько-російських відносин у нових політичних умовах. Як підкреслив Президент України В. Янукович під час зустрічі з Прем'єр-міністром Росії В. Путіним, конструктивні відносини України і Росії вигідні також і Європейському суспільству. «Я думаю, - заявив український Президент, - що це потрібно буде і Україні і Росії, і Європі, тому що від нашої співпраці багато в чому буде залежати і ситуація у наших партнерів у Європі і в світі».
Спеціально для сайту «Іслам в Україні»
Посилання на тему:
Новини
Президента закликали вирішити конфлікт із Соборною мечеттю у Сімферополі
Каддафі, Карімов, Рахмон та інші світові лідери привітали Януковича
Віктор Янукович запросив прем'єр-міністра Туреччини Реджепа Ердогана на інаугурацію
Меджліс прийняв рішення про підтримку у другому турі виборів Юлії Тимошенко
Кримські мусульмани повинні брати участь у виборах, - Рефат Чубаров
Українські мусульмани бачать майбутнього Президента патріотом своєї країни
ДУМУ «Умма» і Асоціація «Альраід» закликають українських мусульман взяти активну участь у виборах
Статті
