Коран як шлях до міжкультурного та міжрелігійного діалогу

Коран як шлях до міжкультурного та міжрелігійного діалогу
10.06.2015
Оцініть статтю: 
(341 оцінка)
Власкор
Зображення користувача Власкор.

Корану, Священній книзі мусульман, більше тисячі чотирьохсот років. З цим зібранням проповідей, обрядових і юридичних встановлень, заклинань і молитов, повчальних розповідей і притч, вимовлених Мухаммадом у формі пророчих одкровень в Мецці і Медині між 610 і 632 рр., який поклав початок релігійному вченню Ісламу, в Європі вперше ознайомилися за латинськими обробками XIIXVI століть. У 1647 році вийшов французький переклад Корану А. Дю Ріє. У Росії перший російський переклад був зроблений з французької мови П. Посниковим в 1716 році, в 1790 році  М. Верьовкіним, в 1792 році  А. В. Колмаковим, в 1864 році  К. Ніколаєвим. Безпосередньо з арабської мови Коран перевели Д. Богуславський в 1871 році, Г. С. Саблуков в 1878 році, А. Е. Кримський («Сури найстарішого періоду») в 1905 році, І. Ю. Крачковський. Перші спроби перекладу Корану українською мовою робив відомий український сходознавець, учений Агатангел Кримський. Були намагання перекласти Коран також і староукраїнською мовою ще в ХVІІ столітті, але це не були переклади з мови оригіналу.
За повний переклад священної книги мусульман в 2007 році взявся відомий український сходознавець, кандидат історичних наук, перекладач і дослідник, викладач Національного університету «Острозька академія» Михайло Якубович. Пять років знадобилося вченому для того, щоб перекласти Коран українською мовою. Результат його праці  переклад смислів  вже був представлений на Книжковому Арсеналі в Києві, а недавно і львівяни змогли взяти Коран в українському перекладі в руки і поспілкуватися з його перекладачем. Це сталося під час урочистостей у звязку з довгоочікуваною для мусульманської громади міста подією  відкриттям Ісламського культурного центру імені Мухаммада Асада, про що раніше повідомляв Іслам в Україні.

На урочистостях з приводу відкриття ІКЦ (у тому числі і на презентацію смислів Корану українською мовою) були запрошені державні та громадські діячі, а також представники духовенства християнських церков, якіовисловили думку про те, що видання цієї книги важливе для кращого розуміння один одного і подолання розєднаності і ворожості в суспільстві. Невігластво породжує страх, а страх породжує ненависть  тому потрібно знати і розуміти суть того, що є важливим для того, хто живе поруч з тобою.

Проректор Українського католицького університету, колишній дисидент і політвязень Мирослав Маринович зауважив:

 Ми маємо суспільство, яке лише зараз дуже болісно починає виходити з періоду бездуховності. Набагато краще молитися Богу різними мовами і в різних традиціях, ніж зневажати Його однією мовою та одноголосно. Перед нами стоїть завдання  і перед християнською, і перед мусульманською, і перед іудейською громадами  відновити етичний вимір особистості.

Як зауважили присутні, знайомство послідовників різних релігій зі священними текстами зробить можливим міжкультурний і міжрелігійний діалог заради досягнення миру та злагоди. Зокрема, настоятель храму Святого Йосафата (УГКЦ) отець Роман зауважив, що це завдання  освіти та примирення  повинні взяти на себе релігійні громади та громадські організації, адже досі відродженню інтелектуального потенціалу народу і його духовності державою приділялося недостатньо уваги:

 У нас сьогодні (і не тільки у нас, в усіх пострадянських країнах) керівники не надто хочуть мати високоосвічених людей навколо, щоб було легше маніпулювати та керувати ними. Бо висока духовна культура несе з собою інші вимоги людини до самої себе і оточуючих, людина починає по-іншому думати  від часткового до загального: піклується про свій двір, про свою вулицю, про своє місто, потім вона починає думати про свої права і так далі. У нас з радянських часів знищена інтелігенція як така  і щоб вона зявилася, потрібно дуже багато працювати, і в тому числі, виховувати повагу до образу думок іншої людини.

Синкел Львівської архиєпархії у справах мирян УГКЦ отець Павло Цвьок акцентував увагу на тому, що громада мусульман у Львові відтепер має можливість «духовно годуватися, черпати сили для удосконалення своєї особистості і для більшого звязку з Богом».

Зауважимо, що серед мусульман Львова багато етнічних українців, тому для них вихід Корану рідною мовою  дійсно знакова подія. Однак Священна книга мусульман, як одна з дорогоцінних складових світової спадщини, що має безцінне значення для розуміння загальнолюдської історії та культури, може і повинна стати обєктом уваги кожної цивілізованої людини, що прагне відчувати себе органічною частиною людства.

Можна бути послідовником іншого віровчення, можна бути атеїстом, але всі ми зобовязані бути терпимими один до одного, повинні поважати один одного, а без знання тих основоположних правил і заповідей, відповідно до яких живе і яких достримується інша людина, нам ніколи не досягти взаєморозуміння. Саме тому потрібен доступний кожному рідною для нього мовою переклад Священних текстів  адже навіть якщо ви знаєте арабську мову, це не означає, що ви правильно зрозумієте зміст Корану.

Як свого часу зазначив муфтій Духовного управління мусульман України Саід Ісмагілов, текст Священного Корану складний, багатозначний, сакральний і багато в чому містичний:

 Саме тому, зважаючи на надзвичайну складність і сакральність, Коран довгий час забороняли перекладати на інші мови. Пізніше, в цілях ознайомлення зі змістом Священного Письма Ісламу тих народів, які не володіють арабською мовою, ісламське богословя стало допускати можливість кваліфікованого перекладу смислів Корану на інші мови.

Крім того, як додав шейх Саід, знання мови теж недостатньо:

 Справа в тому, що недостатньо просто добре знати арабську мову Коранічна арабська мова  це унікальний феномен в самій арабській філології, аж до того, що він виділений в окремий напрям арабської мови»,  пояснив Ісмагілов.

Нагадаємо, що сигнальний примірник першого повного перекладу смислів Корану українською мовою вийшов у «Центрі імені Короля Фагда з друку Преславного Сувою» у місті Медіна в Саудівській Аравії ще в 2012 році за рішенням спеціальної комісії експертів Центру імені Короля Фагда, яка підтвердила, що український переклад смислів Корану відповідає доктринальним вимогам тлумачення Священної Книги мусульман. З того часу Михайло Якубович, який є одним з небагатьох в Україні фахівців у галузі арабістики, продовжував удосконалювати свій переклад, щоб кожне його слово відповідало суті та змісту відтвореного в Корані Одкровення.

Якубович сказав, що сьогодні у світі, в тому числі і в українському релігійному середовищі, існує занадто багато стереотипів і міфів стосовно Ісламу і мусульман, і саме можливість прочитати першоджерело на не просто зрозумілій, а рідній мові може змінити бачення цього віровчення, цієї релігії в очах як всього суспільства, так і кожного окремого його члена.

«Кожна нація повинна мати основні, фундаментальні книги своєю мовою»,  підкреслив шейх Саід Ісмагілов. На його думку, щоб українці мали правильне розуміння Ісламу, найкраще рідною мовою прочитати сури Корану.

Михайло Якубович зауважив, що «якби якесь місто в Україні потрібно було б визнати як місто Корану, то це мав би бути Львів». Оскільки саме тут був зроблений перший переклад українською Корану, але не з арабської, а з німецької мови. Переклад був підготовлений в 19131914 рр., але він так і залишився в рукописах і ніколи не був надрукований. Сьогодні його можна знайти в Науковій бібліотеці ім. В. Стефаника. Також у Львові працював відомий арабіст і перекладач, професор Львівського університету Ярема Полотнюк. Він ще на початку 90-х років друкував у журналі «Всесвіт» окремі частини Корану в перекладі з арабської.

Також у Львові Михайло Якубович презентував першу свою версію перекладу ще в 2011 році. І це перше видання вийшло тиражем в Саудівській Аравії. Нинішня книга  це вже друге видання, але перше, надруковане в Україні.

Сам Михайло Якубович впевнений, що ніякий переклад не може передати «всю велич Корану, яку можна відчути тільки винятково арабською».

Українська книга Корану містить текст священної для мусульман книги і коментарі до неї. Перекладач наголосив, що ці коментарі не представляють якихось з ісламських течій, у них універсальний характер.

Також Якубович розповів, що вся робота з підготовки перекладу тривала близько пяти років. Після самого перекладу з текстом працювали редактори, а також богослови, звіряли його з оригіналом. І зараз, коли він читає Коран українською, то знаходить місця, які перевів би трохи інакше, передав би зміст іншими словами і заявив, що буде продовжувати роботу над Кораном, щоб найбільш повно наблизити укладені в ньому образи, іносказання і зміст, що викладені словами арабської мови, до ментальності українців і образності української мови, при цьому не спотворюючи і не замутнюючи суті аятів.

Не виключено, що з часом український переклад Корану буде і онлайн. Для його практичного використання, вважає Якубович, варто створити окремий сайт. А шейх Саід Ісмагілов звернув увагу, що для Ісламу характерна інкультурація. Тому можливо, за його словами, що наступне видання Корану українською вийде з обкладинкою в червоно-чорних тонах.

На завершення присутні мали змогу отримати автографи від перекладача і глави Духовного управління.

Довідка:

Коран (від арабської куран, що буквально означає «читання»)  священне писання Ісламу і перший письмовий памятник арабсько-мусульманської літератури, був записаний більше чотирнадцяти століть тому. У Корані налічується 114 сур (глав) різної довжини, а всі сури в свою чергу розділені на аяти (вірші). За різними підрахунками у священній книзі  від 6204 до 6236 аятів і понад 320 тисяч літер. Це свого роду звід законів, яких дотримується кожен мусульманин.

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.