У читальному залі сектору обслуговування ДНПБ ім.
На заході були присутні муфтій ДУМУ «Умма», очільник Українського центру ісламознавчих досліджень шейх Саід Ісмагілов; історик, перекладач, сходознавець та журналіст Юрій Косенко; доброволець батальйону «Айдар», громадський діяч, журналіст, актор, режисер, підполковник Тимур Баротов; голова Всеукраїнського комітету захисту української мови, президент Центру досліджень політичних цінностей Олесь Доній та ін., представники ЗМІ, громадськості, шанувальники української історії.
Присутні згадували обставини та передумови Кримського походу військ УНР у Крим; говорили про те, що це одна з героїчних сторінок доби визвольних змагань 1917−1921 років.
Відкриваючи захід, з привітальним словом до присутніх звернулася заввідділу соціокультурних комунікацій та міжнародних зв’язків Державної
− Ми дуже раді, що сьогодні долучаємось до заходів на вшанування такої дати і що саме в нашій залі відкриватимуться невідомі сторінки історії та підніматимуться такі актуальні на сьогодні питання: кримськотатарські, кримські, події на сході, — сказала пані Кирій та додала, що і в подальшому бібліотека співпрацюватиме з тими, хто прагне оприлюднювати невисвітлені сторінки з історії української держави.
Голова правління громадської організації «Українська ініціатива» Юрій Косенко, ініціатор заходу, в своїй промові зізнався, що тема взаємодії військ УНР та кримськотатарських патріотів його цікавить вже давно. Говорячи про важливість розуміння історичного контексту, в якому відбувався Кримський похід військ УНР у Крим, історик презентував свій переклад історичного нарису Юнуса Кандимова «Курултай 1917 р. Як це було» про що ми повідомляли.
Про обставини тієї доби та перебіг героїчного походу українських військ, про співпрацю українців та кримських татар та паралелі із сьогоденням у своїй доповіді говорив історик, журналіст, політичний аналітик і
Під час заходу неодноразово акцентувалося, що вивчаючи історію Кримського походу, вчергове можна переконатися у нерозривності історичних доль українського та кримськотатарського народів, а також у тому, що співпраця між ними має давні традиції. Вивчення та осмислення історичного досвіду сприятиме звільненню Криму від російської окупації та подальшій надійній інтеграції регіону до складу Української Держави.
Довідка:
На початку 1918 року російські більшовики після короткотривалих воєнних дій розігнали Курултай та захопили владу, незабаром вони стратили видатного лідера кримськотатарського народу, муфтія Номана Челебіджіхана. Однак багатьом кримськотатарським діячам та військовим вдалося врятуватися. Вони пішли у підпілля, котре особливо активно діяло у гірських районах Криму. Зокрема, врятуватися вдалося й такому видатному діячеві як Джафер Сейдамет.
Коли на території УНР більшовиків вже не було, у Криму вони усе ще залишалися при владі. Також у Криму базувався Чорноморський флот. Український уряд поставив своїм військам завдання пробитися у Крим, очистити його від російських загарбників та встановити контроль над флотом. Це завдання було таємним, оскільки німці, тодішні союзники УНР, мали власні плани щодо Криму. Окремо слід підкреслити, що Київ з розумінням ставився до проблеми кримських татар. Коли у Криму відбувалася сесія Курултаю, на ній з привітанням виступив спеціально відряджений для цього представник Центральної Ради. Після повалення Курултаю більшовиками, у складних умовах весни 1918 року, у Києві не було стратегічного плану щодо Криму. Проте було усвідомлення того, що національне відродження кримських татар є запорукою дотримання українських інтересів на півострові.
Завдання здійснити Кримський похід було покладено на «запорожців» під проводом полковника Болбочана. Головну ж роль зіграв полк імені Костя Гордієнка, яким керував Всеволод Петрів.
