Латиниця в кримськотатарській писемності - історія питання

Латиниця в кримськотатарській писемності - історія питання
05.05.2015
Оцініть статтю: 
(383 оцінки)
editor
Зображення користувача editor.

На засіданні круглого столу «Нові методики вивчення кримськотатарської мови», що відбувся наприкінці квітня 2015 в Національному університеті «Києво-Могилянська академія», розглядалися питання, тісно пов'язані зі збереженням і вивченням кримськотатарської мови - від власне методології його викладання до сучасних викликів у лексикології.

Як раніше повідомляв Іслам в Україні, однією з ключових тем обговорення на круглому столі була тема повернення або впровадження орфографіки, яка, на думку присутніх, забезпечить доступ до фонетичної і фонологічної точності забезпечення передачі мови.

Питання про те, який з варіантів графіки є краще з точки зору більш точної передачі особливостей кримськотатарської мови, залишається предметом дискусій. І все ж на проведеному круглому столі частіше звучали аргументи на користь латиниці. Зокрема, переходу кримськотатарської писемності на латинську графіку була присвячена доповідь, підготовлена науковими співробітниками Інституту сходознавства ім. А.Кримського НАН України - кандидатом філологічних наук Наріманом Сеідяг'яєвим і старшим науковим співробітником Іриною Дрига, які простежили і проаналізували історію питання. Особливу увагу було приділено періоду з початку дев'яностих років минулого століття до кінця 2013-го, тобто - часу з початку здобуття Україною незалежності і до відомих подій березня 2014 (матеріал повністю буде представлений у збірнику наукових робіт інституту сходознавства НАНУ).

Ірина Дрига висловила надію на те, що кримськотатарські вчені-філологи, насамперед мовознавці, критично підійдуть до вивчення всього, що було зроблено раніше і до серйозних наукових досліджень можливих перспектив зміни графіки у кримських татар в майбутньому.

Що ж до питання кримськотатарської писемності, то, як підкреслюють дослідники, вона має досить довгу історію реформування. Перші кроки в цьому напрямку були зроблені до Жовтневої революції в Росії і пов'язані з просвітницькою діяльністю І. Гаспринського. У 1920-ті роки під прапорами боротьби зі «спадщиною минулого» проводилася модернізація арабського алфавіту з метою пристосувати його до фонетичної системи мови та ліквідації безграмотності. Новим етапом у зміні алфавіту став перехід на латиницю в кінці 1929 року. Перехід здійснювався виходячи з ідей модернізації та культурної революції. Важливою віхою став I Всесоюзний тюркологічний з'їзд в Баку в лютому 1926, що проголосував за перехід писемності тюркських народів на латинське письмо.

Проте з середини тридцятих років і до кінця 1938 писемність кримських татар була переведена на кирилицю. Хронологічно це збігалося з періодом сталінських репресій. Тому автори дослідження простежують зв'язок переводу письма неслов'янських народів на кирилицю з боротьбою за «викорінення буржуазного націоналізму» в національних республіках.

Питання про необхідність повернення до колишніх видів письма у мусульманських тюркських народів СРСР виникла в період Перебудови (1985-1991 рр.). Досить широко обговорювалося воно в Узбекистані, де в той час жила основна частина депортованого кримськотатарського народу. Судячи з книжкових виданнь тих років, спочатку мова йшла не про повернення до латиниці, яка використовувалася в національних тюркських республіках короткий час, а до арабської писемності, що мала довгу історію. Очевидно, що прихильниками повернення рухало прагнення до відродження національної культури та релігії.

Кримські татари після масового повернення на батьківщину в кінці 1980-х - початку 1990-х рр. не змогли домогтися відновлення своїх прав на самовизначення у формі національної автономії. Тим не менш, в питанні писемності народ слідував загальним тенденціям і спочатку в деяких випадках навіть випереджав їх.

Питання переведення національної писемності на латиницю розглядалися і в Криму. У 1991 р на II Курултаї (національному з`їзді) і було прийнято рішення про переведення національної писемності на латиницю. Наступним кроком у процесі переходу на латинську графіку стало прийняття Верховною Радою Автономної Республіки Крим (ВР АРК) постанови «Про алфавіт кримськотатарської мови», в 1998 р Міністерство освіти АРК створило спеціальну комісію для розробки правил орфографії кримськотатарської мови на основі латинської писемності. На латиниці друкуються періодичні видання - газета «К'асаба» («Селище»), при кафедрі кримськотатарської мови і літератури Кримського державного інженерно-педагогічного інституту (КДІПІ) на латиниці видається літературно-науково-

громадський журнал «Günsel». Змінюють графік написання назв деякі кримськотатарські газети і журнали («К'асевет» - «Qasevet»; «Кирим» - «Qırım»). У журналі «Günsel», що виходив 2 роки, з самого початку друкується «Перекладне керівництво з орфографії кримськотатарської мови» («Qırımtatarcanıñ tercümeli imlâ qılavuzı»).

Однак до початку 2000-х років припиняють вихід видання на латиниці, звучать звинувачення на адресу прихильників латинської графіки, які нібито займаються «отуречіванієм» кримськотатарської мови, газети відмовляються від латиниці через те, що читачі відчувають труднощі при читанні матеріалів.

Ці та інші факти свідчать про те, що кроки по переходу на латиницю в ті роки здійснювалися без необхідної підготовчої роботи, що передбачає достатнє наукове обгрунтування, дискусію, роз'яснювальну роботу серед народу, популяризацію, навчання і т. п. Все це можна було здійснити лише при всебічній підтримці держави.

Приводом для відновлення робіт з переходу на латинську графіку в Криму наприкінці 2000-х років став проект представників кримськотатарської діаспори Румунії (Добруджі) «Про реформу татарської мови» («Tatar tiliniñ reforması haqqında»), в якому вказувалося, що у зв'язку з підписанням як Румунією, так і Україною Європейської Хартії регіональних мов і мов національних меншин відкриваються перспективи для розвитку повноцінної співпраці між кримськотатарським народом і татарами, що проживають в Румунії і пропонувалося створити спільний для кримських татар у Криму і в Румунії алфавіт.

Проект був переданий на факультет кримськотатарської філології Кримського інженерно-педагогічного університету (КІПУ), де був підготовлений рапорт з пропозиціями, які пропонувалося розглянути на Всесвітньому конгресі кримських татар (ВККТ). Ці пропозиції були схвалені румунською стороною, але на Всесвітньому конгресі кримських татар, що відбувся в травні 2009 р в Сімферополі, проти них різко виступили окремі кримськотатарські мовознавці ТНУ ім. В. Вернадського.

Зауважимо, що в представленій доповіді стисло окреслена і позиція певних кіл російськомовного населення Криму, які традиційно виступають в якості опонентів представницьких органів кримських татар, щодо переведення кримськотатарської писемності на латиницю. Публікації тих років свідчать про те, що в останні роки політичні опоненти кримських татар на півострові не тільки уважно стежили за процесом переводу кримськотатарської писемності на латинську графіку.

Як наголошується в доповіді, в Криму, який був оголошений суб'єктом Російської Федерації, роботи з переведення писемності кримськотатарської мови на латинський алфавіт вестися не будуть - тому що в законодавстві РФ існують спеціальні положення щодо графіки писемності її народів. При цьому, на думку Дриги і Сеідяг'яєва, вимушена зупинка процесу може сприяти більш глибокому науковому осмисленню та обґрунтуванню його необхідності або ж небажаності в майбутньому.

Нагадаємо, круглий стіл, на якому обговорювалися актуальні питання від власне методології викладання кримськотатарської мови (як носіям, так і тим, для кого вона не є рідною), до сучасних викликів у лексикології, був організований Меджлісом кримськотатарського народу, Уповноваженим Президента України у справах кримськотатарського народу, науковим центром «Кримські Студії ім. Ісмаіла Гаспринського» при НаУКМА за підтримки ГО «Кримський інститут стратегічних досліджень», ВАГО« Альраід» і ТОВ «Nobel ilac».

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.