«Хто не знає свого минулого, той не гідний свого майбутнього» — ці слова Максима Рильського можуть слугувати девізом у багатьох ситуаціях, коли йдеться про ставлення пересічного українця до власної історії. Ми можемо стати всесвітньо відомими винахідниками, дослідниками, першопрохідцями у
Досвід перший: кіношний
У колі моїх друзів є чимало зацікавлених історією. Тож появу на телеекранах фільму Ахтема Сейтаблаєва «Історія одного народу: Хайтарма» важко було пропустити. Переглядала цю стрічку кілька разів, попередньо прочитавши чимало відгуків у ЗМІ. Єдине, що хотіла б зауважити з цього приводу зараз: таких стрічок нам і бракує, аби мати бодай приблизне уявлення про усі спільноти, що проживають на території України. Можливо, тоді стане менше білих плям і ми свідоміше ставитимемося до тих, хто проживає у такому дражливому регіоні, як Крим.
Досвід другий: громадський
У 2014 році у Рівному татарська спільнота публічно заявила про себе, вийшовши на травневу демонстрацію на центральній площі міста. Лунали гасла, люди несли прапори, із гучними заявами про дружбу й підтримку між усіма спільнотами виступали представники міської влади. Йшлося про потребу активнішого ознайомлення з історією кримських татар. Проте активність і завершилася озвученням згаданих мессиджів.
Досвід третій: суто жіночий, але від того не менш серйозний
Певний відгомін теми виник також під час знайомства з кримською татаркою, яка на початку
Досвід четвертий: науковий
Нещодавно у видавництві «Комора» вийшла книга відомого сходознавця, науковця з Острозької академії Михайла Якубовича «Філософська думка Кримського ханства». По суті, у своїй царині ця книга на сьогодні − єдине системне дослідження
Досвід п’ятий: експертний і вагомий
Нещодавно до Острозької академії (вперше за останні 450 років) завітав муфтій мусульман України, поважний шейх Саід Ісмагілов. Серед іншого зачепили й тематику Криму та його етнічного населення — кримських татар. На думку шейха Саіда, проблема Криму лежить, зокрема, й у площині неврахування державницьких прагнень кримськотатарського етносу під час політичних баталій. Півострів постійно стає предметом територіальних торгів, про людей натомість не йдеться. На материковій Україні кримськими татарами перейнялися тоді, коли останні заговорили про підтримку українського вектору у плані територіальної належності півострова, активно долучилися до військової оборонної кампанії проти російських інтервентів, до волонтерських рухів. Очевидно, що цього мало. Саід Ісмагілов наголошує на потребі популярних досліджень з історії та культури кримськотатарського народу, проведення громадських дискусій з цього приводу. Це сприятиме як налагодженню внутрішнього діалогу, так і кращому розумінню того, яким же є дійсний Крим, і хто має законне право визначати вектори його розвитку.
Певні потуги в акцентуванні уваги на історії кримських татар здійснює Міністерство інформаційної політики. Значною мірою ініціатива медійних проектів, які з’являються у ЗМІ, належить заступниці міністра Еміне Джеппар. Результативність представленості у ЗМІ відповідної тематики стала предметом дискусій під час Львівського
Джерело: ОГО.ua