В окупованому Криму українська культура − в підпіллі

Лютий 2016. Організовано збір підписів за те, щоб прибрати від будівлі адміністрації пам’ятник поетові Тарасу Шевченку
01.04.2016
Оцініть статтю: 
(506 оцінки)
editor
Зображення користувача editor.

Після двох років окупації в магазинах Криму практично неможливо знайти книги українською мовою, а там, де ще залишилися, їх продають зі страхом. Українські театральні студії закривають під надуманими приводами. Радіостанціям забороняють транслювати пісні українських виконавців.

Про загнану в підпілля українську культуру пише видання oDR, кореспондент якого − Іван Жилін − серед іншого цитує слова одного із засновників Українського культурного центру (УКЦ) Леоніда Кузьміна:

− Головна проблема українців у Криму − роз’єднаність. Звідси і нездатність захистити свою культуру <…>. Українська культура в Криму зараз перебуває у підпільному становищі.

Незважаючи на це, Український культурний центр продовжує свою діяльність. За словами Леоніда Кузьміна, УКЦ «є основним представником українського культурного життя в Криму»:

− Працюємо, як бібліотека − видаємо за запитом підписників у Facebook українські книги. За ними готові приїжджати з інших міст: Ялти, Севастополя, навіть Керчі. Минулого року ми три рази проводили лекції та круглі столи з історії України та літератури: говорили про конституцію Пилипа Орлика, сперечалися про творчість Шевченка і Гоголя. При цьому навіть така безневинна діяльність чомусь дратує кримську владу, − продовжує Кузьмін. − … У березні минулого року ми хотіли покласти квіти до пам’ятника Тарасу Шевченку в Сімферополі в річницю смерті поета. Нас зібралося осіб 20. Прочитали вірші і вже збиралися розходитися, як підійшли поліцейські. Мене і ще двох хлопців забрали до відділку, де протримали 4 години, наполегливо пропонуючи «виїхати на Україну».

До грудня 2015 року в Сімферополі працювала українська театральна студія «Світанок». Як розповідає її засновник Олександр Польченко, 19 грудня 2015 року в актовій залі сімферопольського Палацу піонерів відбулася вистава «Пісня амазонки» за мотивами оповідань кримського письменника Віктора Стуса, після чого студію ліквідували:

− Вистава, як зазвичай, пройшла українською мовою. Постановка оповідала про жінок-воїнів, які воювали за незалежність рідного краю. . А через два дні влаштували «розбір польотів». Було смішно слухати, що дівчинка в золотій сукні і з короною на голові занадто схожа на статую Свободи, а це − «пропаганда американських цінностей». А ще нам сказали, що не можна одягати дітей у вишиванки, оскільки це − «махровий націоналізм».
Купити українську книгу в Севастополі раніше можна було в книжкових супермаркетах. Зараз же в «Атріумі» на вулиці Вакуленчука немає ні полиць «Українська література», ні книг українською.

− Ми їх перестали завозити відразу після референдуму, − каже консультант Світлана.

Але і в столиці Криму, Сімферополі, купити українську книгу виявилося непростим завданням. Під українську літературу у великому магазині «Буква» відведена лише одна полиця. І на ній − лише дитячі книги. Про те, чому не поповнюється асортимент української літератури або виданої українською мовою, кореспонденту видання розповів продавець магазину:

− Ну взагалі, якщо ви не знаєте, тут же в Чистенькому в школі після приєднання українські книги публічно рвали, як паспорти.

Продавець говорив про знищення українських книг в школі села Чистеньке 13 жовтня 2014 року. Член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Берієв у Facebook цитував одного з учнів: «Зібрали підручники і книги українською мовою і про Україну. Зробили звалище. І на очах у школярів почали рвати. Деякі учні хотіли забрати книжки додому, їм не дозволили. До знищення залучали учнів. Деякі відмовлялися». Пізніше Міносвіти Криму інформацію про знищення книг, звичайно ж, спростувало. Самі викладачі сільської школи про це говорити відмовляються.

В анексованому Криму радіостанції «Море» заборонили транслювати пісні українських виконавців Руслани, Джамали і групи «Воплі Відоплясова». При цьому «Море» − єдина музична радіостанція, що має редакцію на півострові. Радіо державне.

− Українську музику в нас люблять, − розповідає продюсер радіостанції Анастасія Сіліна. − Я б сказала, що від усіх замовлень, які надходять телефоном і в групу «Вконтакте», п’яту частину становить саме українська музика. Найпопулярніше, звичайно, «Океан Ельзи»: «Без бою», «Не питай», «Все буде добре», − кожен день крутимо ще й не по одному разу. Дуже затребувані старі пісні − «Червона рута», «Черемшина». Нещодавно навіть «Цвіте терен» якийсь пенсіонер замовляв. − Анастасія робить паузу. − Але взагалі є на Україну обмеження. Джамалу, наприклад, не можна ставити зовсім − заборона головного редактора. Хоча просять. Тим більше, з її нинішнім хітом «1944» … − Руслану не можна через Євромайдан (співачка була активним учасником подій в Києві − ред.), «Воплі Відоплясова» − за те саме. Не можна «Воїнів світла» «Ляпіса» − це ж гімн Майдану.

Також повідомляється про те, що в Севастополі існують плани про знесення пам’ятника Тарасу Шевченку. Ініціатором виступила така собі Ольга Сметаніна, мешканка Гагарінського району міста, навпроти адміністрації якого і стоїть Великий Кобзар. Кримські ЗМІ ще в лютому розтиражували її заяву: «Пам’ятник був встановлений на честь незалежності України. Ми тепер в Росії. Це країна, в якій народилися Пушкін і Лермонтов. Думаю, скульптури цих поетів займуть гідне місце поруч з адміністрацією».

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.