Саід Ісмагілов: «Українська література передає справжній український дух, душу народу»

Саід Ісмагілов: «Українська література передає справжній український дух, душу народу»
05.02.2016
Оцініть статтю: 
(412 оцінки)
editor
Зображення користувача editor.

Муфтій Духовного управління мусульман України «Умма», шейх Саід Ісмагілов в інтерв’ю виданню Генплан поділився своїми літературними вподобаннями та очікуваннями, розповів, які твори вплинули на формування його особистості та відзначив, що українська література має властивість передавати справжній український дух, душу народу, його самобутнє світосприйняття.

Які книги найбільш вплинули на формування Вашої особистості?

− У дитинстві я захоплювався книгами про пригоди та фантастикою: це такі автори, як Фенімор Купер, Майн Рід, Бєляєв, Дюма. В радянській шкільній програмі нас примушували читати класиків: Толстого, Достоєвського, Чехова, «Молодую гвардию» Фадеєва, але на мене все це не справляло враження, єдине, що дуже гостро запам’яталось − «Вечори на хуторі поблизу Диканьки» Гоголя. Це була така шокуюча зустріч з українською містикою, яку я би міг висловити лише так: «Страшно! Страшно і страшенно цікаво! Не відірватися». А з веселого досвіду в пам’ять врізалась «Енеїда» Котляревського.

Взагалі українська література має властивість передавати справжній український дух, душу народу, його самобутнє світосприйняття. Мені ще й пощастило з класним керівником − викладачем української мови та літератури Семеновою Нелею Миколаївною, яку ми дуже поважали, і яка привила нам любов до всього українського.

Починаючи з 15 років, я зацікавився історією, культурою та релігією свого татарського етносу. Мене одразу вразив Іслам та головна його Священна книга — Коран, який я почав читати російською мовою в перекладі спочатку Крачковського, а потім Османова. Саме переклад останнього став моєю настільною книгою до появи більш вдалого у виконанні Кулієва. Також у цей час я читав Священне передання Ісламу — збірки хадисів пророка Мухаммада (мир і благословення) «Сади Праведних» та «Сахіх аль-Бухарі»; історичні твори Большакова, Фільштинського, «На стику континентів і цивілізацій» Ільяза Муслімова; серед богословської літератури дуже корисними були твори аль-Газалі, «Життя пророка» у викладенні Мубаракфурі, твори Ібн Каййім аль-Джавзі, твори Юсуфа аль-Кардаві.

Серед сучасних мусульманських книжок, що я постійно читаю та використовую, варто згадати переклад Корану українською мовою Михайла Якубовича, «История коранического текста» аль-Азамі та «Ісламський енциклопедичний словник» Алі-заде.

Що б Ви порадили прочитати нашим читачам із сучасної літератури?

− Кому цікава мусульманська тематика, я б порадив звернути увагу на такі книги: «Іслам у сучасному Криму» Єльміри Муратової, «Ісламська ідентичність в Україні» Богомолова, Данілова, Семіволоса та Яворської, «Золота епоха Кримського ханства» Гульнари Абдулаєвої.

З художньої літератури я нещодавно прочитав «Аеропорт» Сергія Лойка, «Щасливий» Вікторії Граневецької та «Анексія: Острів Крим» Тараса Березовця.

Яку літературу Ви чекаєте?

− З видань, які я чекаю цього року, варто відзначити: «Мої дивні думки» Орхана Памука; «АД 242. Історія мужності, братерства і самопожертви» Ірини Штогрін; «Іслам в Україні» Михайла Якубовича; «Фікх мусульманських меншин у світлі Корану і Сунни» Юсуфа аль-Кардаві; «Зоран: #тихотворения» Максима Музики.

Джерело: Алена Ладнюк, ГЕНПЛАН

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.