МУСУЛЬМАНИ ВЕЛИКОЇ ВОЛИНІ: ЯКИМИ ВОНИ БУЛИ І ЩО ПО СОБІ ЛИШИЛИ

Татарський шляхтич, мешканець Полісся, фото 1936 р.
Татарський шляхтич, мешканець Полісся, фото 1936 р.
Татарська вежа в Острозі, 1920-ті роки
Татарська вежа в Острозі, 1920-ті роки
Острозький Коран
Острозький Коран
Татарський шляхтич, мешканець Полісся, фото 1936 р.
Татарська вежа в Острозі, 1920-ті роки
Острозький Коран
15.02.2021
Оцініть статтю: 
(30 оцінки)
editor
Зображення користувача editor.

Історія Волині має чимало не надто досліджених сторінок. Однією із таких є тема, пов’язана з історією мусульман на території Волині.

Михайло Якубович – український сходознавець, кандидат історичних наук, науковий співробітник сходознавчого відділення Фрайбурзького університету (Німеччина), уродженець міста Острог.

В науковому доробку дослідника багато публікацій, присвячених темі історії мусульман Волині. Одна із них була опублікована зовсім недавно.

Про те, коли на Волині з’явилися перші мусульмани, де вони проживали, де знаходились їхні святині, що сталося з їхніми нащадками, Михайло Якубович розповів у інтерв’ю Інформаційному агентству Волинські Новини.

Кілька місяців тому ви презентували книгу «Велика Волинь і мусульманський Схід». Тема дуже цікава і для наших читачів маловідома. З чого розпочалося ваше зацікавлення історією мусульманського світу на теренах Великої Волині?

Уперше книга вийшла в Рівному ще у 2017 році. Але з того часу матеріал, вміщений туди, також з’являвся й у інших роботах, наприклад, у книзі «Татари Волині: історія, культура, контакти», яку я видав уже у співавторстві з колегами.

Свого часу, цікавлячись ранніми відносинами Східної Європи й мусульманського світу, я познайомився з книгою перського географа аль-Масуді «Золоті копальні», де він наводить перелік східнослов’янських племен.

Серед них першим начебто вважалося плем’я з назвою валінана, а за ним у тому ж ряду йшли дуліби. Звісно, ця праця читається європейськими дослідниками вже багато років. І чи йдеться там про волинян, чи про інших – дискусії так і не закриті. То говорять, що це венети, то стверджують, що франки, то іще хтось, читаючи відповідну назву в рукописі, як велетаба, чи ще якось.

Завдяки додатковим рукописам, які я досліджував у Німеччині, Туреччині й Ірані, з’ясувалося, що все ж таки найбільш поширеним був варіант валінана, себто йдеться про племінне об’єднання на Волині. Це стало поштовхом до ширшого інтересу, оскільки мусульмани не лише писали про волинські терени, але й здавна мешкали там.

Розкажіть, які джерела найчастіше використовували під час написання книги?

Таких, умовно кажучи, дві групи. Перша – опубліковані праці середньовічних арабських істориків, які згадували Русь, в тому числі західну: а це і аль-Мас’уді, і аль-Марвазі, і аль-Ідрісі, й ще чимало імен, а також рукописи, які не були раніше опрацьовані. Друга – архівні джерела, які стосуються мусульман на Волині, проте це вже більш пізній період, від XVI до ХХ ст.

Коли читаєш назву вашої книги, то відразу виникають питання. Коли на Волині почали проживати перші мусульмани? Ким були за національністю? Чому тут оселились? Чи відомо щось про їхній побут?

Мусульманські купці відвідували Волинь ще в Середньовіччі, оскільки тут проходив великий торговельний шлях. Це були передусім араби й перси, але якихось значних поселень не було до XIV ст. Ось тоді, коли ісламізується Золота Орда (а Галицько-Волинське князівство багато в чому залежало від цієї могутньої країни), з’являються й, скажімо так, місцеві мусульмани з постійним місцем проживання.

Передусім це були татари, які через ординські міжусобиці шукали притулку в місцевих князів. І особливо сильною така міграція була за часів перебування Волині у Великому князівстві Литовському. Уже пізніше, в XVI й XVII ст., з’явилися цілі «мусульманські квартали» в Луцьку, Дубні, Острозі, Корці, Старокостянтинові.

Оскільки я цікавлюсь волинською генеалогією, то не можу не спитати, а які відомі татарські роди проживали на Волині? Чи проживають тут зараз їхні нащадки?

Таких було дуже багато. Передусім це шляхетські роди, а татари переселялися не просто так, а з привілеями від місцевих магнатів (того ж Острозького) і навіть польських королів. Наприклад, гербу Лебедзів, ця родина й досі мешкає в Острозі на Рівненщині й в околицях. Серед інших відомих прізвищ – Богдановичі, Асановичі, Мілкомановичі, Ждановичі, Хуромовічеві, Шахманцірові й Солтики, також Мухліо чи Мухлінські. Прізвища набули, скажімо так, білоруських форм, оскільки значна частина волинських татар переїхала на Волинь у 1790-х з Ів’є й Новогрудка, і ці родинні зв’язки зберігалися аж до 30-х років минулого століття.

Після Другої світової чимало татар виїхали до Польщі, навіть зараз мені доводилося зустрічати вихідців із Острога, які мешкають у Варшаві, Вроцлаві, Білостоку, але пам’ятають своє коріння. В Ювківцях, це село на Хмельниччині, яке в 1922-1939 роках було з радянського боку кордону, ще й нині мешкають Ждановичі й Солтики. Утім мало хто з нащадків цих татар зберіг свою ідентичність, у багатьох це на рівні хіба родинної легенди. Та й мусульманами себе вважають одиниці.

Де на Волині існували мечеті? Коли і де з’явилась перша волинська мечеть? Чи збереглись бодай якісь мусульманські святині?

Мабуть, в Острозі, де вона з’явилася ще наприкінці ХVI ст. Ще одна мечеть була в уже згаданих Ювківцях і функціонувала до 1930 року, згодом із неї зробили колгоспний склад, а під час Другої світової війни взагалі знищили.

Ймовірно, мечеті були в Корці, Старокостянтинові і, звісно, в Луцьку, але який вигляд вони мали – це питання. Ймовірно, дерев’яний будинок із мінаретом на даху, це чимось нагадує православні каплиці.

Але, що цікаво, в період входження Волині у склад Російської імперії, ці мечеті були у підпорядкуванні Таврійського магометанського духовного правління з центром у Криму, що дозволяло тримати зв’язок із одновірцями. Невипадково, адже і етнічно, і культурно волинські татари найбільш близькі до кримських, передусім степових, відомих як ногаї.

Мене особливо цікавить тема відомих волинян, які народились на Волині, чи їх предки були звідси. Чи є цікаві особистості мусульманського світу Волині, про яких треба знати сучасникам?

Серед татар цієї групи було чимало знаних особистостей. Це і діяч кримськотатарського відродження ХХ ст. Матей Сулкевич, і Мустафа Киримал, і деякі інші, але от конкретно із Волині відомі імена Ромодана Мілкомановича, який очолював острозьку татарську громаду в ХVII ст., Халембека – острозького ротмістра в 1720-х роках, який відомий тим, що разом з іншими татарами захистив євреїв під час антисемітського погрому з боку студентів-єзуїтів.

Також відомо про якогось вихідця із Волині кінця XVIII ст. Мехмеда, який переїхав до Османської імперії й там написав книгу про Московію і Дагестан, проте ця постать вивчена мало.

Найвидатніша, звісно, постать – це сходознавець і україніст Агатангел Кримський, 150-річчя з дня народження якого цього року Україна відзначає на державному рівні. Його дід був кримським татарином, який перебрався з Криму на Волинь.

Михайле, розкажіть нашим читачам про книгу «Острозький Коран». Чим вона особлива для Волині?

Це поки єдиний відомий рукописний примірник Корану, створений місцевими мусульманами. Річ у тому, що понад тисячоліття Коран переписувався вручну, і друкована книга змогла істотно потіснити ці манускрипти лише в ХІХ столітті, та й то не всюди.

Це повний Коран, усі 114 розділів-сур, які в 1798 році переписав такий собі Мустафа Лебедь в селі Крилів, нині це Рівненщина. Зараз Коран зберігається в Музеї книги та друкарства в Острозі.

Звісно, є ще Корани, які переписувалися в Криму, але це інша традиція, а ось Коранів, копійованих татарами Волині чи сусідніх регіонів Польщі й Білорусі, не так уже й багато. Цей взагалі один із найдавніших, та ще й цілком збережений. Перекладу там немає, це типовий Коран арабською мовою, з виділеними червоним назвами розділів.

Чи плануєте продовжити дослідження, пов’язані із Волинню? Якщо так, то що стане об’єктом вашого дослідження в майбутньому?

Конкретно зараз я працюю над сучасними перекладами Корану, але серед моїх доробків, які ще потребують завершення, є й питання рукописів волинських татар, їхнього розуміння ісламу.

Наприклад, наступного року планується видання у Польщі повного перекладу Корану, який зробили польські татари ще в XVI ст., і в дослідженні так само використовувалися рукописи з Волині. Це дуже цікаві речі, вони значимі в наш час, надто, коли тривають дискусії на кшталт свій іслам для Європи чи чужий.

На завершення порадьте нашим читачам якісь цікаві музеї, в яких можуть зберігатись експонати, пов’язані із мусульманським сходом Великої Волині?

Передусім – Музей книги та друкарства в Острозі, а також Львівський музей історії релігії. Серед пам’яток, звісно, це величезний мусульманський цвинтар у Ювківцях (до 800 могил, починаючи з ХVIII ст.), шкода лише, що він у досить занедбаному стані, хоча одна частина досі працює. Також у сусідній Польщі можна відвідати Музей Сокульської землі (це на Білосточчині) і навіть побувати у дерев’яних мечетях в селах Богоніки й Крушиняни, таких, які й були у волинських татар. Ті, хто подорожуватиме Литвою, можуть відвідати село Сорок Татар, там також збережена мечеть і реконструйовано багато етнографічних особливостей.

Матеріал з ВолинськихНовин.
Тетяна ЯЦЕЧКО-БЛАЖЕНКО
Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.