«Джихад» - старанність чи «священна війна»?

«Джихад» - старанність чи «священна війна»?
08.04.2010
Оцініть статтю: 
(330 оцінки)
oksana
Зображення користувача oksana.

Багато людей джихадом вважають виключно війну з «невірними». Однак насправді ісламське віровчення виділяє кілька його категорій. Лексичне значення цього слова означає «напруга зусиль, віддача всіх сил». Не можна перекладати «джихад» словосполученням «священна війна», оскільки воно було введене хрестоносцями при завоюванні Палестини.

На перше місце завжди ставиться джихад «серця» (або «великий» джихад) - боротьба зі своїми недоліками і пристрастями, самовдосконалення. Пророк Мухаммад (с.а.в.), який повернувся до Медини після однієї з битв, сказав: «Тепер ми приступаємо до великого джихаду!» Воїни були вкрай виснажені і не могли навіть уявити собі участь у ще одній битві, а Пророк (с.а.в.) продовжив: «Великий джихад - це боротьба з тим, що знаходиться в наших душах».

Наступним за значимістю є джихад «язика», який має неоднорідне трактування. З одного боку, під цим мається на увазі «оволодіння знаннями», чому відповідають і численні хадиси. Так, Посланник Аллаха (с.а.в.) сказав: «Оволодівай знанням, оскільки, безсумнівно, воно веде до пізнання Бога. Пошук знання - акт поклоніння; осягнення знання - вихваляння Бога. Розшукуючи знання, здійснюєш джихад; навчаючи людей тому, чого вони не знали, виконуєш акт милосердя; передаючи знання своєму оточенню, стаєш ближче до людей. Знання вказує на дозволене та заборонене, і подібно до сонячного світла, воно освітлює шлях до Раю». Інше розуміння несе в собі сутність «да'вата», тобто мирної проповіді - донесення слів Всевишнього до кожного жителя землі. Сучасне життя підтверджує важливість таких дій з огляду на вплив на розуми різних засобів масової інформації. Для усвідомлення цього значення слід навести такі слова Пророка (с.а.в.): «Справжні слуги Божі, найдобріші - ті, хто ступає по Землі лагідно, і щоразу, коли чують на свою адресу неосвічені висловлювання, відповідають словами миру».

Першочерговість і важливість цих двох видів джихаду не піддається жодним сумнівам. І якщо першого потребує кожна людина як особистість, то другого - суспільство в цілому, тому що тільки в результаті «да'вата» справедливі ідеї Корану і Сунни приймалися (і приймаються зараз) різними верствами суспільства.

На третій сходинці перебуває джихад «руки», який проводиться в життя шляхом покарання тих, хто переступив громадські закони на території тієї чи іншої держави. Фактично даний вид джихаду використовується (як раніше, так і зараз) у будь-якій країні світу під назвою «кримінальний кодекс» і варіюється в залежності від прийнятих у цьому регіоні законів.

І лише на останньому місці стоїть той вид джихаду, який викликає критику й суперечки часом і в середовищі самих мусульман - збройна боротьба з агресорами або порушниками мирних угод, тобто джихад «меча». Саме він замінив собою «джихад в цілому» в очах поверхнево знайомих з Ісламом європейців (та й не тільки їх). І хоча вже не раз було відзначено, що агресивні дії з боку мусульман неприпустимі, як з точки зору аятів Корану, так і зі слів Пророка (с.а.в.), тим не менш, такий істинно ісламський світогляд поки що не обіймає сердець і душ багатьох людей, прив'язаних до своїх пристрастей. Про це говорить Посланник Аллаха (с.а.в.): «Присягаюся Аллахом, не є істинними мусульманами ті, через образи яких сусіди не відчувають себе в безпеці».

У сформованій ситуації винні і самі мусульмани, які часом готові виривати цитати з Корану, щоб виправдати свої несправедливі дії. При цьому вони ігнорують інші аяти або хадіси, що явно забороняють чинити таким чином. Можливо, таке становище сформувалося в результаті простої неграмотності (або поверхневого знання) в ісламських науках, особливо в тафсирі, тобто тлумаченні Корану і хадисів. Адже крім власне правильності перекладу необхідно також знати і про різні думки вчених з приводу тієї чи іншої фрази. Не можна обходити стороною і причини послання аятів і хадисів, тому що деякі з них є «ситуативними», тобто посилаються для якої-небудь конкретної ситуації.

Матеріал опублікований у книзі "Всі дороги ведуть ... в Іслам!", М.З. Хайретдінов, ВД "Медина", 2006.

За матеріалами IslamRF.ru

Посилання на тему:

Новини

На конференції в Саудівській Аравії розмежували поняття «тероризм» і «боротьба проти окупації»

Мусульманські вчені шукають засоби від насильницького екстремізму

Мусульманський вчений назвав смертників, що влаштовують вибухи, “невірними”

У Великобританії видається фатва, що забороняє теракти смертників

Саудівський вчений заборонив мусульманам підтримувати “Аль-Каїду”

Статті

Коранічне тлумачення питань миру, ненасильства і міжнародної безпеки

Цілі і способи джигаду

Ознаки псевдоісламського екстремізму

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.