У 2009 році багато помітних подій відбулося в індустрії мусульманського кіно. Серед них можна назвати кілька кінофестивалів у мусульманських містах - Досі, Джакарті та Каїрі.
На цих та інших фестивалях демонструвалися фільми, які не лише показують іслам очима мусульман і дозволяють решті світу пізнати життя мусульманина зсередини, але й своїм змістом змушують нас сміятися і плакати.
На думку порталу Всесвітній путівник мусульманської культури Elan цей рік був дуже вдалим для мусульманського кіно і його майбутнє виглядає блискуче. Портал виділяє чотири кінофільми як хіти мусульманського кінематографа.
Перший фільм «Amreeka» («Амріка») розповідає нам пронизливу історію палестинської матері і її сина-підлітка, які у 2003 році приїхали в американський штат Іллінойс. Дія фільму починається у Палестині. Муна - розлучена жінка, службовець банку, яка як і всі палестинці страждає від жахів окупації. На КПП на ізраїльському кордоні вона часто зустрічає свого колишнього чоловіка і в себе на батьківщині веде самотній спосіб життя. Тому Муна приймає доленосне рішення виїхати у США разом із сином, Фаді, й оселитися у сестри в американській глибинці. Незабаром вона розуміє, що життя по ту сторону нічим не легше, особливо в Америці, яка назавжди змінилася після 11 вересня і все глибше грузне в іракській війні. Муну і її сина на три години затримують у чиказькому аеропорту і конфіскують у неї всі подарунки, які вона везе для своєї родини, включаючи коробку печива, де вона сховала всі свої заощадження. Оселившись в Америці, Муна змогла знайти роботу лише в кафе швидкого обслуговування «White Castle». Її син намагається адаптуватися до життя у новій країні і стикається із проявами расизму, ще більш потворними, ніж у Палестині. Це історія про випробування, страждання і перемоги іммігрантів в Америці. Фільм номінувався на премію Independent Spirit Award.
Інший фільм - «Made in Pakistan» («Зроблено у Пакистані») - це дотепна документальна стрічка, що розповідає про життя чотирьох пакистанських фахівців (юриста, журналіста, політика й PR менеджера) під час політичного перевороту, здійсненого Мушаррафом наприкінці 90-х років, і наступного «надзвичайного стану». Знятий у 2007 році фільм ламає стереотипи про пакистанців, які звичайно поширюються у ЗМІ. За словами режисера Насіра Хана, зняти цей фільм його спонукала національна нетерпимість: «Коли я бачу на іноземних каналах повідомлення про Пакистан, я бачу короткозоре і стереотипне поняття про наш народ. Пакистанців зображують небезпечними маргіналами, яких потрібно виключити зі світового співтовариства. Ми, пакистанці, вважаємо такі висновки недалекими і расистськими. Тому ми вирішили, що можемо легко спростувати їх, дозволивши глядачам поглянути на Пакистан очами пакистанців», - заявив він. Фільм розповідає про мрії пакистанської молоді, які не відрізняються від бажань молодих людей у решті світу. Вони хочуть жити у мирі і благополуччі. «Зроблено у Пакистані» - це перший документальний фільм, який був знятий і вийшов у Пакистані. Фільм розрахований на глядачів у всьому світі. У 2009 році на Південно-Азіатському міжнародному кінофестивалі South Asian International Film Festival він одержав приз глядацьких симпатій Audience Choice Award.
«New Muslim Cool» («Крутий мусульманський хлопець») - документальний фільм, що розповідає про американського репера, який покинув торгівлю наркотиками і прийняв іслам. Ось що написав один із блогерів про цей фільм: «Що робить Хамзу (героя фільму) таким, що запам'ятовується, так це те, що він зовсім не схожий на образ мусульманина у ЗМІ. Куфі і джелабія виглядають на ньому так само добре, як і безрозмірна майка і кепка, одягнена набік. У своїх піснях Хамза, мусульманський репер пуерто-риканського походження звертається до всіх верств населення». «Крутий мусульманський хлопець» був визнаний кращим документальним фільмом на 2-х міжнародних кінофестивалях - Al Jazeera International Film Festival і San Francisco International Film Festival, і крім цього отримав багато інших нагород.
Нарешті останній фільм - «Zero Bridge» («Нульовий міст») - це заплутана і жорстока історія життя кашмірського підлітка на ім’я Ділавар, який намагається зібрати грошей, щоб виїхати до своєї прийомної матері, що покинула його, і жити разом з нею. Він працює муляром зі своїм строгим дядьком. Життя з дядьком здається йому нестерпним, тому Ділавар намагається дістати грошей всіма способами: від виконання домашньої роботи для своїх однокласників до крадіжки грошей у випадкових перехожих. Один раз він поцупив гроші у молодого випускника коледжу на ім’я Бані, і після цього життя обох хлопців круто змінилося, у чомусь у кращу, а в чомусь у гіршу сторону. Фільм був показаний на Венеціанському кінофестивалі і номінувався на премію Independent Spirit Award разом із фільмом «Амріка». Фільм показує нелегке життя людей, які пережили роки війни й розрухи, але зберегли бадьорість духу й не втратили надію.
За матеріалами Elan (переклад з англ. «ІсламНьюз»)
Посилання на тему:
Бі-Бі-Сі зняла телесеріал про «золоту добу» ісламської культури
Голівуд зніме фільм про пророка Мухаммада
Новий фільм розповідає про подорож до Мекки
Героєм нового фільму стане пророк Мухаммад
Іслам, діти і страуси - у новому фільмі Маджида Маджиді
