Голос аудіоверсії перекладу смислів Корану українською: «Люди, вас дурять!»

Смисли Священної Книги відтепер можна не лише прочитати, але й прослухати завдяки спільним зусиллям перекладача Михайла Якубовича, Асоціації мусульман України (АМУ) та актора Євгена Підгорного, котрий і став голосом аудіокниги. Усі вони (Михайло Якубович — через Skype) 22 вересня зібралися у прес-центрі «Українські новини» на презентації аудіоверсії перекладу смислів Корану українською мовою. Модератором заходу виступив журналіст Анвар Деркач.

«Я маю, що сказати суспільству: люди, Вас дурять! Дурять політики, дурять газети, дурять книжки, дурять стереотипи»

Євген Підгорний має великий досвід роботи на радіо та у сфері озвучення. І хоча, за його словами, спершу пропозиція взяти участь у цьому проекті викликала у нього лише подив (на той час він жодного разу не читав Коран та не спілкувався з кимось, хто б цю книгу знав та розбирався в ній), наразі він вважає його надзвичайно важливим.

— Хочу сказати, що під час роботи над проектом відбувалися дивні речі, які неможливо пояснити людською волею. На початку обговорення я сказав, що для роботи над проектом знадобиться принаймні рік. А краще — два-два з половиною, бо текст великий за обсягом та глибокий. Коли я дізнався, що ми маємо всього три місяці — був ошелешений вдруге. Потім ми почали робити проби, між якими були паузи — я їх використовував для читання тексту та розмірковування над ним — і коли ми взялися до роботи, все складалося навпрочуд добре, — поділився враженнями актор і додав, що розмова про Коран — це не на одну чашку чаю. — Я маю, що сказати суспільству. Є один серйозний момент, який завжди за розмови про Коран, Іслам виникає у голові пересічного громадянина — кровожерливість мусульман. Мовляв, вони носяться з ятаганами туди й сюди та ріжуть голови направо-наліво просто тому, що в їх Корані написано всіх рубати. Так ось… Люди, вас дурять! Дурять політики, дурять газети, дурять книжки, дурять стереотипи. Візьміть та прочитайте Коран. Не маєте часу читати — послухайте. Більш дружньої книги, що навчала б миру та любові в кожному вчинкові, годі собі уявити. Повіре, ані мусульмани, ані Іслам, ані Коран не кровожерливі!

Пан Підгорний також поділився тим, як цей проект вплинув на нього особисто:

— Одним із відкриттів під час роботи над текстом для мене було усвідомлення величезної сили, що керує світом, людьми та подіями — але керує від слова «воля». Я хочу сказати, що воля — це найсильніше за будь-що на цій землі. Будьте вільними, це окрилює! Окрім того, я перестав перейматися сьогоденням та переживати за майбутнє. Я розумію, що це звучить не дуже цікаво, але дуже цікаво це відчувати в собі. Те, що я став спокійнішим, більш виваженим — це відзначають усі з мого оточення.

У вільному доступі: слухайте всі охочі!

За словами голови АМУ Сулеймана Хайруллаєва, Асоціація взяла на себе фінансування та організацію запису, не сподіваючись на якусь матеріальну винагороду — проект суто благодійний та спрямований на усіх, хто цікавиться Ісламом та хоче розібратися, чому ж вчить Коран і чи мають ісламофобські страшилки бодай якесь підґрунтя.

— З цієї причини ми не продаватимемо копії аудіокниги. На замовлення АМУ виготовлено певну кількість флешок з повним записом, частину яких ми роздамо усім охочим вже сьогодні після прес-конференції, а решту — безкоштовно на замовлення, що його можна залишити на нашому сайті. Окрім того, аудіокнигу можна прослухати онлайн та завантажити на свій електронний пристрій — вона знаходиться у вільному доступі.

«Аудіоверсія все ж інакше сприймається, бо це — живе слово»

Перед початком роботи над проектом АМУ, звісно ж, отримала згоду від автора перекладу Михайла Якубовича, який гаряче вітав цю ідею. Потім постало питання підбору голосу — щоб аудіокнигу було приємно слухати та легко сприймати. Ще була редакційна комісія, котра контролювала начитку тексту, а також правильність вимови назв та імен.

Михайло Якубович розпочав свою промову з подяки усім, хто працював над проектом, адже мусульмани вірять, що вдячність Господові починається з вдячності людям, через яких Він вершить свою волю та сприяє людині в її справах. Він також підкреслив, що переклад було зроблено на основі тлумачень, на які спирається суннітська традиція.

— В ісламській традиції Коран часто сприймається на слух. Звісно, оригінал та переклад — різні речі, бо переклад не має ритуального значення та лише максимально близько передає смисли оригіналу. Але певною мірою він дозволяє слухачеві відчути дух Корану. Для читача, з одного боку, можливість сприйняти на слух, замислитися, зрозуміти — надзвичайно важлива. З іншого, в наш час аудіокниги є дуже популярними, здебільшого через ритм життя. Крім того, аудіоверсія все ж інакше сприймається, бо, попри те, що це переклад, є живим словом».

Довідково:

Перше україномовне видання перекладу сміслів Корану вийшло друком у 2013 році, в Центрі імені короля Фагда з Видання Корану в Медині (Саудівська Аравія). Перекладач Михайло Якубович розповідав, що Центр імені короля Фагда, заснований ще на початку 80-х років, чи не єдина у світі спеціалізована інституція, яка на найвищому рівні якості видає як оригінал Корану, так і переклади його смислів різними мовами, а також різноманітні коранознавчі дослідження. Інтерес цієї інституції до Корану можна зрозуміти — адже до українського тексту там уже вийшло близько 50 перекладів іншими мовами! Окрім суто видавничих потужностей, Центр має великий академічний відділ, де виконується редакторська робота. Знаючи це, перекладач звернувся до них із пропозицією про видання ще на початку роботи над перекладом.

Видання сприйняли дуже позитивно: над його популяризацією та вдосконаленнями працювали чимало громад україномовних вірян. Зокрема, муфтій Духовного управління мусульман України «Умма» шейх Саід Ісмагілов написав передмову до другого видання. Багато виправлень, які було внесено в нове видання, також стали можливими завдяки уважним читачам серед українських мусульман — більшість зауваг, звісно, не критичні, але все ж суттєво покращили і смисл, і «читабельність» тексту. Загалом у текст було внесено понад сотню правок. Друге видання масовим накладом було здійснено київським видавництвом «Основи» вже за два роки після першого.