Міністерство інформаційної політики України 16 січня 2019 року презентувало проект «Скарби нації» під час дипломатичного прийому, який відбувся на території Національного заповідника «Софія Київська». Під час презентації проекту гостей заходу ознайомили з унікальними історичними артефакти України і показали документальний історичний фільм «Скарби нації» із циклу «Україна. Повернення своєї історії» (відзнятий телеканалом 1+1). У матеріалі, опублікованому на сайті медіа-корпорації «Є», стверджується, фільм є справжнісінькою історичною сенсацією, адже попри усе інше, розповідає й про те, що науковцям вдалося розгадати таємницю листа турецького султана, що зберігається в Кам’янці-Подільському. Виявляється, у ньому Мехмед ІV звертався до Богдана Хмельницького як до «одного з найбільших володарів над народами християнського віросповідання, козацького гетьмана...» й підтверджував, що надсилає йому в подарунок золототканий халат. Але не це найголовніше - у цьому посланні Мехмед IV пише, що особисто просив турецького хана Іслама Гірея допомагати Хмельницькому у боротьбі проти Польщі ...
Перший заступник Міністра інформаційної політики України Еміне Джапарова, підкреслила, що такі якісні медійні проекти, як «Скарби нації», є дуже важливими для інформаційного простору саме зараз, у час гібридної агресії з боку РФ, а також зауважила, що виставка й показ стрічки відбулися у місці “живої історії”:
“Показали фільм разом із виставкою у дуже символічному місці - Будинку Митрополита у Софії Київський. У місці, де історія оживає. Фільм-розслідування “Скарби нації” від Акіма Галімова і Руслана Шаріпова, а також команди вчених, дослідників, експертів про ту історію України, яку в книжках історії радянської доби не прочитаєш. Фільм, що викриває історичний шароварний фальсифікат царської, потім радянської епохи про Україну, який українське суспільство відчуло нині після окупації Криму, війни на Донбасі. Відчуло, що імперський шовінізм підміняв “братерством, дружбою і стратегічним партнерством”, - пише заступник міністра й ділиться своїми враженнями. - Фільм у майже 2 години мені нагадав власну історію, коли ще дитиною вперше потрапила до Ханського палацу - резиденції кримських ханів - чи не єдиного не знищеного фізичного підтвердження самобутньої нації кримських татар. Півтори години екскурсії з гідом і майже жодного слова про кримських татар і їх правителів, державність й ідентичність народу, самобутню культуру, мову, літературу тощо. Натомість наслухались про велич російськоі імператриці Єкатерини ІІ і іі подарунок місцевому «варварському» населенню - цивілізацію. Де і які дуби були висаджені на території. Я тоді ще наївно запитала у батьків: «А коли розкажуть про нас - кримських татар?»
У фільмі “Скарби нації” розвінчується приблизно те саме, тільки про Україну різних епох, козаків і гетьманів. Шароварщина, заборони і цензура на власний погляд й опис історії; знищення артефактів, архівів і доказів; переписування і присвоєння історії українців - лише частина фальсифікату російськоі кон’юнктури різних часів. Коли в маєтках заможних українських сімей відкривали технікуми свинарства, так само як в Криму в аналогічних будинках - консервні заводи, а з надгробних каменів кримськотатарських дворян будували тубдиспансери, інтернати і школи. А мета таких знищень одна - «Іван, не помнящий родства» - багато поколінь, позбавлених можливості мати етнонаціональний фундамент, а відповідно позбавлені майбутнього. Покоління, які втратили і можливість формувати ідентичність на героях, і пишатися своїм корінням.
На щастя, сьогодні ми повертаємо свою історію. Сподіваюся, дедалі більше це стосуватиметься й епізодів взаємин Кримського ханства й України, союз яких ніколи Росії не був потрібний. Штучно створені міфи «ворогів і загарбників» досі живуть. Але, зрушення у свідомості людей відбуваються. Про це теж йдеться у фільмі!
... Приємно від того, що кримський татарин Акім Галімов, громадянин України, несе саме ту правду, яку мій народ відчуває ціною життів і втратою Батьківщини вже кілька століть. Правда про те, що імперська країна не передбачає рівності і партнерства народів. Тож, робімо висновки і продовжуймо роботу, щоб жити вільно і сильно”, - пише Еміне-ханум.
Як йдеться у повідомленні МІП,у заході взяли участь Міністр культури України Євген Нищук, Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич, Міністр інфраструктури України Володимир Омелян; представники посольств і дипломатичних місій; народні депутати України, міжнародні й українські ЗМІ; представники історичних установ, а також нащадок гетьмана Кирила Розумовського - Грегор Розумовський, який спеціально прибув на подію з Австрії.
Автор проекту Акім Галімов розповів, що робота над стрічкою тривала понад рік: «Ми прагнули провести повноцінне історичне дослідження. 6 країн, понад 20 науковців з усього світу. Надзвичайно важливо, що держава розуміє необхідність у популяризації історії, історії без міфів. Я вдячний Міністерству інформаційної політики за підтримку цього проекту».
Як і анонсувала під час презентації проекту Радник Міністра інформаційної політики Марина Соботюк, прем’єрний показ стрічки, знятої на замовлення Міністерства інформполітики України, відбувся 19 січня 2019 року.
У новому документально-історичному розслідуванні команда проекту шукає гетьманські клейноди, що підтверджують українську державність; спростовує роками нав'язані міфи про козаків і показує, як Росія провела жорстку кампанію зі знищення доказів існування української держави... Одна з реліквій привела їх до Кам’янця-Подільського.
Шукаючи булаву Богдана Хмельницького, знімальна група приїхала до міста над Смотричем, адже серед версій була і така, за якою, можливо, гетьман передав булаву спадкоємцеві. За однією з легенд, Юрій був страчений саме в Кам’янці-Подільському. Його начеб-то повісили, прив’язавши мотузкою до замкового мосту. Чи залишилися якісь документальні відомості про ті події, і чи можна у них знайти бодай якісь згадки про втрачену булаву, команда «Скарбів нації» розпитувала в директора Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника Олександра Заремби. Історик каже, що немає доказів на підтвердження версії про страту Юрія в Кам’янці, натомість показав знімальній групі інший загадковий документ з епохи Богдана Хмельницького - лист одного з найвидатніших правителів Османської імперії турецького султана Мегмеда ІV.
Цей лист довгі роки зберігається у фондосховищах Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника. Раніше Ігор Старенький, науковий співробітник історичного музею-заповідника, розповідав сайту«Є», що відомо про походження цього унікального документа: «Це султанський фірман, або, простіше кажучи, указ. Документ достатньо великого розміру – близько 1 метра 40 сантиметрів у довжину. Написаний він на папері. Зверху можна побачити султанську тугру – персональний знак правителя, щось на зразок сучасного підпису. Виконана тугра золотим письмом і належить султанові Мехмеду ІV, правління якого припадає на 1648-1687 роки».
Досі не було відомо, про що йшлося у тексті грамоти. Ніхто не зміг прочитати, що зашифровано давньою османською вяззю. Оскільки в Туреччині відійшли від старої писемності, і колишня мова Османської імперії помітно відрізняється від сучасної турецької, то фахівців-тюркологів знайти практично неможливо не лише в Україні, а й у світі.
Однак, команда проекту «Скарби нації» розгадала таємницю листа турецького султана. Історик Олександр Середа, українець, який довгий час працює в Туреччині в одному з найстаріших університетів на кафедрі україністики, і один з небагатьох у світі науковців, що знаються на староосманській, таки розшифрував, про що йдеться у листі.
«Мехмед ІV – саме той султан, якому козаки пишуть лист на знаменитій картині Іллі Рєпіна. Тож ми також очікували, що можливо, там буде якась гнівна відповідь. Насправді, усе виявилося набагато цікавішим», - каже продюсер стрічки Акім Галімов.
Як виявилося у процесі перекладу, у своїх перших рядках султан звертається не до когось іншого, а… «одного з найбільших володарів над народами християнського віросповідання, козацького гетьмана Богдана Хмельницького».
Щоб перекласти лист одного з найвидатніших правителів Османської імперії турецького султана Мегмеда ІV, написаного давньою османсько-турецькою мовою, було використано п’ять спеціальних словників. Під час перекладу Олександр Середа визначив дату написання цього листа – 1651 рік. Якраз напередодні битви під Берестечком.
«З офіційної історії ми знаємо, що баталію було програно полякам через те, що в останню мить кримський хан, який був союзником Хмельницького, залишив поле бою разом із військом. Хоч доказів цьому не було, версія добре «лягала» в радянську ідеологію, за якою кримські татари – зрадники і вічні вороги українців. Цей стереотип нав’язувався роками. Але у тексті султанського послання до Богдана Хмельницького йдеться про те, що він, султан Мехмед ІV, особисто просив турецького хана Іслама Гірея допомагати Хмельницькому у боротьбі проти Польщі. Навряд чи хан ослухався би свого правителя і залишив Богдана... Тож цей документ - справжня історична сенсація. Саме такі фірмани заново показують історію, сфальшовану свого часу», - пояснює історик Олександр Середа.
Наприкінці ж листа міститься інформація, яка дещо ошелешила знімальну групу.
«У тексті йдеться про те, що Мехмед ІV розглядає Богдана Хмельницького як дуже близького приятеля, і шле йому в подарунок… золототканий халат. На той час в Османській імперії це був найвищий прояв приятельських стосунків і найбільший подарунок від султана, на який можна було заслужити», - пояснює суть документа Олександр Середа.
Цікаво, що Мехмед ІV - один з тих султанів Османської імперії, які були тісно пов’язані з Україною. Він сам був напівукраїнцем. Його мати, Турхан Хатідже Султан, була українкою, з Поділля, і до того як її захопили в полон татари, її звали Надією. У віці 12 років вона стала наложницею султана Ібрагіма І, а у віці 15 років, 2 січня 1642 року, народила майбутнього султана Мехмеда ІV. Мати завжди зазначала його походження, нагадувала, що син походить з роду козаків. Саме з Мехмедом ІV укладали союзи Богдан Хмельницький, а пізніше його син Юрій (проголошений князем України у складі Османської імперії). З ним домовлялися про протекцію Іван Виговський, Павло Тетеря, Іван Брюховецький. Це йому писали свого знаменитого листа запорожці на чолі з отаманом Іваном Сірком. Більш того, він був єдиним султаном, що побував в Україні (якщо не брати до уваги землі Кримського юрту) - у 1672 році Мехмед ІV особисто очолив похід на Поділля.
