Важлива подія для істориків, соціологів, філософів, релігієзнавців, богословів і філологів, представників духовенства та громадських організацій відбулась в українській столиці 14 грудня. До Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського, де проходила Міжнародна науково-практична конференція «Мусульманська спадщина в Південній Україні: історія, культура, релігія», з’їхалися вітчизняні й закордонні гості з Туреччини, Молдови, Білорусі.
Цю непересічну для розвитку наукової думки подію організували і провели Український центр ісламознавчих досліджень, Центр ісламознавчих досліджень Національного університету «Острозька академія», Громадська спілка «Всеукраїнська асоціація «Альраід» та Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського.
Понад два десятки результатів наукових розвідок та історичних досліджень, дотичних до заявленої теми, були представлені поважній аудиторії впродовж роботи трьох секцій «Іслам в історії Криму й кримських татар», «Іслам на материковій Україні» та «Український іслам у системі міжнародних зв’язків». Організатори навмисно не створювали окремих локацій для кожної з них, тим самим даючи можливість кожному учаснику прослухати доповіді колег і пізніше взяти участь в обговореннях.
Зі словами вітання та напуття на плідну роботу до присутніх звернулися муфтій ДУМУ «Умма» шейх Саід Ісмагілов, ректор Таврійського нацуніверситету Володимир Казарін, голова ГС «Всеукраїнська асоціація «Альраід» Сейран Арифов та український дипломат Юрій Кочубей.
Володимир Казарін, зокрема, підкреслив, що історію України неможливо повною мірою усвідомити без глибокого розуміння східного коріння, яке живило її в різні періоди:
— Половина історії України, природно, пов’язана зі слов’янською культурою, з європейськими традиціями і контактами, які ми також вивчатимемо, тому що раніше це стримувалося. Але значна частина культури нашої великої країни пов’язана зі Сходом… І ми з вами знаємо, що найдавнішими джерелами з історії Київської Русі є саме арабські джерела, — нагадав ректор.
Очільник ТНУ підкреслив — слова про те, що ця конференція є важливою, не просто фразою задля годиться:
— Цей захід, зокрема, й нагадування про історію Таврійського університету, де у 1918 році Володимиром Вернадським і його друзями було створено Східний факультет. І не могло бути інакше в Криму, який буквально пронизує величезний шар мусульманської, ісламської, східної культури, де працювало багато великих вчених. Створення Східного факультету в складі Таврійського університету було даниною поваги до них і бажанням продовжувати ці традиції.
Нагадав ректор і про те, що після Другої світової війни, коли університет відновив свою роботу (вже як Кримський педагогічний інститут), запрацювали всі факультети, крім Східного — радянська влада просто не дозволила цього зробити.
— Заборона на відновлення Східного факультету повинна була говорити, звичайно ж, що тут немає ніякого Сходу, тому проблеми (сходознавчі — ред.) більше не вивчатимуться, — нагадав пан Казарін і розповів, що аж до розвалу СРСР спроби відновити факультет успіху не малии.— Я радий, що за часів незалежної України почали відкриватися кримськотатарське, турецьке, арабське відділення, що вилилося у відновлення Східного факультету Таврійського університету.
Володимир Казарін також заявив, що добиватиметься того, щоб у ТНУ періодично проходив великий конгрес сходознавців, «покликаний, крім усього іншого, нагадати Україні про її історію та традиції, які сьогодні з тих чи інших причин забуті».
Голова ГС «Всеукраїнська асоціація «Альраід» Сейран Арифов нагадав присутнім, що події минулого обов’язково відбиваються на сьогоденні й беззаперечно принесуть свої плоди в майбутті:
— Ні для кого не є секретом, що у процесів, які розвиваються зараз у світі, у всіх великих потрясінь, безперечно, є своє коріння у минулому. Те саме стосується й України — ми маємо неспокійний час, який однозначно має свої причини в минулому і не обов’язково в нещодавньому. Це може бути й низкою подій багатовікової давнини. Тому тематику цієї конференції було обрано не випадково, бо, вивчаючи минуле, ми краще зрозуміємо, що відбувається зараз, зокрема у сфері міжрелігійних, міжконфесійних відносин, — серед іншого, сказав пан Арифов.
Муфтій ДУМУ «Умма» шейх Саід Ісмагілов, який також очолює Український центр ісламознавчих досліджень, звертаючись з привітанням до учасників конференції, підкреслив певну символічність того, що цей авторитетний науковий форум відбувається саме в стінах Таврійського нацуніверситету, й висловив сподівання на подальшу плідну співпрацю та взаємодію з ним.
Говорячи про тематику самої конференції, глава українських послідовників Ісламу наголосив, що мусульманська історія України була тривалий час поза межами наукових досліджень та навчальних програм, і це при тому, що на теренах України знаходилися потужні мусульманські держави, «починаючи із Золотої Орди до Кримського ханства та Османської імперії»:
— Україна, знаходячись на перетині цивілізацій, народів, культур і релігій, постійно була у вирі зустрічі християнства з Ісламом, що не могло не відобразитися на менталітеті, культурі і взагалі на нашій українській спадщині. Тому потрібно бути об’єктивними та досліджувати внесок всіх цивілізацій у те, що ми зараз знаємо як держава Україна.
Оплесками зустріла аудиторія і появу на трибуні конференції Юрія Кочубея, представника Інституту сходознавства імені Агатангела Кримського НАН України, авторитетного науковця і дипломата. Він підкреслив, що український і кримськотатарський народи разом можуть і повинні повернути Крим і спадщину півострова:
— Для повернення Криму потрібно мобілізувати всі наші сили. Тільки так ми зможемо розвіяти нав’язувані нам міфи і далі нормально жити у нашій незалежній Українській державі.
Модерував захід український сходознавець, керівник Центру ісламознавчих досліджень НУ «Острозька академія», дослідник доктринальної та філософської думки ісламського світу, автор перекладу смислів Корану українською Михайло Якубович, який, до речі, теж доповідав на конференції про досвід академічного вивчення історії Ісламу в Україні.
Безпосередньо роботу конференції розпочав своєю доповіддю всесвітньовідомий історик, філолог та арабіст з Туреччини Мехмет Максудоглу. Він висловив свою точку зору на коректні принципи розуміння османської історії — майже п’ятдесят років роботи в цій царині переконали вченого в тому, що через відсутність точних відповідників в інших мовах хибно використовувався термін «імперія» стосовно Османської держави (що найближче за смислом і суттю, якщо досліджувати походження тих чи інших слів у турецькій мові). Тож на думку Мехмета Максудоглу, некоректно називати «Османською імперією» те, що насправді було Найвищою державою Османською, яка реалізовувала політику не експлуатації колоній, а захисту та опіки мусульман усього світу і справедливості стосовно немусульман.
До речі, професор і доктор Максудоглу, який має викладацький досвід в університетах від Кембриджа до Мармари, за походженням кримський татарин.
Взагалі під час конференції було представлено дуже багато цікавих наукових розвідок, які, до речі, найближчим часом буде зібрано під однією обкладинкою.
Назвемо лише деякі з них: Алі Нурієв (Туреччина) «Османський реформатор Алемдар Мустафа Байрактар — виходець з України»; Фірат Яша (Туреччина) «Бажане або небажане: наративи навернення в іслам в XVII ст. в Криму»; Емель Кіліч (Туреччина) «Від торгівлі до священних спонукань: купці-місіонери в Криму у XIII–XV ст.»; Теймур Атаєв (Азербайджан) «Про деякі нюанси змін демографії Криму у другій половині XVIII ст.»; Лефтер Георгі (Молдова) «Балкани — перетин релігій»; Зорина Канапацька (Білорусь) «Кримське ханство і Білорусь: формування татарської спільноти»; Гульнара Бекірова (Україна) «Толерантність кримських ханів»; Бурак Чалішкан (Туреччина) «Відносини між Україною та Туреччиною»; Григорій Мавров (Туреччина) «Шагін Гірей — перший досвід модернізації в ісламському світі»; Тарас Чухліб (Україна) «Відносини хана Аділ Гірея І з гетьманом Петром Дорошенком» тощо.
Як після конференції зауважив муфтій ДУМУ «Умма» шейх Саід Ісмагілов, «завжди цікаво подивитись, як виглядає Україна та наша історія очима закордонних науковців»:
— Виявляється, те, що для нас зрозуміло і сприймається як факт, для них — зовсім не факт, адже в них інші джерела. Професор з Туреччини категорично не згоден, що Османська імперія була саме імперією; у науковця з Азербайджану зовсім інше бачення виселення урумів та вірменів з Криму; а в сучасній Білорусі нічого не знають про арешти та репресії проти кримських татар в Криму, адже в новинах — лише про велетенські, майже епохальні, досягнення «великої Росії» та «покращення життя вже сьогодні», — відзначив муфтій.
Шейх Саід додав, що не з усім можна погоджуватись, проте почути, як ми виглядаємо з боку, є вельми цікавим та корисним.
