Кримськотатарські історики та активісти закликають громадськість звернути увагу на ситуацію, що склалася навколо території палацу Калга-Султан у Сімферополі.
На території, де в період Кримського ханства стояв палац другої людини в державі, калги, триває будівництво. Уже зведена каплиця, залитий фундамент та опірні стіни двох поверхів досить великої будівлі. Останніми тижнями тут цілий час працюють екскаватори та бетономішалки, передає INжир media.
2017 року на пустирі на вулиці Воровського археологічна розвідка виявила цікаві знахідки: характерну мурівлю, будівельну кераміку, керамічний водогін, імовірно прокладений до фонтанів, уламки порцелянового та скляного посуду. Зокрема, археологи знайшли дві монети часів кримських ханів, що дозволили точно датувати знайдені предмети. Кримськотатарська громадськість довго обстоювала ділянку та розраховувала, що тепер пустир на Воровського внесуть до реєстру нововиявлених археологічних об’єктів культурної спадщини. 2018 року розкопки мали продовжити й розширити, але натомість на пустирі почалося будівництво.
Громадські активісти стурбовані тим, що унікальна історична пам’ятка може бути назавжди втрачена, й закликають усіх небайдужих стати на захист кримськотатарської спадщини.
На своїй фейсбук-сторінці голова виборчої комісії Курултаю кримськотатарського народу Заїр Смедляєв не раз висловлювався про будівництво на місці палацу Калга-Султан. На його думку, це планомірне знищення пам’яток архітектури та історії:
«Мені не раз доводилося казати про те, що у Криму йде методичне та цілеспрямоване знищення пам’яток історії та культури кримських татар. Яскравий приклад — ситуація з історичним місцем у Сімферополі, де колись була ставка намісника кримського хана — Калга-Султан. Місце, де планували проведення археологічних розкопок і відродження історичного комплексу Калга-Султан і Салгір-Баба, що вкотре показувало б давнішу історію міста».
За його словами, передбачалося, що після 2014 року всі питання охорони та розвитку цих територій регулюватимуться за участю муфтіяту Криму:
«Але через якісь обставини або через елементарне небажання займатися цим питанням землі чудово перекочували в приватні руки, і тепер там будують каплицю і щось ще, що ніяк не нагадує про кримських татар».
Історик Едем Веліляєв також каже про те, що це місце має велике значення для кримських татар, адже палац другої людини в ханстві міг бути визначною пам’яткою архітектури Криму:
«Це свідчення того, що Акмесджит існує вже дуже давно, а також одне зі свідчень влади кримських ханів. У калга-султана була така сама адміністрація, як і в хана. Тож це не просто дача, а один із політичних, економічних і дипломатичних центрів держави».
Як уважає Едем Веліляєв, цілком імовірно, що під час масштабних розкопок виявили б не тільки палац, а й мечеть, лазню та, можливо, медресе і кладовище:
«Це невідомо напевно, звісно, треба шукати описи, але логічно! Думаю, що й архітектура мала б нагадувати архітектуру Хан-Сарая, хіба в дещо меншому масштабі».
