У гімназії «Наше майбутнє», що працює при Ісламському культурному центрі Києва, 3 вересня відбулись урочистості з нагоди нового навчального року. Незважаючи на те, що традиційна шкільна лінійка була запланована на десяту, від самого ранку на Дегтярівську, 25а йшли гарно вбрані учні та їхні батьки. Мусульманські родини традиційно багатодітні, тож на святі були й ті, кому до школи рости й рости. Найменші братики й сестрички сьогоднішніх гімназистів досить упевнено почувалися на подвір’ї ІКЦ, а учні з неприхованою радістю обіймали одне одного після довгих канікул.
Нарешті гімназисти вишикувалися на лінійці… Цього року ведучими урочистостей були учні середніх класів — захід позбувся офіціозу й набув теплоти. Утім у гімназії досить часто різні заходи ведуть самі учні, до того ж левову частку роботи над сценаріями виконують діти. Зрозуміло, що неможливо все влаштувати без допомоги дорослих, але головне слово тут — допомога. У закладі всіляко підтримують і стимулюють ініціативність учнів, тож можна уявити рівень поваги й довіри, що панують у цьому місці..
Під звуки козацького маршу внесли державний прапор України — цю місію доручили Фарідові Іваницькому. Пролунав гімн у виконанні Нур Аль-Наджар, а потім один із найменших гімназистів, Муса Чауш, напам’ять читав аяти Корану.
Старші дарували молодшим товаришам подарунки — сумки й посібники з арабської мови, відбувся невеликий концерт. Знайшлося місце й для розваг з аніматорами: Кетбой та Місячна дівчина обігрували з дітьми шкільну тематику, а заразом перевіряли й деякі знання в найменших учнів...
Класи знову були повні учнів, а після першого уроку на гімназистів чекала насичена програма з конкурсами, естафетами й науковим шоу, а ще, звичайно, традиційний солодкий стіл.
Як розповіла заступниця директора «Нашого майбутнього» Марина Литвин, цей навчальний рік для гімназії — вже п’ятий, дедалі більше батьків обирають для своїх дітей саме цей заклад, адже, працюючи за програмою Міносвіти, він пропонує своїм учням додаткові дисципліни, факультативи та велику позашкільну програму, отже дає більше знань.
— Цього року ми укомплектували класи, бо прийшло дуже багато новеньких. Наша гімназія — приватний заклад, але ми працюємо за програмами для загальноосвітніх шкіл. Маємо й відмінності: по-перше, це щоденні уроки Корану, по-друге — уроки ісламської етики. Крім англійської мови тут поглиблено вивчають арабську, тобто, гімназисти опановують дві іноземні мови. Уроки арабської — щоденні.
Мова викладання в гімназії — українська:
— Усі загальноосвітні предмети, передбачені програмою, викладають державною мовою, — запевнила заступниця директора пані Литвин.
Цікаво, що серед гімназистів є діти з немусульманських родин, але вони, за бажанням своїх батьків, теж мають змогу відвідувати уроки Корану та ісламської етики:
— Наша гімназія має добру репутацію як заклад, що дає якісні знання, користується новітніми методиками, працює за розширеною програмою. Не дивно, що до нас приводять своїх дітей батьки з немусульманських сімей. І коли вони попросили, щоб діти відвідували уроки Корану та ісламської етики, ми пішли назустріч. Батьки пояснювали своє прохання тим, що такі уроки сприяють розвитку кругозору дітей, дають уявлення про різні релігії, а уроки ісламської етики виховують загальнолюдські цінності. До того ж знання основ віровчення та світогляду людей, що живуть поряд, — запорука справжніх добросусідських відносин і засіб проти ксенофобії. Наголошуємо, викладачі жодним чином не зачіпають релігійних почуттів послідовників інших релігій, тож діти-немусульмани з задоволенням відвідують ці уроки.
Цього року крім навчання дітей чекає багато подорожей, екскурсій, насичена програма позашкільних занять і факультативів:
— Позакласна робота в нас не просто ведеться, а вирує: діти регулярно бувають на екскурсіях, і не лише в Києві. Ми відвідуємо різні міста України, музеї, цікаві підприємства, історичні пам’ятки. У нас є традиційні свята, відбуваються заходи з нагоди визначних історичних дат, тож без зайвої скромності можу запевнити: у цьому плані все на найвищому рівні, — каже пані заступниця директора. Педагогічний колектив не менше за батьків зацікавлений, щоб дитина в стінах гімназії отримала не тільки знання, а й вийшла з її стін усебічно розвиненою, ерудованою людиною.
За чотири роки учні гімназії встигли зарекомендувати себе на конкурсах, фестивалях та олімпіадах різного рівня — від районних і міських до обласних і всеукраїнських, тобто й у цьому плані заклад має ким і чим похизуватися:
— Оце можна назвати Личковську Вероніку, що стала найкращою на олімпіаді з арабської мови; наша Лейла Чібісова показала себе на олімпіаді з математики, посівши перше місце; Фарід Іваницький став одним із найкращих старшокласників України, що написали твір про своє місце в майбутті нашої країни ,— і це лише перші імена з багатьох, що спадають на думку.
