Міністерство освіти і науки (МОН) запропонувало перетворити факультативні курси морального спрямування «Основи християнської етики» або «Біблійна історія та християнська етика» на постійну дисципліну в школі та ставити учням за них оцінки, що підуть у табель.
Чиновники запустили громадське обговорення таких змін до освітньої програми для 5-9 класів, давши батькам лише два тижні, і в соцмережах, як пише видання «Обозреватель», уже почалися суперечки щодо новацій: одні схвалюють, інші обурюються, а дехто посилається на Конституцію, підкреслюючи, що церква й релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа — від церкви.
Багато громадян побоюються, що обов’язковий курс етики, який спирається саме на християнське розуміння морально-етичних норм, призведе до міжрелігійної, міжконфесійної напруги в суспільстві — і це в той час, як в Україні на багатьох рівнях громадські організації, переважна більшість церков і релігійних організацій, державні інституції намагаються будувати діалог, бажаючи миру та злагоди. Так, співзасновник громадської організації «Батьки SOS» Олена Парфьонова заявляє, що це дискримінуватиме дітей з нехристиянських родин та обурюється стислими термінами, відведеними МОН на обговорення питання: «Перш за все це питання дискримінації дітей інших віросповідань. Для мене взагалі дивна ситуація, що на таку важливу тему відведено всього два тижні».
Муфтій Духовного управління мусульман України «Умма» Саід Ісмагілов висловлює думку, що МОН варто з обережністю підходити до цього питання, адже воно зачіпає дуже делікатну сферу релігійних почуттів і може внести розбрат у суспільство:
— Здивувало те, що у світській країні, де в Конституції прописано, що релігія і церква відокремлені від державної школи — маються на увазі саме не приватні навчальні заклади й не недільні школи, — як обов’язковий предмет запропоновано запровадити етику однієї конкретної релігії. У нас багаторелігійна, поліконфесійна країна, і, звісно, виникають питання, а що ж робити дітям, учням, що навчаються в державних (комунальних) школах і належать до родин, що не сповідують християнство? Наприклад, вони сповідують Іслам чи юдаїзм, бахаїзм, буддизм чи індуїзм — або взагалі не сповідують жодної релігії! Як бути таким дітям? Вони що, також мають обов’язково вивчати предмет, який фактично демонструє певні цінності іншої релігії? Це дуже дискусійне питання, — каже духовний лідер українських мусульман. — На сайтах подається інформація, що «триває обговорення». Де триває це обговорення? Чи залучені до цих обговорень представники релігійних конфесій, релігійних організацій — і мусульманських релігійних організацій у тому числі, — щоб урахувати пропозиції представників інших, нехристиянських, віровчень? Це все дуже велике питання.
На думку шейха Саіда, крім того, що внесення до обов’язкової шкільної програми уроків етики, які спираються саме на християнське розуміння морально-етичних норм, може суперечити Конституції України, Закону про свободу совісти і релігійних організацій, це також може викликати чимало питань з боку дітей із нехристиянських сімей:
— Я б хотів порадити, щоб Міністерство освіти звернуло увагу на це і проконсультувалося з представниками інших релігій, релігійних організацій. Я переконаний, що вивчення будь-якої етики — чи християнської, чи мусульманської, чи якоїсь іншої — має відбуватися факультативно. Якщо люди бажають вивчати — будь ласка, але якщо це не відповідає їхнім релігійним поглядам, то у світській країні, де держава відокремлена від церкви й церква відокремлена від державних навчальних закладів, не можна впроваджувати вивчення етики якоїсь однієї релігії як обов’язковий предмет.
До речі, Міністерство освіти і науки в ті самі дні, як іде ініційоване ним обговорення включення предмету християнської етики до шкільної програми, проводить інший захід, де обговорюють ще один курс, а саме «Культура добросусідства», що має стати інструментом упровадження в Україні громадянської, міжкультурної та миротворчої освіти.
