«Українських мусульман і християн поєднує єдина культурна спадщина. Серед послідовників ісламу України є дуже велика зацікавленість до того, що нас об’єднує. Якщо ми шукатимемо шляхи порозуміння та діалогу, це скріплюватиме фундамент нашої державності та єдності нашої нації», — зазначив муфтій Духовного управління мусульман України «Умма» шейх Саід Ісмагілов під час свого виступу 25 квітня у Львівському музеї Івана Франка на презентації перекладу українською мовою смислів Корану.
Як розповіла старший науковий співробітник Дому Франка Соломія Вівчар, що модерувала захід, вже п’яте видання Священної книги мусульман репрезентували сходознавець з Острога, перекладач смислів Корану Михайло Якубович, муфтій ДУМУ «Умма» шейх Саід Ісмагілов, імам Ісламського культурного центру у Львові ім. Мухаммада Асада Мурат Сулейманов, голова правління ДУМУ «Умма» Олег Гузік та гість з Іраку — представник Мосульського університету, професор шаріатського права Базіль Хамуд:
— Відкрив захід імам Мурат Сулейманов, який є одним з перших українських хафізів. Він продекламував декілька аятів Корану арабською мовою, а перекладач Михайло Якубович зачитав їх у власному перекладі. З вітальним словом до гостей звернувся директор Львівського музею Івана Франка Богдан Тихолоз, який зазначив, що український геній Іван Франко глибоко цікавився мусульманським Сходом та ісламом зокрема, і це знайшло відображення у його творчому і науковому доробку.
— Дім Франка — це, зокрема, і дім діалогу. Міжрелігійні зустрічі відбуваються тут вже не вперше і, сподіваюся, не востаннє, — додав пан Тихолоз.
Автор перекладу Михайло Якубович прочитав коротку, але глибоку і змістовну лекцію на тему «Коран на Галичині: переклади, тексти, коментарі», у якій розповів про корінні мусульманські народи Галичини і Волині, а також про історію перекладів Корану українською мовою. Зокрема, він зазначив, що перший повний переклад Священної книги мусульман українською мовою здійснив 1913 року львівський перекладач Олександр Лисинецький (Абранчак). Однак цей переклад виконаний не з мови оригіналу (арабської), а з німецького перекладу Макса Геннінга (виданий у Лейпцігу у 1901 році), який на той час вважався одним із найкращих.
Оригінал перекладу Олександра Лисинецького є машинописом, набраним на друкарській машинці латинським шрифтом. Перекладачу так і не вдалося видати цей текст, і зараз єдиний його примірник зберігається у Відділі рукописів Львівської національної наукової бібліотеки України імені Василя Стефаника разом з іншими документами Наукового товариства ім. Шевченка. Михайло Якубович, який працював з цим перекладом, зацитував із нього декілька аятів. Також згадав і про переклад 28 мекканських сур Корану, який здійснив Ярема Полотнюк у 1990 році, наголосивши, що цей переклад дуже добре передає дух коранічних аятів. Окремо згадав про Мухаммада Асада, який є перекладачем Корану англійською мовою та автором дуже цінних коментарів.
Шейх Саід Ісмагілов у своєму виступі розповів про Коран як про Священну книгу мусульман, а також про надзвичайно високі вимоги релігійної комісії Королівства Саудівська Аравія до перекладача, який повинен скласти спеціальні іспити на знання не лише арабської мови, але й основ ісламу.
До презентації долучився також гість з Мосульського університету Базіль Хамуд, який не лише торкнувся теми Корану, але і відповів на запитання публіки, зокрема, роз’яснив концепцію жіночих прав в ісламі, розвіявши наявні у нашому суспільстві стереотипи щодо цього питання.
На численні запитання з аудиторії відповідали також Саід Ісмагілов і Михайло Якубович.
Наприкінці зустрічі модератор заходу Соломія Вівчар запитала у перекладача — чи ведеться робота з підготовки до друку шостого видання смислів Корану українською мовою. На це пан Якубович відповів, що таке видання вже практично готове і у травні 2018 року на Книжковому арсеналі у Києві планується його презентація.
Після презентації усі охочі змогли отримати примірник Корану з автографом перекладача.
