Унікальна виставка кримськотатарського ювелірного мистецтва та побуту триває у Києві

Унікальна виставка кримськотатарського ювелірного мистецтва та побуту триває у Києві
Один із кураторів виставки Олексій Савченко демонструє відвідувачам експонати
Унікальна виставка кримськотатарського ювелірного мистецтва та побуту триває у Києві
Відвідувачі виставки «MIRAS. Спадщина»
Унікальна виставка кримськотатарського ювелірного мистецтва та побуту триває у Києві
Один з найінніших експонатів — пряжка (къушак-баш) жіночого поясу
Унікальна виставка кримськотатарського ювелірного мистецтва та побуту триває у Києві
Унікальна виставка кримськотатарського ювелірного мистецтва та побуту триває у Києві
Унікальна виставка кримськотатарського ювелірного мистецтва та побуту триває у Києві
16.11.2022
Оцініть статтю: 
(29 оцінки)
editor
Зображення користувача editor.

У Скарбниці Національного музею історії України, що на території Києво-Печерської лаври триває виставка «MIRAS. Спадщина», на якій уперше демонструють найбільшу на материковій частині України колекцію речей кримськотатарського ювелірного мистецтва та побуту. 

Зокрема, представлено витончені жіночі прикраси, зроблені в унікальній техніці скані; можна побачити срібні обкладинки до Корану, а також «казанок матері Марії» (Мар'ям) — традиційну у кримськотатарських родинах посудину, що в ній перші 40 днів після пологів приносили їжу породіллі. В ісламській традиції Мар’ям (мати Іси, мир йому) дуже шанують, адже Іса — один з пророків, що доносив волю Аллага, доки не прийшов Мухаммад (мир йому і благословення).

В інтерв’ю виданню «Факти» один із кураторів виставки Олексій Савченко розповів про звичаї та ужиткове мистецтво кримських татар, представлені на виставці експонати та навів цікаві факти з історії народу. 

Говорячи про кримськотатарську вишивку, він згадав про прислів’я, зміст якого можна перекласти перекласти так: «Дівчина починає вишивати на посаг ще як сидить у батька на руках», тобто змалечку.

Поміж іншого в експозиції представлена старовинна літографія — зображення змагань із традиційної боротьби куреш, що влаштовували на свята, в тому числі на весіллях. Також відвідувачі побачать чимало гарних жіночих прикрас з золота, що їх носили на головних уборах (фесах) і на поясах. 

Пояс (къушак) жінки, пояснює Савченко, показував її соціальний статус:

«Він важив разом з прикрасами від 300 до 500 г. Ясна річ, центральним елементом в оздобленні є пряжка (къушак-баш). Ми демонструємо декілька „къушак-баш“ витонченої роботи».

Пан Олексій навів історичний факт: за ханських часів місцеві ювеліри обслуговували передусім еліту та працювали на експорт до ісламських країн, а кримськотатарська культура не уникла європейського впливу, навіть моди версальського двору.

В інтерв’ю він розповів і про традиційний побут кримських татар, і про пов’язані з ним експонати, повідав про архітектуру кримськотатарських осель. Ішлося і про традиційну кухню, зокрема приділили увагу улюбленому напою киримли, каві, та кавовій церемонії. Згадали історію появи цього напою у Криму на початку XVI ст. Відомо, що кава стала не тільки атрибутом повсякденного життя простих людей, але й частиною палацового етикету.

«Деякі кримські хани не починали робочий день, поки не випивали філіжанку кави. Це стосується й хана Менґлі Ґерая, що був союзником багатьох українських гетьманів. Він уславився, зокрема, як відданий шанувальник кави. Кав'ярні були ознакою цивілізованости міст і в Османській імперії, і в Кримському ханаті. Але кав'ярні відвідували тільки чоловіки, жінки пили каву вдома. Ми показуємо традиційний набір предметів для кавової церемонії: млинок для кави, джезву для заварювання, філіжанки, „ібрики“ — посуд, у якому каву подавали, та „зарфи“ — підставки для кавових філіжанок. Ці підставки були різних форм і з різних матеріалів: мідні, срібні, бронзові, навіть дерев'яні. Але найпрестижніші — срібні. Разом із кавою гостю пропонували довгу люльку з мундштуком. Тож ми демонструємо її як ще один атрибут кавової церемонії, — каже пан Савченко. — У Криму послів іноземних держав зустрічали за певним протоколом, що передбачав частування кавою. При ханському дворі користувалися кавовими сумками, по суті скатертинами — їх зав'язували шкіряним шнуром. Іноземному посланцю виносили в них кавовий набір. Гість їв пісочне печиво, цукор і пив каву. Після частування набір збирали в сумку та виносили, а посла вели на аудієнцію до кримського хана».

Як зазначає куратор виставки, кавова традиція дотепер залишається частиною повсякденної культури кримських татар. 

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.