У День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу й День боротьби за права кримських татар, що відзначають 18 травня, в Україні та світі відбулися меморіальні заходи, присвячені цій трагічній даті.
Меджліс кримськотатарського народу закликав керівників обласних адміністрацій, голів і депутатів рад усіх рівнів сприяти проведенню 18 травня 2021 року Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, скасувати офіційні розважальні масові заходи на вулицях і площах обласних центрів і міст України, а також на знак скорботи за загиблими під час депортації та внаслідок неї оформити чорними траурними стрічками державні прапори України над адміністративними будівлями.
Міністри закордонних справ «Люблінського трикутника» — України, Литви та Польщі — виступили зі спільною заявою до 77-х роковин трагедії, наголосивши, що депортація кримських татар сталінським режимом поставила цей народ на межу повного знищення.
«Багато депортованих померли, всім заборонено повертатися на батьківщину, до Криму, усі також були піддані спробам насильницької асиміляції до „нового радянського суспільства“. На щастя — вони вистояли», — сказано в заяві. Також зазначено, що Київ, Вільнюс і Варшава докладають усіх зусиль для поширення історичних фактів та забезпечення їх належної міжнародної оцінки на сучасному етапі.
У будівлі МЗС України відкрилася виставка до 77-ї річниці депортації кримськотатарського народу. На відкритті голова МЗС Дмитро Кулеба вкотре підкреслив, що Крим — частина України: «Кожен іноземний гість, який буде відвідувати МЗС, а це також міністри і спікери парламентів, буде бачити цю виставку. Це живе й дуже сильне художнє нагадування про ту справу, яка зараз об'єднує дуже багато країн світу — це захист кримськотатарського народу й це деокупація Криму».
У «Кримському Домі» відкрилася інсталяція «Світанок» («Рассвет»), що розповідає про трагічні події 18 травня 1944 року. У відкритті взяли участь директор «Кримського Дому» Ахтем Сеїтаблаєв, голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, муфтій ДУМУ «Умма» Саід Ісмагілов та інші гості.
«Кримськотатарський ресурсний центр» ініціював інформаційну кампанію під назвою «Ні геноциду!». Вона має нагадати українському суспільству та міжнародній спільноті про страшний злочин проти людяности — депортацію кримськотатарського народу 1944 року.
Увечері на Майдані Незалежности відбувся меморіальний захід за участи українських мусульман, зокрема представників кримськотатарської громади — зібрання вшанувало хвилиною мовчання жертв геноциду.
У Львові на будівлі ратуші вже вдруге цього року за ініціативою Львівської міськради та кримськотатарських активістів підносять кримськотатарський національний прапор — блакитне полотнище з золотою тамгою. На меморіальному мітингу лунали український державний і кримськотатарський національний гімн «Ant Etkenmen». Ще у Львові 18 травня відкрилася банерна виставка «Крим. Народ. Історія. Сьогодення» біля Музею історії релігії. Також цілий день на території львівського музею «Територія Терору» тривали заходи з ушанування пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Дуа за всіх кримських татар, що загинули під час депортації та в місцях заслання, читали й в Ісламському культурному центрі ім. Мухаммада Асада.
У Дніпрі до заходів 18 травня долучилися органи влади, Меджліс кримськотатарського народу, науковці, релігійні діячі. Були серед них і представники ісламського культурного центру. Головним мотивом промов стало збереження пам'яті жертв, протидія будь-чому, що може загрожувати свободі, справедливості, правам людей, а також об'єднання українців, незалежно від культурної та релігійної належности, навколо цінностей гуманізму та загального добра.
У Новоолексіївці Херсонської области траурний мітинг почався читанням дуа. Тут зібралися представники громадськости, кримськотатарської громади, в тому числі заступник голови Меджлісу Ільмі Умеров, і представники органів влади. Зауважимо, що тут компактно живе чимала громада кримських татар, і це зумовлено не тільки географічною близькістю півострова. Більшість їх оселилися тут ще з часів повернення з вигнання. Через те, що радянська влада всіляко перешкоджала поверненню народу на батьківщину, люди обирали найближчі до Криму місцини. Збільшилася громада й після окупації українського півострова Росією — тут осіло чимало вимушених переселенців.
У Центрі національних культур Запорізької обласної універсальної наукової бібліотеки відбувся круглий стіл до Дня пам’яті жертв депортації кримських татар. У ньому взяли участь кримськотатарська громадська організація «Ана-Юрт» (голова Ніяра Мамутова) та інші запорізькі національно-культурні товариства.
Траурні заходи відбулися в різних містах і районах Криму, не вважаючи на перешкоджання окупаційної адміністрації. Так, у селі Урожайне Сімферопольського району кримські татари провели вранці молебень; школярі читали вірші про трагедію депортації, присутні вшанували хвилиною мовчання жертв геноциду й поклали квіти до пам'ятника. У селищі Красногвардійське (Курман) та в Совєтському (Ічкі) кримські татари також молилися за всіх загиблих. Напередодні трагічної дати російська поліція розсилала активістам «попередження» про неприпустимість порушення закону про збори, мітинги та про протидію екстремізму.
У Туреччині дату депортації кримських татар відзначають на офіційному рівні — про це заявив офіційний представник МЗС Туреччини Танджу Більгіч.
«Ми поділяємо біль кримських татар і братніх народів Кавказу. З повагою вшановуємо пам'ять кожного, хто загинув під час депортації, — заявив дипломат, нагадавши, що 18 травня 1944 року 250 тисяч кримських татар зазнали депортації в нелюдських умовах. — Цих людей позбавили батьківщини, загинула велика кількість кримських татар, а ті, хто вижив, мусили жити з тугою про повернення на рідну землю. <…> Туреччина й далі підтримуватиме зусилля щодо захисту ідентичности кримських татар, усунення проблем, з якими стикаються співвітчизники. Анкара прагне зробити внесок у підвищення добробуту кримських татар».
Як повідомив посол України в Турецькій Республіці Андрій Сибіга, пам'ять жертв геноциду у країні вшанували, трохи спустивши кримськотатарський прапор з траурною стрічкою.
«На жаль, сім десятків років після згаданого моторошного злочину вже наше покоління є свідком повторення подій минулого. Окупація Криму Росією поновила репресії проти кримських татар уже в новітній час. Посягання на життя та здоров’я, попрання прав людини, переслідування за переконання та віросповідання, заборона діяльности Меджлісу кримськотатарського народу стали знову „нормою“ у Криму. Проте такі дії держави-окупанта, Росії, є неприпустимими в сучасному світі й потребують адекватної відповіді міжнародної спільноти. Найефективнішою відповіддю стане деокупація Кримського півострова», — написав посол у соцмережі «Фейсбук».
Турецький штаб Асоціації культури та солідарности тюрків Криму в рамках програм ушанування пам’яті, організованих Платформою кримськотатарських організацій напередодні скорботної дати, в понеділок, 17 травня, провів читання Корану та молитву за мучеників вигнання.
Столиця канадської провінції Нью-Брансвік, Фредериктон, до річниці депортації кримських татар також піднесла кримськотатарський прапор, приєднавшись до символічної естафети, ініційованої посольством України в Канаді. Прапор вивісили разом з державним прапором України перед мерією Фредериктона напередодні Дня боротьби за права кримськотатарського народу, повідомляє посольство України в Канаді.
Як відомо, 18 травня 1944 року розпочалась операція з депортації з Криму усього кримськотатарського народу. В цей день з півострова вирушив перший ешелон з вигнаними зі своєї землі кримськими татарами. Взагалі, тільки за офіційними даними, з Криму депортовано близько 200 тисяч осіб.
Згідно з постановою Верховної Ради України, день 18 травня оголошено Днем пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.
