Заступник генерального директора телеканалу ATR Айдер Муждабаєв поділився своєю точкою зору на пропагандистські вкидання щодо «турецького впливу» в Криму і «кримськотатарського сепаратизму».
Він аргументовано розвінчує чутки щодо нібито наявної небезпеки для суверенітету і територіальної цілісності України, що йде від кримських татар, і пояснює, чому цей народ не бажає і не може бажати приєднання півострова до будь-якої іншої країни.
— Ті, що донині строчать (!) в Україні «аналітику» про «кримськотатарський сепаратизм», про «турецьку загрозу в Криму», — це або випускники школи КДБ (очно або заочно), або ті, що помиляються від нестачі інформації, або ж пацієнти з фобією, — стверджує Айдер Муждабаєв у матеріалі під заголовком «Кримські татари — громадяни України. Крапка», опублікованому на сайті ЛІГА.net.
— Кримські татари ніколи не хотіли і не хочуть приєднання Криму до Туреччини. <…> Саме тому ж, наприклад, і галичанин, та будь-який українець, який себе українцем усвідомлює, не хоче «приєднуватися» до Росії. Мови однієї групи, кількісна перевага, асиміляція. Турок і росіян я не порівнюю, перші (в більшості) поважають себе та інших, другі (в більшості) не тільки фізичні, але і ментальні окупанти, імперіалісти.
<…> Ми, як і всі розумні люди в Україні, вдячні Туреччині та особисто її президенту за сприяння у звільненні двох кримськотатарських лідерів, які постраждали від окупантів і борються за цілісність України. Жодних «турецько-кримськотатарських змов» в тому, що вони опинилися спочатку в Анкарі, немає. Спочатку домовленість була про передачу Чийгоза та Умерова на Чонгарі, але росіяни передумали, посадили їх у літак і під конвоєм ФСБ через Анапу перемістили до Туреччини. Мабуть, вважали принизливим віддати наших героїв безпосередньо Україні, кримським татарам.
<…> Шлях до порятунку, шлях в майбутнє для кримських татар — це тільки чітко законодавчо прописана автономія на своїй рідній землі в складі єдиної України. Іншого шляху, інших гарантій просто не існує. Все інше для нас в різній часовій перспективі — втрата мови, асиміляція і національна смерть. Українці, з якими російські окупанти століттями поводились схожим чином, в цьому сенсі краще за всіх нас зрозуміють.
