Спеціальний радник ООН із питань запобігання геноциду Адама Дьенг заявив, що звірства над рогінджа слід уважати за злочини проти людяності.
Про це йдеться в спецрепортажі Радіо ООН.
У преамбулі до матеріалу також сказано, що на тлі масової втечі мусульман-рогінджа з М’янми, що рятують своє життя, Генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш нагадав, що війни та мастшабні порушення прав людина не починаються раптом. Утиски мусульман-рогінджа, що живуть на півночі штату Ракхайн, почалися вже давно. І в ООН цілий час вимагали від влади М’янми покласти край насильству щодо мусульманської меншини.
Також повідомляють, що на 6 вересня 2017 року з М’янми до сусідньої Бангладеш уже втекли 123 тисячі рогінджа. Вони рятуються від насильства, що спалахнуло на півночі штату Ракхайн, де здебільшого живуть представники цього народу.
В Управлінні ООН у справах біженців стривожені повідомленнями про те, що біженці гинуть під вогнем військових, що проти цивільного населення застосовують гранатомети й навіть гелікоптери. Ті, хто доходить до таборів біженців, змучені та хворі. Вони мусять пробиратися по джунглях, долати гори, перетинати річки, ховаючись від обстрілів. Співробітники ООН зуміли довезти до них одяг, захисну плівку та інші предмети першої потреби.
На сайті Радіо ООН викладений підготований ще в лютому цього року матеріал Наталії Терехової про ситуацію в М’янмі та зазначено, що ситуація змінилася тільки на гірше.
Становище мусульман-рогінджа в М’янмі давно серйозно турбує ООН і змушує пильнувати за розвитком подій у штаті Ракхайн. У цьому регіоні здавна компактно живуть близько 800 000 представників рогінджа. Останніми роками тут багато разів спалахували сутички між буддистською більшістю жителів М’янми і рогінджа, що визнають Іслам. Конфлікт загострився минулої осені: сталися напади на кілька блокпостів — влада звинуватила в атаках рогінджа, і армія почала спецоперацію в населених ними районах. Унаслідок цього десятки людей убито, а понад 60 тисяч утекли до Бангладеш.
Верховний комісар ООН з прав людини Зейд Раад аль-Хусейн не раз просив владу М’янми дозволити працівникам ООН відвідати штат Ракхайн, щоб оцінити ситуацію. Але всі заклики залишилися без відповіді. Кінець кінцем команду експертів ООН мусили доправити до прикордонного району Бангладеш, щоб зібрати інформацію від людей, що втекли з М’янми. Почуте шокувало правозахисників:
«Масові групові зґвалтування, вбивства, зокрема немовлят і малих дітей — це все задокументували працівники ООН».
Представник Управління ООН із прав людини Равіна Шамдасані розповіла, що ця інформація отримана від людей, які пережили насильство.
— З 204 осіб, опитаних окремо групою наших експертів, переважна більшість повідомили, що вони стали свідками вбивств, і майже половина з них розповіла про те, що хтось із членів їхньої родини вбитий або пропав безвісти. Зі 100 опитаних жінок понад половину повідомили про те, що стали жертвами зґвалтувань та інших форм сексуального насильства. Але те, що відбувалося з дітьми-рогінджа, просто не можна збагнути. Це можна назвати хіба звірячою жорстокістю, — каже Равіна Шамдасані.
— Особливо страшні були повідомлення про дітей, зокрема восьмимісячного, п’ятирічного та шестирічну дитину, що їх зарізали ножем. Одна мати розповіла, як її п’ятирічна дочка намагалася захистити її від зґвалтування, коли чоловік витяг кинджал і перерізав дівчинці горло. В іншому випадку, за повідомленнями, восьмимісячного малюка вбили, коли його мати піддали груповому згвалтуванню п’ятеро працівників сил безпеки.
Але і це ще не все. Армія, поліція, а іноді і прості місцеві жителі ніби змагалися між собою в жорстокості. Вони спалювали будинки рогінджа, їхні школи, ринки, магазини, медресе і мечеті, намагаючись убити якомога більше представників цього народу, що визнає Іслам.
— Численні свідчення підтверджують, що військові навмисне підпалювали будинки з сім’ями всередині, а в інших випадках заштовхували рогінджа в будинки, що вже зайнялися. Зібрано свідчення про кілька випадків, коли представники армії або звичайні жителі штату Ракхайн замикали в будинках цілі родини, навіть літніх людей та інвалідів, і підпалювали їх, прирікаючи на загибель.
Зейд Раад аль-Хусейн заявив, що вбивства людей під час молитви, риболовлі, мирного сну у своїх будинках, а також жорстокі побиття маленьких дітей і людей похилого віку не повинні лишатися безкарними. Осіб, що вчинили ці злочини, конче треба притягнути до відповідальності.
Каже Равіна Шамдасані з Управління ООН з прав людини:
— Верховний комісар ООН закликав уряд М’янми негайно припинити грубі порушення прав людини щодо власного народу замість того, щоб і далі заперечувати їх. Влада також зобов’язана надати постраждалим доступ до правосуддя, відшкодування збитків та безпеки.
