«Захід є Захід, а Схід є Схід, їм не зійтися вдвох. Допоки Землю і Небеса на Суд не покличе Бог», — ці строфи з балади англійського письменника Редьярда Кіплінга люблять цитувати всі, хто вважає, що культури та релігії Заходу і Сходу несумісні, приречені на вічний конфлікт. Історія України — живе спростування цієї тези: величезна цивілізаційна спадщина нашої країни прекрасно вписується в рамки як західної культури, так і східної.
Східну колекцію Одеського музею західного і східного мистецтва створено 1951 року на основі експонатів, переданих із Київського музею західного і східного мистецтва, Державного музею мистецтва народів Сходу та ленінградського Ермітажу. Крім того, до неї ввійшли предмети з приватних збірок жителів Одеси.
В одеському музеї налічують понад 2500 експонатів з арабських країн, Індії, Ірану та Центральної Азії. Варто відзначити знамениті перські килими, ткані середньовічними майстрами з використанням шовку, вовни, сукна та срібної нитки. Килими — специфічна частина культури більшости мусульманських країн. Підлога не тільки будинків, а й більшости мечетей устелена килимами. Без молитовного килимка, саджада, неможливо уявити намаз будь-якого правовірного.
У межах музею реалізується просвітницький проєкт «Східний експрес», що знайомить українців із культурою Сходу. З цією метою музей проводить виставки, лекції та майстер-класи, що допомагають налагодити діалог представників різних цивілізацій та релігій.
Один із найцікавіших музеїв України — Національний музей імені Богдана та Варвари Ханенків (колишній Київський музей західного та східного мистецтва). Ісламське мистецтво в музеї представлене низкою чудових експонатів, створених руками видатних майстрів. Особливий інтерес становлять роботи в жанрі декоративно-ужиткового мистецтва. Серед них варто відзначити підвісний олійний світильник, вилитий з мідного стопу на межі XII–XIII століть. Світильник зроблений у вигляді казкового птаха та оздоблений складним декоративним малюнком. Лампи такого типу широко застосовували для освітлення приміщень у країнах ісламського світу.
Ще один яскравий експонат у колекції — мідниця для обмивання, оздоблена карбованням та інкрустована сріблом. Зроблена на території Ірану — в державі Хулагуїдів (Ільханів), за панування там монгольської династії, вона датована першою половиною XIV століття. Мабуть, мідниця була одним із предметів кухонного начиння ханського палацу — про це можна судити за найвищим рівнем майстерности та за багатством її оздоблення. Такі предмети побуту могли дозволити собі тільки дуже значні та впливові особи. Центральна частина експонату — сюжет, де хан у монгольському вбранні зображений з чарою в одній руці та мечем у другій.
Ще один цінний предмет родом із держави Хулагуїдів — мідяна скриня, інкрустована золотом і сріблом. Скриня оздоблена численними медальйонами. Їхні сюжети відбивають життя хана та двірського кола в період розквіту держави, що її культура була синтезом традиційної перської та монгольської культури, внесеної завойовниками.
Не секрет, що окремі приватні збірки за своєю значністю й коштовністю не поступаються державним музеям. Посідач найбільшої колекції холодної зброї в Україні — Євген Гредунов із міста Бровари. Слід зазначити, що пан Гредунов не просто зібрав першокласну колекцію, а й провадить активну просвітницьку роботу, демонструючи свої зразки на спеціалізованих виставках. Крім того, він створив спільноту в соціальній мережі «Фейсбук» — Ukraine Arms and Armour Collection Gredunov Evgeniy (Українська колекція обладунків та зброї Євгена Гредунова), де практично щодня публікують фото й відео нових експонатів, а ще можна взяти участь у дискусіях про атрибуцію зброї та амуніції.
Гідне місце в колекції Євгена Гредунова займають екземпляри холодної зброї з мусульманських країн. Передусім мова про Золоту Орду, Кримське ханство та Османську імперію. Великий інтерес викликають недавні знахідки, зроблені на місці битви на річці Ворскла між військами Великого князівства Литовського і Золотої Орди (1399 г.). Це особливо цікаво через той факт, що донедавна локалізація самого місця, де сталася ця історична подія, було під питанням.
Колекція Євгена Гредунова налічує понад чотири тисячі експонатів. Це не тільки знахідки, зроблені на території України. Багато зразків холодної зброї привіз Гредунов із закордонних подорожей. Значна частина — з мусульманських країн Азії та Африки, що робить колекцію ще важливішою. Уже найближчим часом на основі своєї збірки Євген Гредунов планує відкрити музей у місті Бровари.
Найбільші та найцікавіші колекції ісламського мистецтва — в Криму. На жаль, нині, через відомі причини, вони недоступні для українських істориків, філологів та ісламознавців, передусім — багатюща рукописна спадщина Кримського ханства. Проте окремі екземпляри, що походять із Криму, збереглися в колекції Львівського музею історії релігії, а також у Національній бібліотеці України ім. В. Вернадського.
У Львівському музеї зберігаються три рукописи, датовані XVII–XIX століттями. Вони написані арабською мовою та створені на території Криму. Вивчав документи відомий український ісламознавець, перекладач Корану Михайло Якубович. Завдяки його роботі, науковці дізналися про зміст манускриптів і про «рівні розвитку ісламської теологічної думки, теорії інтерпретації... та ісламського містицизму» в Кримському ханстві.
Видатний мислитель Мухаммад Асад (родом зі Львова. — Ред.), міркувавши про роль релігії в культурному піднесенні ісламського світу писав: «Не викликає жодного сумніву факт, що саме іслам привів перших мусульман до неймовірних культурних висот через спрямування всіх їхніх прагнень до раціональної думки як єдиного способу пізнання природи Божественного творіння... Увесь творчий період мусульманської історії, тобто протягом перших п’яти століть після життя Пророка, наука та пізнання не знали більшого чемпіона, ніж мусульманська цивілізація». Ці слова Асада якнайліпше допомагають зрозуміти справжні рушійні сили ісламського мистецтва та культури.
Олександр Степанченко
