Ким за національністю був Алі Уфкі Бей?

Алі Уфкі Бей
Алі Уфкі Бей
03.02.2021
Оцініть статтю: 
(13 оцінки)
Олександр Степа...
Зображення користувача Олександр Степанченко.

В останні роки в Україні з’явився непідробний інтерес до українців або уродженців цієї землі, що з різних причин опинилися за її межами, зумівши досягти визнання в інших країнах, на своїй новій батьківщині. Одна з таких яскравих і водночас суперечливих історичних постатей — Алі Уфкі Бей (Ali Ufkî Bey) — знаменитий османський перекладач, мовознавець, письменник, композитор і художник, відомий також під іменами Войцех Бобовський та Albertus Bobovius.

Біографія Алі Уфкі Бея фрагментарна, особливо мало інформації про його дитинство та юність. Завдяки деяким польським історикам зазвичай уважають, що Алі Уфкі народився 1610 року в містечку Бобова, що поблизу Горлиць у Малопольському воєводстві. Потім якийсь час жив у Львові. А ще вважають, що Алі Уфкі походив з родини польських протестантів, і близько 1628 року під час нападу кримських татар на Львів його викрали та вивезли до Криму, продавши потім до палацу османського султана.

Вивчення історичних документів свідчить про те, що жоден вищезгаданий факт не є правдивий. Майже вся інформація, про життя Алі Уфкі на батьківщині ґрунтується на непрямих даних, припущеннях або на явних вигадках. Неупереджені польські дослідники, такі як Марек Кенп, висловлюються з набагато більшою обережністю про дитинство та юність майбутнього письменника й композитора:

«Все життя Войцеха Бобовського оповите таємницею. Через брак джерел багато фактів про його життя, такі як дати його народження та смерті, не визначені. Велика частина відомостей нього ґрунтується на порівняльному аналізі різних робіт, що іноді суперечать одна другій. У своїх рукописах Войцех Бобовський залишав мало інформації про себе, зазвичай тільки підпис… Таким чином, більша частина відомостей про нього ґрунтується на листуванні та спогадах європейських дипломатів, мандрівників, сходознавців і письменників, що для них Бобовський був за інформатора».

Найімовірніше, Алі Уфкі потрапив до палацу Топкапи у Стамбулі у віці 12–15 років. Перед цим він уже знав кілька мов, а ще нотну грамоту, вмів грати на музичних інструментах, що свідчить про добру освіту, здобуту юнаком на батьківщині. Саме ці його таланти привернули увагу турецьких царедворців. У Стамбулі він приймає Іслам і майже двадцять років вивчає музику.

Його глибокі знання традиційної турецької музики дозволили досягти серйозних успіхів. Алі Уфкі пише роботу «Mecmua-i Sâz ü Söz», де вперше в західній нотації наводить фрагменти тюркю — турецьких народних пісень ліричного змісту. На думку сучасних турецьких музичних теоретиків Деврім Кучукебе і Фікрета Тюркмена, внесок Алі Уфкі в музичну культуру Туреччини має неминущу цінність.

Алі Уфкі Бей мав феноменальний лінгвістичний талант. Думають, що він знав щонайменше 17 мов. Свої здібності він зіміг реалізувати, видавши цілу низку цікавих робіт у галузі мовознавства. Добре знання Алі Уфкі безлічі мов разом із відсутністю правдивих біографічних даних дотепер перешкоджають його ідентифікацію за національною ознакою.

Дискусії про те, ким за національністю був Алі Уфкі Бей, точаться не одне століття. Польські історики без найменшого сумніву записали його в поляки, хоча для цього не так багато підстав, як їм хочеться. Деякі історики вважають, що Алі Уфкі був львівський вірменин, але й це припущення ґрунтується на умоглядних висновках.

Одним із перших, хто припустив, що османський учений мав українське походження, був французький дослідник Ж. Дені — і це зовсім не випадково. Річ у тім, що значну частину архіву Алі Уфкі вивіз до Парижа його учень, сходознавець Антуан Ґалланд (Antoine Galland). Тепер архів зберігається в Національній бібліотеці Франції. У своїй доповіді на конгресі сходознавців Ж. Дені не навів доказів того, що Алі Уфкі був українцем з походження, але нема суніву, що джерело його інформації — у паризькому архіві.

Історичні документи свідчать про глибокий інтерес Алі Уфкі до політичних подій на батьківщині. Значна частина архіву — це документи, що стосуються історії османсько-українських відносин. Зокрема мова йде про листування гетьмана України Петра Дорошенка з султанським двором, а ще з каштелянами Речі Посполитої. Більшість документів переклав особисто Алі Уфкі з мов оригіналу.

Тут важливо звернути увагу на те, що ще 1671 року Алі Уфкі отримав при дворі султана почесну посаду драгомана — офіційного перекладача, що спеціалізувався на спілкуванні з дипломатами Польщі, України та Росії. Виконання такої відповідальної роботи потребувало принаймні вільного володіння відповідними мовами, в тому числі вміння читати й перекладати тексти кирилицею. З огляду на це виникає питання, де й коли міг вивчити українську мову Алі Уфкі? На початку XVII століття у Львові українці (русини) були найпригнобленішою національною групою. Вивчити не найпрестижнішу мову навряд чи могло спасти на думку полякові, але знання її було цілком природне для українця. Про те, що Алі Уфкі добре знав українську, свідчить і складений ним семимовний словник. Одна з мов словника — українська. Як не дивно, серед сімох мов словника відсутня польська. 

Така складна справа, як укладання словника, стала можлива не тільки завдяки видатним лінгвістичним здібностям автора, а й унаслідок розуміння, який саме цільової аудиторії адресований цей труд. Алі Уфкі Бей регулярно спілкувався з дипломатами гетьмана Петра Дорошенка та, мабуть, розраховував, що його словник буде гарною підмогою українським послам у спілкуванні з представниками османського уряду.

І ще один важливий момент. У Польщі ім’я Алі Уфкі Бея (Войцеха Бобовського) добре відомо. Сайт посольства Польщі в Туреччині згадує про нього як про видатного вченого, що зробив значний внесок у культуру обох країн. Існують програми популяризації творчости львів’янина, підтримувані польським урядом. Зовсім інакше ставлення до Алі Уфкі в Україні: більшість українців про нього нічого не знає, а ті, хто знає, вважають його за поляка. Прийшов час відновити історичну справедливість і повернути на батьківщину не тільки пам’ять про видатного земляка, а й його творчу спадщину.

Олександр Степанченко

 

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.